11.5. Організація медичного забезпечення при перевезеннях військ залізницею

Умови діяльності медичної служби бригади при перевезенні бригади залізницею. Перевезення військ залізничним транспортом застосовується при перегрупуванні військ.

Військові формування перевозяться залізницею у повному складі чи частково із завантаженням на платформи лише підрозділів, які мають техніку з малим запасом ходу та низькими швидкостями руху. Використання залізниці забезпечує військам велику швидкість пересування (від 600 до 800 км за добу), зберігає сили особового складу та заощаджує моторесурси.

Велика швидкість пересування військ здійснюється незалежно від пори року та метеорологічних умов, а також фізичного стану особового складу на початок пересування.

Негативна сторона перевезення військ залізничним транспортом полягає у вразливості залізничних шляхів від засобів ураження противника та зниженні бойової готовності підрозділів за рахунок перевезення їх декількома ешелонами, ускладнюється управління військами, та одночасний їх вступ у бій.

При організації медичного забезпечення перевезення військ залізничним транспортом необхідно враховувати:

тривалість перевезення підрозділів бригади;

черговість, строки завантаження і відправлення підрозділів;

особливості основних і запасних станцій завантаження (розвантаження), вихідного району перед завантаженням, районів очікування та збору;

маршрути, порядок і час виходу підрозділів бригади в ці райони, до місць завантаження і в райони зосередження;

розташування підрозділів бригади по військових ешелонах;

необхідність надання першої лікарської (долікарської) допомоги пораненим і хворим в кожному військовому ешелоні;

необхідність перевезення поранених і хворих з собою до появи можливості евакуації в лікувальні заклади;

санітарно-гігієнічний та санітарно-епідемічний стан станцій завантаження (розвантаження), вихідних районів, районів очікування, збору та зосередження, а також маршрутів руху;

особливості водопостачання та харчування особового складу бригади при перевезеннях (видача всієї норми або її частини сухим пайком);

порядок перевезення медичних підрозділів бригади.

При підготовці до перевезення медична служба бригади звичайно здійснює:

медичні заходи серед особового складу військ;

підготовку до перевезення медичних підрозділів;

планування і організацію медичного забезпечення перевезення військ;

планування і організацію перевезення медичних підрозділів.

Медичні заходи в підрозділах бригади при їх підготовці до перевезення включають:

медичний огляд особового складу;

забезпечення особового складу медичними засобами профілактики і надання першої медичної допомоги, а також заходам попередження уражень і захворювань;

лікувально-профілактичні заходи серед військовослужбовців, які зазнали впливу зброї масового ураження, але зберегли боєздатність;

проведення (при необхідності) заходів з підвищення несприйнятливості особового складу до збудників інфекційних захворювань;

медичний контроль за проведенням миття особового складу зі зміною білизни і за необхідності – за дезинфекцією і дезинсекцією обмундирування.

Поранені і хворі, які були виявлені при медичному огляді, якщо вони не можуть бути повернені до строю за час перевезення, евакуюються в розташовані поблизу медичні заклади і частини за вказівкою старшого медичного начальника.

Медичні підрозділи при підготовці до перевезення вивільняються від поранених і хворих, згортаються, доукомплектовуються особовим складом, майном і технікою і знаходяться в готовності до виходу у вихідний район або безпосередньо до місця завантаження. З особовим складом в цей період проводяться заняття з урахуванням особливостей медичного забезпечення перевезення військ, медичних частин і підрозділів.

Планування медичного забезпечення бригади при перевезенні здійснюється на весь період перевезення (у вихідному районі, районах очікування і завантаження, в ході перевезення, в районах розвантаження, збору і зосередження). Найбільш повно планується медичне забезпечення до початку і в ході пересування. При плануванні медичного забезпечення перевезення бригади окрім звичайних питань визначаються:

завдання медичної розвідки, сили і засоби для її проведення, порядок проведення;

сили і засоби медичної служби, що виділяються в кожний військовий ешелон і організація медичного забезпечення в кожному військовому ешелоні;

організація перевезення медичних частин (підрозділів).

