Клас Морські їжаки -Echinoidea Зовнішня та внутрішня морфологія морського їжака.

Мета. Вивчити особливості зовнішньої та внутрішньої морфології морських їжаків.

Матеріал та обладнання. Сухі скелети морського їжака, таблиці та малюнки зовнішньої та внутрішньої будови голкошкірих

Об’єкт дослідження. Морський їжак звичайний – Strongilocentrotus droebachiensis.

Тіло їжака ледь сплющене в напрямку орально-аборальної осі. Оральний бік плескатий, аборальний – опуклий. У центрі орального боку видно рот, з якого випинаються 5 тісно зближених зубів жувального апарата. Ротовий отвір оточений перистомальним полем у вигляді шкірної площини. На аборальному боці в центрі невеликої навколоанальної площини – перипрокту - лежить анальний отвір. Вся поверхня тіла вкрита рухливими вапняними голками. Здовж меридіанів (які відповідають радіусам) на поверхні тіла містяться подвійні ряди амбулакральних ніжок з присосками на кінцях.

Скелетний панцир вдягає все тіло тварини (окрім перистомального поля та перипрокта). Від перипрокта меридіанально розходяться 10 подвійних рядів пластин, на поверхні яких видно численні горбики, з якими рухомо з’єднані основи голок. У місцях з’єднання рядів пластин утворюються зигзагоподібні шви. На 5 рядах пластинки пронизані порами для амбулакральних ніжок – це радіуси. З ними чергуються 5 рядів без пор – це інтеррадіуси. Ряди радіальних пластинок вужчі. Вони закінчуються непарними пластинками – очними, на яких є по одній порі, через які виходять ніжки, що виконують світлочутливу функцію. Ряди інтеррадіальних пластинок закінчуються на межі перипрокта великими непарними статевими пластинками, на кожній з яких є великий отвір – статева пора (одна з цих пластинок є мадрепоровою). Кишечник починається тонким стравоходом, який іде від аристотилевого ліхтяря паралельно до кам’янистого каналу вгору, до аборального полюса. Там, утворюючи петлю, різко розширюючись, кишечник переходить на середню кишку. Середня кишка утворює 2 повних оберти в порожнині тіла. Після другого оберту середня кишка звужується і переходить на задню, яка загинається до аборального полюсу і відкривається назовні анальним отвором на перипрокті. Кишечник прикріплений до стінки тіла мезентерієм. Між петлями кишечнику в інтеррадіусах містяться 5 гроноподібних гонад (вивідними протоками відкриваються на статевих пластинках). Статевий диморфізм не виражений, зовні яєчники відрізняються від сім’яників жовтим або оранжевим забарвленням. Сім’яники молочно-білі.

Завдання Виконати малюнки зовнішньої та внутрішньої будови морського їжака, позначити деталі будови.

Питання для теоретичної підготовки.

1. Особливості організації морських їжаків: радіальна симетрія з елементами білатеральної; будова покривів (екто- та мезодермальні елементи, внутрішній мезодермальний скелет, голки та педицелярії); целом та його похідні (амбулакральна та псевдогемальна системи); особливості кровоносної системи, процесів виділення продуктів обміну речовин, органів дихання нервової системи та органів чуття як наслідок сидячого чи малорухомого способу життя; особливості будови статевої системиня.

2. Форма тіла морських їжаків, як наслідок пристосування до певних умов існування, положення ротового та анального отворів.