- •Поняття та види доказів.
- •Поняття, предмет та етапи доказування.
- •Факти, які не потребують доказування.
- •Оцінка судових доказів.
- •Засоби доказування.
- •Забезпечення доказів.
- •Поняття та значення позовного провадження. Поняття, види та елементи позову.
- •Способи захисту відповідача від заявленого позову.
- •Забезпечення позову.
- •Відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу. Передумови права на пред’явлення позову.
- •Процесуальний порядок відкриття провадження у справі. Відмова у відкритті провадження у справі. Наслідки пред’явлення позову до суду.
- •Повернення позовної заяви. Залишення заяви без руху.
- •Підготовка справи до судового розгляду як стадія цивільного процесу. Процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду.
- •Судові виклики та повідомлення.
- •Судовий розгляд як стадія цивільного процесу. Судове засідання як процесуальна форма розгляду та вирішення цивільної справи.
- •Розгляд справи по суті як частина судового засідання. Допит свідків. Дослідження письмових та речових доказів. Дослідження висновку експерта.
- •Судові дебати і ухвалення та оголошення рішення суду як частини судового засідання. Окрема думка судді.
- •Перерва в судовому засіданні. Відкладення розгляду справи. Зупинення провадження в справі.
- •Закриття провадження в цивільній справі. Залишення заяви без розгляду.
- •Поняття, суть та види судових рішень (постанов).
- •Вимоги до рішень суду.Законна сила рішення суду.
- •Усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив.Ухвали суду першої інстанції.
- •Поняття та особливості заочного розгляду цивільної справи.
- •Поняття та особливості наказного провадження.
- •Розгляд справи у порядку наказного провадження.
- •Судовий наказякособлива форма судового рішення (постанови).
- •Поняття та значення окремого провадження. Загальні правила розгляду та вирішення справ окремого провадження.
- •Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
- •Суть та значення апеляційного провадження. Право апеляційного оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
- •Підготовка та порядок розгляду справи апеляційним судом.Повноваження суду апеляційної інстанції.
- •Суть та значення касаційного провадження. Право касаційногооскарження та процесуальний порядок його реалізації.
- •Порушення касаційного провадження, підготовка та розгляд справи судом касаційної інстанції. Повноваження суду касаційної інстанції.
- •Поняття та особливості провадження у зв'язку з винятковими обставинами.
- •Поняття та особливості провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами.
- •Виконання судових рішень як стадія цивільного процесу.
- •Судовий контроль за виконанням судових рішень.
- •Відновлення втраченого судового провадження: порядок, підсудність та зміст заяви, особи, які мають право звертатися до суду із заявою про відновлення провадження, розгляд справи.
- •Поворот виконання.
- •Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів: форма і зміст заяви, підстави для скасування рішення третейського суду.
- •Провадження у справах про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів: форма і зміст заяви, підстави для відмови у видачі виконавчого листа.
- •Поняття та джерела міжнародного цивільного процесуального права. Підсудність цивільних справ з іноземним елементом. Підготовка та розгляд справи.
- •Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню.
- •Визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.
- •Провадження у справах за участю іноземних осіб.
-
Поняття та особливості заочного розгляду цивільної справи.
Отже, заочний розгляд справи – це форма судового розгляду цивільної справи при відсутності відповідача, який не з’явився до суду без поважних причин, з наданням йому права звернутися із заявою про перегляд рішення по справі судом, який його ухвалив. Заочний розгляд справи може відбуватися і тоді, коли залишить залу судового засідання до ухвалення рішення у справі. Заочний розгляд справи не є самостійною формою розгляду та вирішення спору про право цивільне, адже підстави для його застосування з’ясовуються, як правило, у підготовчій частині судового засідання. Тому головуючий у випадку неявки відповідача, запитавши згоди позивача та вислухавши думку інших осіб, які беруть участь у справі, з приводу заочного розгляду справи, постановляє по цьому питанню ухвалу. Безпосередній розгляд справи та ухвалення рішення відбуваються за загальними правилами з винятками і доповненнями, встановленими законом, які обумовлені відсутністю у судовому засіданні відповідача. Суд заслуховує пояснення позивача та інших осіб, які беруть участь у справі, досліджує усі докази, які є у справі. У судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 173 ЦПК можуть заслуховуватися і досліджуватися письмові пояснення відповідача щодо заявлених вимог. За результатами розгляду справи суд ухвалює рішення, виходячи із заявлених позовних вимог та на підставі доказів, які подані чи повідомлення про котрі було здійснено до чи під час попереднього судового засідання. Особливість заочного розгляду цивільної справи полягає у тому, що при ньому неможливою є зміна позивачем предмета або підстави позову, зміна розміру позовних вимог (ст. 224 ЦПК), неможливим видається також прийняття та дослідження судом інших доказів, незважаючи навіть на поважність причин несвоєчасності їх подання до суду. Це не означає, що права позивача обмежені, адже якщо він бажає скористатися такими правами, то суд зобов’язаний відкласти розгляд у такій справі.
