- •Поняття та види доказів.
- •Поняття, предмет та етапи доказування.
- •Факти, які не потребують доказування.
- •Оцінка судових доказів.
- •Засоби доказування.
- •Забезпечення доказів.
- •Поняття та значення позовного провадження. Поняття, види та елементи позову.
- •Способи захисту відповідача від заявленого позову.
- •Забезпечення позову.
- •Відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу. Передумови права на пред’явлення позову.
- •Процесуальний порядок відкриття провадження у справі. Відмова у відкритті провадження у справі. Наслідки пред’явлення позову до суду.
- •Повернення позовної заяви. Залишення заяви без руху.
- •Підготовка справи до судового розгляду як стадія цивільного процесу. Процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду.
- •Судові виклики та повідомлення.
- •Судовий розгляд як стадія цивільного процесу. Судове засідання як процесуальна форма розгляду та вирішення цивільної справи.
- •Розгляд справи по суті як частина судового засідання. Допит свідків. Дослідження письмових та речових доказів. Дослідження висновку експерта.
- •Судові дебати і ухвалення та оголошення рішення суду як частини судового засідання. Окрема думка судді.
- •Перерва в судовому засіданні. Відкладення розгляду справи. Зупинення провадження в справі.
- •Закриття провадження в цивільній справі. Залишення заяви без розгляду.
- •Поняття, суть та види судових рішень (постанов).
- •Вимоги до рішень суду.Законна сила рішення суду.
- •Усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив.Ухвали суду першої інстанції.
- •Поняття та особливості заочного розгляду цивільної справи.
- •Поняття та особливості наказного провадження.
- •Розгляд справи у порядку наказного провадження.
- •Судовий наказякособлива форма судового рішення (постанови).
- •Поняття та значення окремого провадження. Загальні правила розгляду та вирішення справ окремого провадження.
- •Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
- •Суть та значення апеляційного провадження. Право апеляційного оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
- •Підготовка та порядок розгляду справи апеляційним судом.Повноваження суду апеляційної інстанції.
- •Суть та значення касаційного провадження. Право касаційногооскарження та процесуальний порядок його реалізації.
- •Порушення касаційного провадження, підготовка та розгляд справи судом касаційної інстанції. Повноваження суду касаційної інстанції.
- •Поняття та особливості провадження у зв'язку з винятковими обставинами.
- •Поняття та особливості провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами.
- •Виконання судових рішень як стадія цивільного процесу.
- •Судовий контроль за виконанням судових рішень.
- •Відновлення втраченого судового провадження: порядок, підсудність та зміст заяви, особи, які мають право звертатися до суду із заявою про відновлення провадження, розгляд справи.
- •Поворот виконання.
- •Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів: форма і зміст заяви, підстави для скасування рішення третейського суду.
- •Провадження у справах про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів: форма і зміст заяви, підстави для відмови у видачі виконавчого листа.
- •Поняття та джерела міжнародного цивільного процесуального права. Підсудність цивільних справ з іноземним елементом. Підготовка та розгляд справи.
- •Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню.
- •Визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.
- •Провадження у справах за участю іноземних осіб.
-
Судовий розгляд як стадія цивільного процесу. Судове засідання як процесуальна форма розгляду та вирішення цивільної справи.
Судовий розгляд – стадія цивільного процесу, яка являє собою сукупність процесуальних дій суду та інших учасників процесу, спрямована на розгляд та вирішення цивільно-правового спору по суті. Значення судового розгляду визначається змістом діяльності суду відповідної інстанції і виконуваних ним функцій на цій стадії. Адже в ході судового розгляду на основі усестороннього та повного дослідження доказів наданих сторонами, встановлюються фактичні обставини справи та приймається рішення по суті справи.
Законом закріплено особливі правила відкриття судового засідання та його проведення, звернення учасників процесу до судді (суддів), постановлення та оголошення судових рішень, які спрямовані на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства, порядку в ході судового розгляду. Так, при вході судді (суддів) в зал судового засідання всі особи, присутні в залі повинні встати; особи, які беруть участь у справі, свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти дають пояснення (свідчення) стоячи, звертаючись до суду словами “Ваша честь”.
Розгляд справи здійснюється у судовому засіданні, яке відбувається в призначений день та час в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду – залі судових засідань. Ходом судового засідання керує головуючий, який спрямовує судовий розгляд. На нього завдання щодо забезпечення додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, а також забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи. Тому головуючий наділений повноваженнями вживати необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку, розглядати клопотання та інші звернення.
-
Розгляд справи по суті як частина судового засідання. Допит свідків. Дослідження письмових та речових доказів. Дослідження висновку експерта.
