34. Суть та значення касаційного провадження. Право касаційногооскарження та процесуальний порядок його реалізації.

 Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 11 Закону України “Про судоустрій України” та ст. 14 ЦПК судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами.

     Касаційне провадження (від лат. “cassatio” – скасування, знищення, або франц. “kasser” – зламати) – це сукупність процесуальних дій суду та інших учасників цивільного процесу спрямованих на перевірку законності судових рішень, які набрали законної сили, з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.    Касаційне провадження є однією із конституційних гарантій охорони прав, свобод та законних інтересів осіб в цивільному процесі. Адже, завдяки йому учасники цивільного судочинства отримують можливість відстоювати свої права вже після набрання судовим рішенням законної сили, якщо є підстави сумніватися в законності останнього.    Аналіз змісту норм ЦПК дає можливість визначити риси, які є найбільш характерними для касаційного провадження в цивільному судочинстві України:

   - касаційна скарга подається на судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішення і ухвали апеляційного суду, які набрали законної сили;    - подання касаційної скарги обумовлено неправильним, на думку особи, що оскаржує рішення, застосуванням судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права;    - суд касаційної інстанції, розглядаючи справу, вирішує тільки питання права, тобто юридичний бік справи;

 Право касаційного оскарження – це право на порушення діяльності суду касаційної інстанції по перевірці законності судового рішення суду першої та/або апеляційної інстанції, що вступило в законну силу.    Суб’єктами права касаційного оскарження є особи, які уповноважені ініціювати касаційне провадження. Ними відповідно до ст. 324 ЦПК є: сторони (позивач та відповідач); інші особи, які беруть участь у справі (треті особи, як ті, що заявляють самостійні вимоги щодо предмет спору, так і ті, що не заявляють таких вимог); особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки судом, і які мають відповідну цивільну процесуальну правосуб’єктність; правонаступники (ст. 37 ЦПК); представники сторін та третіх осіб (ст.ст. 27, 44 ЦПК); особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (ст. ст. 45, 46 ЦПК).      Строк касаційного оскарження. Однією із передумов реалізації права касаційного оскарження є дотримання процесуальних строків, встановлених цивільним процесуальним законодавством чи призначених судом для вчинення відповідних процесуальних дій. Відповідно до ст. 325 ЦПК право касаційного оскарження може бути реалізовано протягом двох 2 місяців з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.

   Касаційна скарга. Право касаційного оскарження реалізується шляхом подання належним чином оформленої касаційної скарги.    Касаційна скарга – це звернення до суду касаційної інстанції з вимогою про перевірку судового рішення суду першої та/або апеляційної інстанції, яке набрало законної сили, на предмет його відповідності нормам матеріального та процесуального права.

   Касаційна скарга подається в письмовій формі, її зміст визначається конкретними обставинами справи, проте ст. 326 ЦПК містить перелік обов’язкових відомостей, які повинні бути зазначені в скарзі, а саме:    1) найменування суду, до якого подається скарга;    2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;    3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;    4) судове рішення, що оскаржується;    5) в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права;    6) клопотання особи, яка подає скаргу;    7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги, який міститься після викладу обставин скарги.

   Касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.    До касаційної скарги додаються також копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Дана вимога обумовлена тим, що отримавши вищевказані матеріали, особи, які беруть участь у справі можуть підготуватися до захисту своїх прав, зокрема підготувати та подати заяву про приєднання до касаційної скарги тощо. Також повинні бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.    Касаційна скарга подається до суду особисто заявником або відправлена суд поштою. Якщо скарга подана особисто, завідувач канцелярією повинен відмітити час її надходження, засвідчивши це своїм підписом на скарзі. Час здачі скарги на пошту засвідчується печаткою на конверті, а час надходження в суд – зазначенням відповідної дати на скарзі.    Касаційна скарга подається за правилами ст. 327 ЦПК безпосередньо до суду касаційної інстанції. Однією з додаткових гарантій реалізації суб'єктивного права на касаційне оскарження є закріплене у ст. 330 ЦПК правило, згідно з яким особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити, змінити або її відкликати.    Доповнити або змінити касаційну скаргу може тільки особа, яка її подала до початку розгляду справи у суді касаційної інстанції, а відмовитися від скарги – до закінчення касаційного провадження.    Встановлення такого строку для доповнення або зміни касаційної скарги обумовлене тим, що суд касаційної інстанції розглядає справу в межах касаційної скарги, відповідно зміна чи доповнення касаційної скарги впливає на межі судового розгляду, тому вони повинні бути здійснені до початку розгляду справи в суді касаційної інстанції.    При відкликанні касаційної скарги постановляється ухвала про повернення скарги. У разі відмови від касаційної скарги – закривається касаційне провадження. У першому випадку повторне звернення з тотожною касаційною скаргою допускається, у другому – ні.