-
Заочне рішення та його перегляд.
Заочне рішення повинно відповідати усім вимогам, які ставляться до будь-яких інших рішень суду (структура, форма, зміст, порядок ухвалення, проголошення та ін.). Окрім цього, заочне рішення має ряд рис, які відрізняють його від інших рішень суду. Найменування такої судового рішення (постанови) повинно містити зазначення про те, що це рішення є заочним. У ньому також повинно зазначатися положення про строк і порядок подання заяви про його перегляд. Законом також не передбачено можливості складання судом неповного рішення суду, передбаченого ст. 218 ЦПК. Заочне рішення направляється відповідачу рекомендованим листом не пізніше п’яти днів з дня його проголошення, який може подати заяву про його перегляд. На відміну від загального правила, за яким рішення суду не може бути змінене чи скасоване судом, який його ухвалив, заочне рішення при наявності необхідних для цього підстав може бути скасоване. Заява про перегляд заочного рішення – це процесуальний документ, в якому міститься звернення відповідача про перегляд рішення суду у зв’язку через його незаконність чи необґрунтованість, що відповідач не міг довести внаслідок поважності причин неявки у судове засідання. Така заява не може містити лише обґрунтування поважності причин неявки відповідача у суд, вона повинна заперечувати ухвалене у справі рішення у зв’язку з його правосудністю. Відповідач у заяві повинен вказати на те, що його участь у судовому розгляді справи не призвела б ухвалення незаконного чи необґрунтованого рішення. Законом встановлено вимоги щодо форми, змісту та порядку подання такої заяви (ст. 229 ЦПК). Вона повинна бути складена у письмовій формі, підписана відповідачем. Також до суду подаються копії цієї заяви по числу осіб, які беруть участь у справі, а також документи, які підтверджують заперечення відповідача по суті справи. Якщо заява подається представником відповідача, то до неї повинен додаватися документ, які підтверджує повноваження процесуального представника.
У заяві повинні містити такі відомості: 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; 2) ім’я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв’язку; 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення.
Заява подається до суду, який ухвалив заочне рішення, протягом десятиденного строку з дня отримання відповідачем копії рішення, який визначається у повідомленні про вручення. За подання заяви судовий збір не сплачується. Якщо подана заява не відповідає встановленим ст. 229 ЦПК вимогам щодо змісту та форми, суд залишає її без руху і надає строк для усунення недоліків. Якщо відповідач не усунуть у встановлений судом строк вказаних вад щодо змісту та форми заяви, суддя постановляє ухвалу про її повернення. Суд, прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі. Одночасно суд повідомляє особам, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду заяви, який повинен бути здійснений протягом п’ятнадцяти днів. За результатами розгляду заяви справи суд постановляє ухвалу. Якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, заочне рішення підлягає скасуванню. У цьому разі суд призначає справу до розгляду у загальному порядку. В інших випадках, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала про скасування заочного рішення оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Може бути оскаржена ухвала про залишення заяви без розгляду, а також безпосередньо заочне рішення. Оскаржити заочне рішення можна за загальними правилами, при цьому у строк апеляційного оскарження не враховується час, протягом якого судом розглядалась заява про його перегляд. Відповідно до ст. 233 ЦПК таке рішення суду набирає законної сили у загальному порядку, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження, а у випадку його оскарження – після розгляду справи судом апеляційної інстанції.