Організація медичного забезпечення під час пересування уточнюється на підставі даних, що отримує начальник військового ешелону від військових комендантів на шляхах сполучення: про санітарно-епідемічний стан маршруту руху потягу, наявність військових і цивільних лікувальних закладів, ізоляційно-перепускних, санітарно-контрольних і санітарно-перепускних пунктів, лазнево-дезинфекційних потягів та інших протиепідемічних закладів, розміщенні туалетів і місць для умивання, а також про час прибуття і тривалість стоянок потягів на станціях, де розташовані ці заклади.

Начальник медичної служби бригади при підготовці до перевезення з метою вивчення районів завантаження і умов завантаження військ, уточнення вихідного району і району очікування, шляхів виходу до них, а також для вирішення питань медичного забезпечення бригади приймає участь в рекогносцуванні, яку проводить командир бригади. Командир медр приймає участь в рекогносцуванні призначених для медр вихідного району, району очікування, основної і запасної станції завантаження, а також під’їздів до них. В ході рекогносцування уточнюються умови захисту, охорони і оборони, організація комендантської служби, наявність кріпильних матеріалів для техніки та інші питання.

Представники медичної служби можуть включатися до складу групи офіцерів, призначеної для рекогносцування районів розвантаження, збору і зосередження бригади після розвантаження.

Медична розвідка організується начальником медичної служби бригади за можливістю завчасно, до її проведення залучаються сили і засоби медр і МПБ. Основними завданнями медичної розвідки є:

вивчення (уточнення) санітарно-епідемічного стану вихідного району, районів очікування і завантаження, районів вивантаження, збору, зосередження і організація (при потребі) в них відповідних санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів;

виявлення медичних (лікувальних, протиепідемічних) та інших закладів, які можуть бути використані для медичного забезпечення бригади;

організація взаємодії з ними;

визначення місць розгортання медр;

оцінка умов евакуації поранених і хворих.

У вихідному районі і в районі зосередження медична допомога пораненим і хворим надається: перша медична і долікарська – у підрозділах; перша лікарська і невідкладні заходи кваліфікованої медичної допомоги – в медр; кваліфікована медична допомога – в найближчих військових або цивільних лікувальних закладах, евакуація в які, як правило, проводиться транспортними засобами старшого начальника медичної служби.

В районах очікування (збору і завантаження) медичним персоналом військового ешелону пораненим і хворим надається перша медична і долікарська допомога. Поранені і хворі транспортними засобами медичної служби бригади або старшого начальника медичної служби, як правило, зразу евакуюються в найближчий військовий або цивільний лікувальний заклад. На кожній станції завантаженні (розвантаження) медичною службою бригади організується пост санітарного транспорту.

У вихідному районі, районах очікування і завантаження, а також в районах збору і зосередження особливу увагу слід звернути на санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи з недопущення виникнення і розповсюдження серед особового складу бригади захворювань. Зазвичай вони включають: недопущення контактів з місцевим населенням, посилення санітарного нагляду за водопостачанням, харчуванням, санітарним станом місцевості та ін.

При виникненні масових санітарних втрат у вихідному районі, районах очікування і завантаження медична служба бригади, що перевозиться, забезпечує надання першої медичної і долікарської допомоги. У всіх випадках для надання першої лікарської, кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги, а також для евакуації поранених і хворих з осередків масових санітарних втрат використовуються сили і засоби медичної служби ОК, а також наявні в даному районі сили і засоби цивільної оборони і органів охорони здоров’я.

В кожному військовому ешелоні наказом командира бригади призначаються начальник військового ешелону, заступник начальника ешелону з виховної роботи, помічник начальника ешелону з матеріально-технічного постачання, начальник зв’язку, лікар (помічник лікаря).

При тривалості перевезення військ залізницею більше трьох діб і при наявності у військовому ешелоні не менше 10 вагонів для перевезення особового складу до його складу включається вагон-ізолятор, при тривалості перевезення менше трьох діб і при наявності в потязі менше 10 вагонів для перевезення особового складу розпорядженням начальника військового ешелону в пасажирському вагоні може виділятися купе-ізолятор.

