Іі рівень

1. Розташуйте події у хронологічній послідовності

А) об’єднання тюркомовних племен у державу Хозарський каганат,

Б) літописне повідомлення про закликання варягів Рюрика, Сінеуса та Трувера,

В) виникнення Візантійської імперії,

Д) заснування Києва,

Е) остання згадка про антів в історичних джерелах.

2. Розташуйте події у хронологічній послідовності

А) похід князя Аскольда на Візантію,

Б) життя легендарного князя Кия,

В) повстання антського вождя Божа,

Г) перша поява печенігів на півдні Русі,

Д) утвердження Олега на Київському столі,

Е) смерть князя Рюрика у Новгороді.

3. Розташуйте події у хронологічній послідовності

А) повстання деревлян проти князя Ігоря,

Б) перший Балканський похід князя Святослава,

В) вбивство князів Аскольда та Діра (за літописом),

Г) подорож княгині Ольги до Константинополя,

Д) правління князя Олега у Києві,

Е) приборкання князем Ігорем деревлян і накладання на них данини, більшої за Олегові.

4. Розташуйте події у хронологічній послідовності

А) особиста зустріч князя Святослава з візантійським імператором і підписання договору,

Б) походи князя Ігоря на Візантію,

В) походи Олега на Візантію та укладання договорів,

Г) помста княгині Ольги деревлянам,

Д) похід князя Святослава проти волзьких болгар і Хозарського каганату,

Е) місія німецького єпископа Адальберта до Києва.

5. Розташуйте події у хронологічній послідовності

А) похід князя Володимира на Корсунь,

Б) вибір князівською радою візантійського християнства,

В) масове хрещення киян,

Г) створення літописної легенди про вибір віри,

Д) хрещення та шлюб Володимира з принцесою Анною,

Е) створення літописної легенди про повалення кумирів.

6. Розташуйте події у хронологічній послідовності

А) Битва Тмутараканського князя Мстислава проти Ярослава під Лиственом,

Б) укладання «Правди Ярослава» як складової частини зводу законів «Руська правда»,

В) битва Ярослава проти Святополка під Любечем,

Г) договір Ярослава та Мстислава про поділ Русі по Дніпру,

Д) убивство князів Бориса та Гліба,

Е) битва князя Ярослава проти Святополка на р. Альті.

7. Розташуйте події у хронологічній послідовності

А) обрання Київським митрополитом русича Іларіона,

Б) підписання русько-візантіського договору, скріпленого шлюбом Ярославського сина Всеволода з Марією, дочкою Мономаха,

В) складання заповіту князем Ярославом,

Г) остання битва та перемога князя Ярослава над печенігами,

Д) повернення Русі черв енських міст,

Е) спорудження храму Святої Софії у Києві.

8. Розташуйте події у хронологічній послідовності

А) написання Остромирового євангелія,

Б) заснування Києво-Печерського монастиря,

В) створення Найдавнішого літописного Київського зводу,

Г) видання Ярославського закону «Покон вірний»,

Д) написання Іларіоном твору «Слово про закон і благодать»,

Е) спорудження Золотих воріт у Києві.

9. Розташуйте події у хронологічній послідовності

А) Любецький з’їзд князів,

Б) роздрібненість Русі на удільні князівства-землі,

В) утвердження на київському столі князя Святополка Ізяславича,

Г) об’єднання Галицького князівства,

Д) утворення Новгород-Сіверського князівства,

Е) Повість минулих літ Нестора Літописця.

10. Встановіть хронологічну послідовність появи культурних пам’яток

А) «Слово про Вгорів похід»,

Б) повість минулих літ,

В) Ізборник Святослава,

Г) «Правда Ярославичів»,

Д) «Повчання» Володимира Мономаха,

Е) Києво-Печерський патерик.

Дати визначення поняттям та термінам:

Язичництво – релігійні вірування, обожнення сил природи, тварин та рослин, а також людиноподібних істот: русалок, берегинь та ін.

Волхви - служителі язичницьких обрядів , які вважалися знавцями таємниць сил природи, посередниками у спілкуванні з богами, носіями надприродних сил і здібностей.

Князь – глава держави-князівства. Великий князь – вищий київський титул у Київській Русі. В 10-13 ст. титул великого князя належав київським князям.

Дружина – збройні загони, що становили постійне військо князя та апарат його влади. Поділялася на старшу і молодшу. Старша (бояри) була найближчим оточенням князя, брала участь в обговоренні державних та господарських справ. Молодша складалася з професійних воїнів, охороняла князя, княжий двір і майно, несла прикордонну військову службу.

Монголо-татари. Воїни Чингізхана звали себе монголами. Руські ж літописці називали їх татарами, не відаючи, що останнім самим довелося потерпати від монгольських луків і мечів. Татарами монголів називали і в Китаї, і в Європі. У 19 ст. в історичній науці набув поширення термін «монголо-татари», який однак останнім часом у науковій літературі майже не вживається.

Золота Орда – держава, що виникла на поч.. 40-х рр.. 13 ст. внаслідок походів хана Батия. Існувала в 13-15 ст. на території Азії і Східної Європи. Центром Золотої Орди було Нижнє Поволжя, де за Батия засновано столицю – Сарай-Бату поблизу сучасної Астрахані. За правління хана Узбека столиця була перенесена в Сарай-Берке поблизу сучасного Волгограда. В 50-х рр. 13 ст. Золота Орда стала повністю незалежною від Монгольської імперії. Поступове відокремлення від Золотої Орди самостійних ханств – Сибірського ханства (кін. 15 ст.), Ногайської Орди (40-ві рр.. 15 ст.), Казанського ханства (1438), Кримського ханства (1443) та ін. призвело наприкінці 15 – на початку 16 ст. до її остаточного розпаду.

Ярлик – грамоти ханів Золотої Орди , що надавали право на управління окремими державами чи областями, підлеглими Орді. Наданням ярлика хани затверджували руських князів у їхніх удільних князівствах. Ханськими ярликами називались також дипломатична документація або документи, що стосувалися внутрішньодержавного управління.

Орда – військо кочівників, а також місце, де перебувала ставка хана.

Верв – сільська територіальна община в Київській Русі. Об’єднувала населення одного або кількох селищ.

Монархія – форма державного правління, за якої найвища влада зосереджувалася в руках одноосібного володаря й передавалася спадково представникам правлячої династії.

Суспільні стани – групи населення із закріпленими за ними тогочасним законом правами та обов’язками, зі своїми нормами поведінки, звичаями тощо.

Етнос, або народ – це історично сформована людська спільнота, яка відрізняється від сусідів окремою власною територією (батьківщиною) , культурою, мовою, психологією та свідомістю

Ікона – зображення Ісуса Христа, Богоматері, святих, подій Святого Письма. ікони, як правило писалися на дошках, але , по суті, іконами є розписи на стінах храмів, і мозаїки, й малюнки на сторінках рукописних книг, різьблення по каменю чи дереву тощо. ікони творили за певними правилами – канонами, які не можна було змінювати.

Фреска – картина, намальована спеціальними фарбами на сирому тиньку.

Книжкові мініатюри – ілюстрації, якими оздоблювали рукописні книги.

Федерація – форма державного устрою, союзна держава, що складається з кількох державних утворень, за якими зберігається певна самостійність.

Вотчина – велике земельне володіння, яке передавалось у спадщину, його можна було продати, обміняти, поділити.

Олігархія – правління нечисельної групи заможних і впливових людей.