4. Зміст теми

1. Причини, характер і рушійні сили. Основні концепції періодизації Визвольної війни.

2. Початковий етап війни (1648-1649). Перемоги козацько-селянського війська під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями. Битва під Зборовом. Зборівський мир.

3. Відновлення української державності. Формування державних інституцій і активізація зовнішньополітичної діяльності уряду Б.Хмельницького. Молдавські походи Хмельницького.

4. Битва під Берестечком і Білоцерківський мир. Битви під Батогом і Жванцем.

5. Зближення України з Московією. Переяславська Рада. Березневі статті Б.Хмельницького 1654 року. Входження України під протекторат Московії.

6. Завершальний етап Визвольної війни. Воєнні дії 1654-1657 рр.

7. Становище Гетьманщини після смерті Б.Хмельницького. Основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики І.Виговського. Гадяцька унія. Битва під Конотопом.

8. Гетьманування Юрія Хмельницького. Поглиблення руйнівних процесів в Українській державі.

9. Історичне значення Визвольної війни українського народу. Оцінка особи Богдана Хмельницького в науковій літературі.

Дайте визначення поняттям та термінам

Гетьманщина – Українська козацька держава, утворення внаслідок переможних битв 1648-1649 рр. національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького. офіційна назва – Військо Запорізьке.

Універсал – офіційний документ державної влади Гетьманщини, що його зазвичай видавали від імені гетьмана.

Полк – найбільша адміністративно-територіальна та військова одиниця Гетьманщини.

Сотня – адміністративно-територіальна та військова одиниця Гетьманщини, менша за полк.

Гетьман – керівник українського козацтва , з 1648 – глава Української держави – Гетьманщини, у руках якого було зосереджено законодавчу, виконавчу та судову владу.

Полковник – урядовець, що здійснював адміністративну, судову та військову владу на території полку.

Сотник – урядовець, який очолював сотенний уряд Гетьманщини.

Генеральна старшина – вище військове керівництво Гетьманщини, яке здійснювало управління всім козацьким військом і його окремими службами (артилерією, обозом, військовим скарбом , діловодством тощо) та цивільним населенням. До складу генеральної старшини входили: гетьман, генеральний писар, двоє генеральних суддів двоє генеральних осавулів, генеральний обозний, генеральний підскарбій, генеральний хорунжий, генеральний бунчужний.

Конфедерація – союз самостійних держав. Створений з певної метою, здебільшого зовнішньополітичною.

Протекторат – форма залежності, за якою держава (протектор) перебирає здійснення зовнішніх відносин іншої держави (протегованої), захист її території та нерідко ставить під свій контроль її внутрішні справи.

Руїна – назва вживана в історичній літературі для 60-80-х років 17 ст. – періоду громадянських воєн, вторгнень іноземців в Україну, її поділу між Московією, річчю Посполитою, османською імперією, розколу Гетьманщини, страхітливого спустошення Правобережної України.

Сердюки – наймані піхотні козацькі полки, утримувані гетьманським коштом. Створені гетьманом Дорошенком, виконували функції особистої гвардії гетьмана. Охороняли його резиденцію, військове спорядження та артилерію тощо.

Компанійці – наймані кіннотні козацькі полки по 500-600 осіб у кожному, які виконували функції нагляду за порядком. Вперше створені Д.Многогрішним у 1668 р.

Бунчукові товариші – особлива привілейована група козацької еліти, до складу якої входили сини старшини. Бунчукові товариші, перебуваючи у гетьманському оточенні, з юнацьких років готувалися обійняти керівні військові та адміністративні посади.

Генеральна військова канцелярія – вища адміністративна установа Гетьманщини, у якій вирішувалися важливі адміністративні, військові , фінансові питання, зосереджувалася війська, політична й міжнародна інформація з усієї України, а також із-за кордону. Звідси відправлялися чисельні посольства і гінці. Тут складалися гетьманські універсали, проводилося дипломатичне листування, розглядалися судові та цивільні справи козаків, селян, міщан. Очолював її генеральний писар, підпорядкований безпосередньо гетьманові.