11.1. Умови діяльності медичної служби бригади на марші

При організації медичного забезпечення бригади на марші необхідно враховувати:

завдання маршу і умови його здійснення (в передбачені вступу в бій чи поза загрозою зустрічі з противником);

направлення руху: до фронту; вздовж фронту; від фронту в тил;

довжину і кількість маршрутів руху (розмір смуги руху);

характер місцевості, стан доріг, погоду, час року та доби;

організацію маршу (величину добового переходу, середню швидкість руху, кількість і рубежі привалів, місце і час денного, нічного та добового відпочинку);

побудову похідного порядку бригади на марші (склад і завдання передового загону, похідної охорони і замикання колон, побудова колон головних сил, а також підрозділів технічного забезпечення і тилу);

можливість виникнення до початку і в ході маршу санітарних втрат, в тому числі від зброї масового ураження;

пересування сумісно з військами медичних підрозділів та необхідність своєчасного їх прибуття в призначений район в готовності до виконання поставлених завдань;

санітарно-гігієнічний та санітарно-епідемічний стан маршрутів (смуги) руху;

наявність на маршрутах (в смузі) руху медичних частин і закладів.

Марш може проводитись в передбачені вступу в бій з ходу чи поза загрозою зустрічі (зіткнення) з противником. Тому організація медичного забезпечення маршу будується по-різному, в залежності від побудови похідного порядку військ та конкретної обстановки.

Медичне забезпечення маршу включає: проведення медичної розвідки маршрутів і районів привалів, санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи у військах та районах передбачуваних привалів, лікувально-евакуаційні заходи при підготовці і здійсненні маршу та на рубежах зустрічі з противником.

11.2. Медична розвідка маршрутів, районів привалів та відпочинку. Організація та проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів на маршрутах висування, в районах привалів та відпочинку

Медичну розвідкуна марші організовує начальник медичної служби бригади. Його розпорядженням можуть створюватися розвідувальні групи із особового складу медичної служби. Склад цих груп може бути різним в залежності від поставлених перед ними завдань.

У всіх випадках медична розвідка повинна бути організована з таким розрахунком, щоб до підходу головних сил не тільки отримати відомості про даний район, але і провести необхідні заходи.

Медична розвідка на марші звичайно ведеться з метою:

вивчення санітарно-гігієнічного і протиепідемічного стану маршрутів руху і районів привалів, денного, нічного відпочинку та зосередження;

виявлення та позначення епідемічних осередків;

вибір місць для розгортання тимчасових медичних пунктів;

виявлення медичних частин і закладів, які можуть бути використані в інтересах медичного забезпечення бригади на марші;

визначення шляхів евакуації поранених і хворих в ході маршу.

При здійсненні маршу в передбачені вступу в бій медичний склад, який поділяється для проведення медичної розвідки доцільно направляти сумісно з передовим загоном (авангардом).

При здійсненні маршу поза загрозою зіткнення з противником медичний склад, призначений для проведення медичної розвідки, включається в групи, які завчасно висилаються бригадою для розвідки маршрутів руху і районів відпочинку.

При здійсненні маршів, особливо на великі відстані, особовий склад військ зазнає впливу низки несприятливих факторів (складні погодні умови, раптові прискорення і гальмування, шуми, поштовхи, довготривале вимушене положення тіла та ін.). Наслідками комбінованої дії вказаних факторів може бути втома, зниження працездатності і боєздатності особового складу.

В холодний період року, особливо при низькій температурі повітря та сильному вітрі, підвищується небезпека переохолодження військ, виникнення простудних захворювань і обморожень. Тому, санітарно-гігієнічні заходи, що проводить медична служба, включають перш за все санітарний нагляд за дотриманням особовим складом вимог до організації і проведення маршу.

Для збереження сил особового складу, організації відпочинку, прийому їжі та інше в ході маршу через визначені терміни часу призначаються райони привалів, денного (нічного) та добового відпочинку.

Для захисту особового складу від дощу, снігу, вітру кузови автомобілів обладнуються тентами, а при їх відсутності особовий склад використовує плащ-намети.

При здійсненні маршу по автомобільних дорогах в літній час великого значення набуває контроль за проведенням заходів, спрямованих на захист особового складу від пилу (дотримання встановлених дистанцій між автомобілями і підрозділами, інколи збільшення цих дистанцій, забезпечення особового складу захисними окулярами, зав’язування манжет на рукавах, застібання комірів, а при можливості і купання особового складу під час привалів). В жаркий період року медична служба повинна перевіряти виконання особовим складом заходів з профілактики теплових і сонячних ударів, а в зимовий час – з попередження обморожень. З цією метою здійснюється контроль за обладнанням автомобілів тентами і забезпеченням особового складу військ теплим обмундируванням, гарячою їжею і чаєм, призначенням привалів в захищених від вітру місцях з організацією, по можливості, зігрівання особового складу. На дно кузовів автомобілів кладуться підстилки з матеріалу, що утеплюють ноги військовослужбовців від охолодження (солома, сіно, хвойні гілки та ін.), а в чоботи вкладаються повстяні устілки. Взуття і онучі повинні бути сухими.

Для попередження отруєнь особового складу вихлопними газами необхідно здійснювати контроль за збереженням дистанцій між автомобілями, вимкненням двигунів під час привалів, розміщенням особового складу для відпочинку з навітряної сторони.

На марші зберігають своє значення і такі заходи, які проводяться у всіх умовах обстановки (санітарний нагляд за харчуванням і водопостачанням військ, забезпеченням особового складу протипаразитними засобами, індивідуальними засобами для знезараження води та ін.).

Конкретний зміст протиепідемічних заходів на марші визначається санітарно-епідемічним станом військ, маршрутів руху і районів зосередження. У всіх випадках слід звертати особливу увагу на своєчасне виявлення і ізоляцію інфекційних хворих, обмеження контакту особового складу з місцевим населенням, проведення (при наявності показань) повної санітарної обробки особового складу з дезинфекцією білизни і обмундирування.