За розпорядженням начальника військового ешелону в одному з вагонів лікар (помічник лікаря) розгортає медичний пункт.

При неблагополучному санітарно-епідемічному стані бригади або маршрутів перевезення, а також в умовах застосування противником бактеріологічної (біологічної) зброї вагон-ізолятор виділяється незалежно від тривалості перевезення і кількості особового складу військового ешелону.

Начальник медичної служби частини, що перевозиться, забезпечує військові ешелони необхідним медичним майном для обладнання медичного пункту і ізолятора. В маршрутному листі військового ешелону він робить відмітки про проведені у відношенні військового ешелону санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи.

Лікар (помічник лікаря) військового ешелону підпорядковується начальнику ешелону. Із спеціальних питань він виконує вказівки начальника медичної служби частини, а під час руху ешелону – також представників медичної служби ОК, по території яких здійснюється перевезення.

В районі завантаження лікар (помічник лікаря) зобов’язаний:

за 2-3 години до початку завантаження перевірити санітарний стан вагонів та їх оснащення;

обладнати у військовому потязі медичний пункт (лазарет) і вагон-ізолятор;

організувати надання першої і долікарскої медичної допомоги пораненим і хворим і їх винесення до посту санітарного транспорту, організованого медичною службою бригади;

здійснювати контроль за розміщенням особового складу у вагонах, організацією харчування і водопостачання.

Під час руху лікар (помічник лікаря) зобов’язаний:

надавати пораненим і хворим першу лікарську (долікарську) допомогу;

здійснювати санітарний нагляд за санітарно-гігієнічним станом вагонів, виконанням санітарно-гігієнічних норм та правил розміщення, харчування, водопостачання, миттям в лазні зі зміною білизни, а також за дотриманням військовослужбовцями правил особистої гігієни;

організувати і особисто приймати участь у щоденному опитуванні особового складу ешелону з метою своєчасного виявлення і негайної ізоляції інфекційних хворих;

організовувати проведення необхідних протиепідемічних заходів і забезпечити контроль за їх виконанням;

доповідати начальнику військового ешелону про появу поранених і хворих, які потребують кваліфікованої медичної допомоги, госпітального лікування, а також про померлих.

В районі розвантаження лікар (помічник лікаря) військового ешелону зобов’язаний:

організувати надання пораненим і хворим першої лікарської (долікарської) допомоги;

здійснювати суворий нагляд за виконанням санітарно-гігієнічних норм і правил харчування, водопостачання, не допускати контакту особового складу з інфекційними хворими;

доповісти начальнику медичної служби бригади про стан здоров’я особового складу ешелону, санітарно-епідемічний стан ешелону, поранених і хворих, переданих в лікувальні заклади під час руху, а також про померлих.

Лікувально-евакуаційні, санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи під час завантаження (вивантаження, перевантаження) військового ешелону і під час руху також виконуються закладами лікарсько-санітарної служби на транспорті, військовими і цивільними медичними закладами, розташованими на маршруті перевезення.

Контроль за санітарно-епідемічним станом ешелону здійснюється санітарно-епідемічними закладами МО і транспортних міністерств. Виконання вимог представників цих закладів є обов’язковим для начальника військового ешелону. Про результати обстеження санітарно-епідемічного стану військового ешелону і про вжиті заходи представник санітарно-епідемічного закладу разом з військовим комендантом робить відповідні записи в маршрутному листі військового ешелону.

Під час руху залізницею санітарна обробка особового складу проводиться через 7-8 діб, а в окремих випадках за вимогою лікаря (помічника лікаря) військового ешелону або органів санітарного нагляду і через більш короткі проміжки.

Для санітарної обробки використовуються стаціонарні ізоляційно-перепускні і санітарно-перепускні пункти, лазнево-дезинфекційні потяги, гарнізонні та інші лазні. При потребі одночасно з санітарною обробкою проводиться дезинфекція вагонів для перевезення особового складу і обмундирування.

