- •У бюджетних установах
- •Модуль 1
- •Основи побудови бухгалтерського обліку
- •В бюджетних установах та їх фінансове
- •Забезпечення
- •1.2. Документування господарських операцій та основи побудови реєстрів бухгалтерського обліку бюджетних установ
- •1.3. Бухгалтерські рахунки. План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ
- •1.4. Бюджетна класифікація: будова, роль і призначення видатків
- •Питання для самоконтролю
- •2.1. Кошторис доходів і видатків: поряд складання, розгляду та виконання
- •2.2. Облік доходів загального фонду
- •2.2.1. Основні принципи та порядок фінансування бюджетних установ
- •2.2.2. Фінансування за відомчою структурою
- •За відомчою структурою
- •2.2.3. Фінансування через органи Державного казначейства України
- •2.3. Облік доходів спеціального фонду
- •2.3.1. Склад, класифікація та завдання обліку коштів спеціального фонду
- •2.3.2. Облік спеціальних коштів
- •Фонду бюджету
- •2.3.3. Облік сум за дорученнями
- •2.3.4. Облік депозитних сум
- •Питання для самоконтролю
- •3.2. Облік безготівкових операцій
- •3.3. Облік розрахунків з підзвітними особами
- •3.4. Облік розрахунків з відшкодування завданих збитків
- •3.6. Облік довгострокових зобов'язань
- •3.7. Облік розрахунків за виконані роботи та надані послуги
- •3.8. Облік розрахунків за податками та платежами
- •Господарська операція
- •Питання для самоконтролю
- •4.1. Завдання обліку праці та заробітної плати
- •4.2. Облік чисельності та складу працівників і використання робочого часу
- •4.3. Документальне оформлення і порядок нарахування заробітної плати, різних доплат і надбавок та виплат з розрахунку середньої заробітної плати
- •Порядок розрахунку лікарняних
- •4.5. Аналітичний та синтетичний облік розрахунків із заробітної плати
- •4.7. Організація розрахунків із заробітної плати та стипендій через банківські пластикові картки
- •Питання для самоконтролю
- •5.2. Документальне оформлення наявності та руху основних засобів
- •5.3. Аналітичний та інвентарний облік основних засобів
- •5.4. Облік надходження та оприбуткування основних засобів
- •5.5. Облік ремонту та модернізації основних засобів
- •Та добудування основних засобів
- •5.6. Облік списання основних засобів
- •5.7. Облік зносу необоротних активів
- •5.8. Облік нематеріальних активів
- •5.9. Облік орендних операцій
- •6.2. Документальне оформлення наявності та руху запасів
- •6.3. Облік виробничих запасів
- •6,4. Облік тварин на вирощуванні та відгодівлі
- •Та відгодівлі
- •6.5. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів
- •6.6. Облік матеріалів та продуктів харчування
- •6.7. Облік готової продукції та продукції сільськогосподарського виробництва
- •Питання для самоконтролю
- •7.2. Облік витрат підсобних (навчальних) сільських господарств
- •7.3. Облік витрат на науково-дослідні роботи за договорами та розрахунків із замовниками
- •Питання для самоконтролю
- •8.1. Облік фондів у необоротних активах та в малоцінних швидкозношуваних предметах
- •8.2. Облік результатів виконання кошторисів установ
- •8.3. Облік результатів переоцінювання
- •Питання для самоконтролю
- •9.1. Зміст, завдання, обов'язковість та періодичність проведення інвентаризації
- •9.2. Інвентаризація необоротних активів
- •9.3. Інвентаризація матеріалів, продуктів харчування та інших матеріальних запасів
- •9.4. Інвентаризація молодняку тварин та тварин на відгодівлі
- •9.5. Інвентаризація малоцінних та швидкозношуваних предметів
- •9.6. Інвентаризація незавершених науково-дослідних робіт, незавершеного виробництва та незавершених капітального будівництва і капітальних ремонтів
- •9.7. Інвентаризація грошових коштів, цінностей і бланків суворої звітності в касі установи та розрахунків
- •9.8. Оформлення результатів інвентаризації та порядок регулювання інвентаризаційних різниць
- •Питання для самоконтролю
- •Глосарій
- •Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ
- •1. Загальні положення
- •2. Грошові кошти в касі
- •3. Грошові кошти на рахунках в установах банків та органах Державного казначейства
- •4. Інші кошти
- •5. Короткострокові векселі одержані
- •6. Розрахунки з різними дебіторами
- •1. Загальні положення
- •2. Операції в іноземній валюті
- •І. Загальні положення
- •2. Основні засоби
- •3. Інші необоротні матеріальні активи
- •4. Нематеріальні активи
- •5. Незавершене капітальне будівництво
- •6. Відображення переміщення необоротних активів у реєстрах бухгалтерського обліку
- •Інструкція про порядок відображення в обліку бюджетних установ операцій з централізованого постачання матеріальних цінностей
- •1. Загальні положення
- •У бюджетних установах
3.2. Облік безготівкових операцій
Безготівкові розрахунки — це розрахунки, які здійснюються без участі готівки, шляхом списання коштів з поточного, реєстраційного рахунка платника і зарахування їх на рахунок отримувача.