Розгляд справи по суті (ст.ст. 173-192 ЦПК). Друга частина судового розгляду розпочинається доповіддю головуючого про обставини справи, в якій зазначаються: назва справи, позивач, відповідач, суть та предмет спору, зміст заявлених вимог, та обставини, на які сторони посилаються як на їх обґрунтування, а також про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання (якщо таке мало місце). Якщо справа розглядалася й була відкладена розглядом, головуючий називає причини відкладення та повідомляє чи їх усунено. Якщо справа була вирішена по суті, але рішення було скасовано, а матеріали надійшли на новий розгляд від суду апеляційної чи касаційної інстанції з відповідними вказівками, про це також повинно бути зазначено. Метою даної доповіді є доведення змісту справи до учасників процесу та всіх присутніх в залі судового засідання осіб, що надає їм можливість стежити за рухом процесу (особливо це важливо для сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо вони з тих чи інших причин були відсутні у попередньому судовому засіданні). Після доповіді, головуючий з'ясовує: чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду. У разі надходження відповідних клопотань, суд повинен дати на них відповідь (постановити відповідну ухвалу чи навіть ухвалити рішення по справі). Після доповіді суд заслуховує пояснення осіб, які беруть участь у справі. Законодавчо визначено наступну послідовність виступу таких осіб: спочатку заслуховуються позивач та третя особа, яка бере участь на його стороні, потім відповідач та третя особа, яка бере участь на його стороні. Особи, які звернулися до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб, дають пояснення першими. Якщо у справі беруть участь представники, їх пояснення заслуховуються після пояснень сторони, третьої особи, яку вони представляють. Відповідно до ст. 175 ЦПК пояснення можуть давати тільки представники, якщо про це є відповідне клопотанням сторони чи третьої особи. Пояснення даються в довільній формі. Закон не регламентує послідовність викладу обставин на, які посилаються особи, як на обґрунтування своїх вимог, та не обмежує час виступу. Проте якщо особи, які дають пояснення, висловлюються нечітко або з їх слів не можна дійти висновку про те, визнають вони обставини чи заперечують проти них, суд може зажадати від цих осіб конкретної відповіді – “так” чи “ні”. Якщо у справі є письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, головуючий оголошує зміст цих пояснень. Так, якщо справа розглядається за відсутності відповідача, головуючий доповідає про позицію останнього щодо заявлених вимог, викладену в письмових поясненнях. Додатковою гарантією захисту прав та законних інтересів учасників цивільного процесу є правило ст. 178 ЦПК, щодо можливості відмови від визнання обставин, яке було заявлене в попередньому судовому засіданні. Так, якщо сторона визнала певні обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози, тяжкої обставини або у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною і доведе це, вона може відмовитись від такого визнання. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. Після заслуховування пояснень осіб, які беруть участь у справі, головуючий визначає порядок допиту свідків та дослідження інших доказів у справі. Допит свідків (ст.ст. 180-184 ЦПК). Кожен свідок допитується в судовому засіданні окремо та після допиту залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи, якщо суд не дозволить йому піти раніше. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час розгляду справи. Перед допитом головуючий встановлює особу свідка, його вік, рід занять, місце проживання і стосунки із сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, роз'яснює його права і з'ясовує, чи не відмовляється він із встановлених законом підстав від давання показань. Відмова від давання показань приймається судом шляхом постановлення ухвали. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий під розписку попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань та приводить його до присяги, текст якої підписується свідком. Підписані свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи. Після цього головуючий пропонує свідкові розповісти все, що йому особисто відомо у справі. За загальним правилом свідки допитуються усно, за винятком випадків, коли показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті: в такому випадку, даючи показання, свідок може користуватися записами, які потім подаються судові та особам, які беруть участь у справі, і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду. В разі відкладення розгляду справи показання свідків, зібрані за судовими дорученнями, в порядку забезпечення доказів, під час допиту їх за місцем проживання, або показання, дані ними у судовому засіданні, в якому було ухвалено скасоване рішення і якщо участь цих свідків у новому судовому засіданні є неможливою, оголошуються. Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє. Свідку можуть бути поставлені запитання: першою задає питання особа, за заявою якої викликано свідка, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Суд ставить питання свідку після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі, проте закон наділяє його правом в будь-який момент допиту з'ясовувати суть відповіді свідка на питання осіб, які беруть участь у справі. Питання свідкам можуть ставитись і під час дослідження інших доказів. Якщо питання, поставлені свідку за змістом ображають честь чи гідність особи, є навідними або не стосуються предмета розгляду, за заявою осіб, які беруть участь у справі головуючий має право знімати їх. На виконання положень ст. 63 Конституції України у ст. 50 ЦПК закріплено право свідка відмовитися давати показання, якщо відомі йому відомості стосуються його особисто, членів його сім'ї чи близьких родичів. Така відмова від давання показань приймається судом шляхом постановлення ухвали (ст. 180 ЦПК). Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному засіданні за його заявою або заявою сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі, чи з ініціативи суду. Свідки також можуть бути допитані одночасно (очна ставка) для з’ясування причин розходжень у справі. Особливий порядок передбачений для допиту малолітніх та неповнолітніх свідків. Згідно із ст. 182 ЦПК малолітні, а за розсудом суду, повнолітні свідки допитуються у присутності педагога або батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, які не заінтересовані у справі. Такі особи з дозволу суду можуть задавати свідкові питання, а також висловлювати свою думку стосовно особи свідка, змісту його показань. Свідок, який не досяг шістнадцятирічного віку, не попереджається про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, він не приводиться до присяги, а після закінчення допиту видаляється із зали судового засідання, крім випадків, коли суд визнав необхідною присутність цього свідка. Задля об’єктивного з’ясування обставин справи у виняткових випадках, на час допиту осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, із зали судового засідання за ухвалою суду може бути видалена та чи інша особа, яка бере участь у справі. Після повернення цієї особи до зали судового засідання головуючий повідомляє її про показання цього свідка і надає можливість задати йому питання.Дослідження висновку експерта (ст. 189 ЦПК). Експерт подає свій висновок у письмовій формі, тому даний документ, оголошується в судовому засіданні. Для роз'яснення і доповнення висновку експерту можуть бути поставлені питання. Першою, як і при допиті свідків, питання експертові ставить особа, за заявою якої призначено експертизу, та її представник, потім інші особи, а опісля – суд. Якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін, першим ставить питання експертові позивач і його представник. Суд також має право з'ясовувати суть відповіді експерта на питання осіб, які беруть участь у справі. Під час дослідження доказів можливою є участь спеціаліста, який може надавати усні консультації або письмові роз'яснення (висновки). Йому також можуть бути поставлені питання по суті наданих усних консультацій чи письмових роз'яснень. Після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами головуючий з'ясовує у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, чи не бажають вони дати додаткові пояснення, які можуть доповнити матеріали справи.