38)Банківська система україни.

Банківська система — це не довільне явище, а складова частина кредитно-грошової системи, елемент економічного базису суспільства, яка розвивається за законами ринкової економіки. Ця система — внутрішньо організована, взаємо пов'язана, має загальну мету та завдання.Банківська система існує в будь-якій країні в певний істо ричний період і є складовою частиною кредитної системи дер жави. Умовами нормального функціонування банківської сис теми є:1) достатня кількість у країні діючих банків і кредитних ус танов. Систему слід розглядати як таку, що постійно розви вається і кількісно та якісно змінюється;2) відсутність у системі зайвих елементів, тобто банків ських установ, які не приступили до виконання банківських операцій у встановлені строки, не мають належним чином оформлених ліцензій на здійснення банківських операцій або утворені не відповідно до чинного законодавства та акта за сновника про створення;3) наявність центрального банку, який виступає основним координатором кредитних інститутів та ефективно виконує функції управління грошово-кредитними і фінансовими про цесами в економіці;4) існування поряд із центральним банком найрізно манітніших комерційних банків, які охоплюють усі сфери.Банківська система є законодавче визначеною, чітко структурованою сукупністю фінансових інститутів, які займа ються банківською діяльністю. Специфіка банківської системи виявляється р її функціях, а саме:а) створення грошей і регулювання грошової маси;6) трансформаційна функція; в) стабілізаційна функція.Важливою функцією банківської системи є функція створення грошей і регулювання грошової маси, яка полягає в тому, що банки оперативно змінюють масу грошей в обігу, збільшу ючи або зменшуючи її відповідно до зміни попиту на гроші. У виконанні цієї функції беруть участь усі ланки банківської сис теми (НБУ і комерційні банки) і вона стосується всіх напрямів банківської діяльності.Для банківської системи характерна трансформаційна функція, яка полягає в тому, що банки, мобілізуючи вільні кошти одних суб'єктів господарювання і передаючи їх різними способами іншим суб'єктам, мають можливість змінювати (трансформувати) величину й строки грошових капіталів, їх розміри та фінансові ризики.

39)Суб’єкти фінансового ринку:склад та роль.

Учасниками ринку цінних паперів є емітенти, інвестори та інвес тиційні інститути. Емітентами цінних паперів є юридичні особи та державні органи або органи місцевого самоврядування. Емітенти несуть повну від повідальність за випущені ними цінні папери. Інвестори — це фізичні та юридичні особи, що придбали цінні папери від свого імені та за власний рахунок. Інвестиційний інститут — це юридична особа, створена у будь-якій організаційно-правовій формі, що допускається Законом Украї ни «Про підприємства в Україні». Засновниками інвестиційного інституту можуть бути як українські, так і іноземні юридичні та | фізичні особи. Існують такі види інвестиційних інститутів: фінан сові брокери, інвестиційні консультанти, інвестиційні компанії та інвестиційні фонди. Фінансовий брокер — це юридична особа, що виконує посеред-, пицькі функції при купівлі-продажу цінних паперів за рахунок та і дорученням клієнта. Інвестиційний консультант — це юридична чи фізична особа, що надає консультаційні послуги з питань випуску та обігу цінних па перів. Інвестиційний консультант може проводити аналіз фондового ринку (експертизу угод, вивчення та прогнозування кон'юнктури тощо), підготовку та організаційно-методичне забезпечення емісії. Інвестиційна компанія є дилером, тобто юридичною особою, що діє за власний рахунок. Інвестиційна компанія може залучати гро шові кошти через емісію власних цінних паперів або отримання грошових позик банків. Інвестиційний фонд — це юридична особа, що здійснює діяль ність, пов'язану із залученням коштів за рахунок емісії власних цін них паперів. Між інвестиційним фондом та інвестиційною компанією є певні відмінності. Інвестиційна компанія — це переважно фінансовий посередник у первинному розміщенні цінних паперів між емітентом і кінцевим інвестором, а інвестиційний фонд акумулює дрібні заощадження і є кінцевим інвестором. Компанії обслуговують лише юридичних осіб, тоді як фонди — ще й фізичних.