2. Облік організаційних витрат та їх амортизації

В процесі створення корпорації витікають організаційні витрати. Це гонорари (оплата послуг) адвокатам за складання установчих документів, інкорпораційний внесок державі, вартість друкування акціонерних серти­фікатів тощо.

Організаційні витрати належать до нематеріальних активів. На витра­ти компанії вони відносяться через нарахування амортизації впродовж кількох років.

В США, наприклад, за стандартом бухгалтерського обліку дозволяється амортизувати організаційні витрати впродовж сорока років. Водночас податковим регулюванням дозволяється амортизувати їх впродовж п’яти років. Виходячи з цього, в практиці корпорації списують (амортизують) організаційні витрати найчастіше за 5 років.

Витрати на створення корпорації відображаються в обліку такою проводкою, дол.:

Д-т рах. “Нематеріальні Активи

(Організаційні витрати)” 8000

К-т „Грошові кошти” 8000

Корпорація може для оплати таких витрат виділити частину своїх акцій. Наприклад, виділено 600 простих акцій номінальною вартістю 10 дол. кожна:

Д-т рах. “Нематеріальні активи

(Організаційні витрати)” 8000

К-т рах. “Статутний капітал (Прості акції)” 6000

К-т рах. “Додатковий капітал” (Прості Акції)” 2000

В нашому прикладі організаційні витрати амортизуються за п’яті, років. За перший рік буде нараховано амортизації в сумі 1600 дол. (щороку 1600 дол.).

Д-т рах. “Витрати на амортизацію

(Нематеріальні активи)” 1600

К-т рах. “Амортизація (знос) нематеріальних активів

(Організаційні витрати)” 1600

Допускається також пряме їх списання:

Д-т рах. “Витрати на амортизацію

(Нематеріальні актини)” 1600

К-т рах. “Нематеріальні активи

(Організаційні витрати)” 1600

3. Капітал корпорації характеристика акцій, їх оцінка

Власний капітал корпорації (Stocholder’s Equity) формується акціями, обто коштами інвесторів (власників) в обмін на реалізовані їм акції.

Акція – це цінний папір без встановленого строку обігу, який засвідчує пайову участь в акціонерній компанії і дає його власникові право на:

• участь в управлінні компанією;

• одержання частини прибутку у вигляді дивідендів;

• участь у розподілі майна при ліквідації компанії.

Частку акцій, що належать певній особі, засвідчує акціонерний сертифікат. При цьому слід розрізняти:

1) Акції, дозволені до випуску.

2) Випущені акції.

3) Невипущені акції.

4) Циркулюючі акції.

5) Викуплені акції.

Акції, дозволені до випуску — це загальна кількість акцій, на яку одержано дозвіл влади штату та Комісії з цінних паперів та біржових операцій (в США), або інших державних органів в інших країнах (наприклад Міністерства фінансів). Ця кількість акцій записана в Статуті корпорації. Ця кількість здебільшого перевищує потреби компанії в капіталі на момент її створення і дає змогу в майбутньому випускати акції повторно.

Випущені акції – це кількість акцій, фактично реалізованих інвесторам, акціонерам на якусь дату (прямо чи через посередників).

Наприклад: Компанії „К” одержала дозвіл на випуск 1000000 акцій номінальній вартістю 10 дол. кожна. Це дозволені до випуску акції.

Компанія реалізувала 70000 акцій. Це — випущені акції.

Невипущені акції – це залишок дозволених до випуску акцій, які компанія не випускала, не реалізувала. В нашому прикладі кількість невипущених акцій становить 30000 (100000 - 70000) штук.

Циркулюючі акції – акції, які перебувають на руках у акціонерів на певну дату. Кількість циркулюючих акцій може збігатися з кількістю випущених акцій. (В нашому прикладі – 70000 акцій).

Викуплені акції – кількість акцій, викуплених корпорацією у своїх акціонерів – безпосередньо чи через фондову біржу. Наприклад, компанія викупила у своїх акціонерів 5000 акцій.

Після цієї операції кількість випущених акцій, як і раніше, становить 70000 шт. Але кількість циркулюючих акцій буде 65000 шт. (70000 - 5000р.

Корпорація може випускати акції двох видів:

1) Звичайні (прості) акції.

2) Привілейовані акції.

Власники (володарі) звичайних акцій мають право голосу в управлін­ні корпорацією. Дивіденди одержують залежно під результатів фінансово-господарської діяльності.

Привілейовані акції надають перевагу їх власникам при одержані дивідендів, при розподілі майна в результаті ліквідації корпорації, але не дають права голосу. Дивіденди на ці акції встановлюються за фіксованим відсотком від номінальної вартості або за ставкою на одну акцію.

Привілейовані акції у свою чергу можуть бути:

1) Кумулятивними.

2) Некумулятивними.

Кумулятивні акції мають ту перевагу, що необ’явлені радою директорів дивіденди переносяться до виплати на майбутні періоди, але обов’язково будуть виплачені. Ці дивіденди ще називаються прострочени­ми або депонованими.

Крім того, привілейовані акції можуть бути:

1) Конвертовані і неконвертовані у звичайні акції.

2) Відкличні і невідкличні для погашення.