Про необхідність санітарної обробки особового складу лікар (помічник лікаря) доповідає начальнику військового ешелону, який подає письмову заявку через військового коменданта на шляхах сполучення.

В період перевезення поранені (хворі), які потребують кваліфікованої медичної допомоги, госпітального лікування, з дозволу начальника військового ешелону евакуюються у супроводі медпрацівника до найближчого військового або цивільного лікувального закладу. Про необхідність евакуації пораненого (хворого) начальник військового ешелону завчасно повідомляє військовому коменданту на шляхах сполучення. Супроводжуючий хворого (пораненого), передає його, а також його особисті речі, документи, направлення, речовий, грошовий і продовольчий атестати в лікувальний заклад і повертається до ешелону. Про передачу хворого (пораненого) в лікувальний заклад робиться запис в маршрутному листі.

У випадку виявлення інфекційних захворювань, крім особливо небезпечних, потяг з військовим ешелоном зазвичай продовжує рухатися до місця призначення. Інфекційного хворого поміщають у вагон (купе)-ізолятор. Особовий склад, який знаходився в одному ешелоні з цим хворим, підлягає обсервації в тому ж вагоні. Якщо в потязі з військовим ешелоном вагона (купе) - ізолятора немає, то хворий залишається в тому ж вагоні, а військовослужбовці, які в ньому перебували, пересідають в інші вагони за рахунок ущільнення. Після передачі інфекційного хворого в лікувальний заклад вагон, в якому він перебував, замінюється на найближчій дільничній станції іншим вагоном. Одночасно проводяться наступні заходи:

з’ясування причин інфекційних захворювань та їх усунення;

посилений медичний нагляд за особовим складом і запровадження суворого контролю за виконанням у військовому ешелоні санітарно-гігієнічних норм та правил;

своєчасне виявлення інфекційних хворих та їх ізоляція з наступною евакуацією при необхідності у відповідні лікувальні заклади;

суворе обмеження спілкування особового складу військового ешелону з сторонніми особами, а також між підрозділами, які знаходяться в різних людських вагонах;

прийом потяга з військовим ешелоном на спеціально відведені путі на станціях ;

пропуск потягу через вузлові станції без зупинок;

скорочення стоянок потягу з військовим ешелоном і обмеження виходу особового складу з вагонів;

роздавання їжі особовому складу і заправка водою на невеликих станціях.

Про виникненні масових інфекційних захворювань, а також випадків особливо небезпечних інфекцій начальник військового ешелону зобов’язаний негайно доповісти найближчому воєнному коменданту на шляхах сполучення. В цьому випадку розпорядженням командувача ОК (фронту) військовий ешелон направляється в пункт, призначений для проведення карантинних заходів.

У випадку смерті військовослужбовця зі складу військового ешелону тіло померлого з відповідним направленням передається в найближчий військовий або цивільний лікувальний заклад для визначення причин смерті і для поховання.

Разом з тілом померлого по опису, складеному в двох примірниках, передаються його особисті речі, листи і гроші для відправлення сім’ї померлого.

Особисті речі померлих від інфекційних захворювань, як правило, спалюються зі складанням про це акту.

При перевезенні бригади залізницею в різних ешелонах медр зазвичай ділиться на дві частини, кожна з яких повинна бути готовою до автономної роботи. Начальник медичної служби бригади, як правило, рухається з командним пунктом бригади, який перевозиться з першим військовим ешелоном.

Контрольні питання для самоперевірки:

1. Перерахуйте умови діяльності медичної служби бригади на марші.

2. Як проводиться медична розвідка маршрутів руху, привалів та місць відпочинку?

3. Як організовуються та проводяться санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи на маршрутах висування, в районах привалів та відпочинку?

4. Організація лікувально-евакуаційних заходів при підготовці до маршу та на марші.

5. Організація медичного забезпечення бригади в зустрічному бою.

6. Організація медичного забезпечення військ залізницею.