Соціальна структура суспільства

Шляхетський стан - декілька десятків магнатських родів - великих феодалів, що були нащадками Рюриковичів або Гедиміновичів. Серед них – князі Острозькі, Збаразькі, Вишневецькі, Заславські, Чорторийські

Міщанство - домоглося введення магдебурзького права (міського самоврядування). Його отримали Львів (1356), Кам’янець-Подільський (1374), Луцьк (1432), Київ (1497)

Селянство:

Чиншові селяни, або денщики, які сплачували

натуральну і грошову ренту (чинш)

• Люблінський сейм (серпень 1569) об’єднав Литву і Польщу в одну державу – Річ Посполиту з одним спільним сеймом, сенатом і королем

• Литва зберігала деякі елементи автономії лише в межах своєї етнічної території й частково Білорусії

• Під владою Польщі опинилися майже всі українські землі, які поділялися на воєводства

• В І половині XVI ст. розвиток фільваркової системи, посилений вивіз хліба на ринок, збільшення панщини зумовили серйозні зрушення в соціальному житті

• Люблінська унія посилила намагання української, литовської шляхти максимально використати свої привілеї, щоб закріпачити селянина

• Величезні земельні простори Брацлавщини, Київщини, Лівобережжя опинилися в руках українських, а також польських магнатів

• Утвердження Польщі на українських землях супроводжувалось намаганням польської шляхти денаціоналізувати український народ, змусити його зректися своєї мови і культури

• Проголошено об’єднання католицької і православної церков

• Унія викликала гострі протести і протидію всіх верств українського населення, в тому числі більшості української знаті і шляхти

• В результаті в Речі Посполитій почали функціонувати три церкви: католицька, православна і греко-католицька (уніатська)

• Богослужіння в церквах було дозволено відправляти руською мовою

• Зберігалися православні обряди