58
Безготівкові розрахунки здійснюються на основі таких принципів:
обов'язкове зберігання установами коштів на реєстраційному або поточному рахунках банків (крім перехідних залишків у касі);
відсутність права вибору установи банку для відкриття рахунка, оскільки перелік уповноважених банків, які обслуговують бюджетні установи, обмежений постановою НБУ. Крім того, реєстраційні рахунки відкриваються не в установах банків, а в органах Державного казначейства;
самостійність вибору бюджетною установою форм безготівкових розрахунків. Установи банків можуть тільки рекомендувати, яку форму розрахунків використовувати;
терміновість здійснення платежів;
списання коштів із рахунків установи здійснюється тільки за розпорядженням власника;
проведення платежів у межах залишків коштів на рахунках платника.
Основні завдання обліку розрахункових операцій у бюджетних установах:
своєчасне відображення наявності та руху грошових коштів на рахунках бюджетних установ;
забезпечення контролю за раціональним використанням коштів на реєстраційних і поточних рахунках бюджетних установ;
правильність відображення розрахункових операцій;
забезпечення контролю за своєчасністю платежів і дотриманням установленого порядку розрахунків;
забезпечення своєчасного проведення інвентаризації розрахунків та достовірного відображення у звітності стану розрахунків.
Згідно з Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою НБУ від 21.01.2004 р. за № 22 безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами розрахункових документів:
меморіального ордера;
платіжного доручення;
платіжної вимоги-доручення;
платіжної вимоги;
розрахункового чека;
акредитива.
Зараз найбільш розповсюдженою формою безготівкових розра-хУнків у бюджетній сфері є розрахунки за допомогою платіжних доручень.
59
Меморіальний ордер — це розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій зі списання коштів з рахунка платника, внутрішньобанківських операцій відповідно до нормативно-правових актів Національного банку.
Розрахунки за допомогою меморіальних ордерів проводяться для:
часткової оплати розрахункових документів;
документального підтвердження операцій перерахування з банківських рахунків на користь отримувачів коштів на рахунок банку.
Платіжне доручення — це розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунка зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача. Так, при розрахунках платіжними дорученнями ініціатором платежу виступає платник.
Платіжні доручення використовуються для розрахунків між установами, організаціями та підприємствами за отримані товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги); за товарно-матеріальні цінності і послуги в порядку попередньої оплати; при авансових платежах; при платежах до бюджету, органам соціального страхування, оплаті претензій по якості і недостачі продукції, штрафів, пені; погашення кредиторської заборгованості, а також для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості суб'єктів господарської діяльності.
За бажанням у платіжному дорученні платник може вказати дату валютування (тобто період між датою надходження доручення на списання коштів у банк і датою зарахування списаних коштів на рахунок одержувача), але тільки якщо така можливість передбачена в договорі на розрахунково-касове обслуговування з банком. Це означає, що платник може самостійно вказати дату зарахування коштів на поточний рахунок одержувача. Проте період валютування не може перевищувати трьох робочих днів.
Інструкція Інструкцією про безготівкові розрахунки в України в національній валюті передбачає застосування платіжної вимоги-доручення, що виписується постачальником. Покупець акцептує ви-могу-доручення і здає її до банку. Вона приймається до виконання банком покупця тільки за наявності коштів на поточному рахунку покупця і за його письмової згоди оплатити повністю або частково платіжну вимогу-доручення, що повинно бути затверджене підписами осіб, уповноважених розпоряджатися поточним рахунком, і печаткою платника.
60
Платіжна вимога-доручення — це комбінований документ,
" складається з двох частин: верхньої — вимоги отримувача без-
Я еоедньо до платника про сплату визначеної суми коштів; та ниж-
.- доручення платника обслуговуючому банку про списання зі
ого рахунка визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок отримувача.
Платіжна вимога-доручення заповнюється постачальником і пе-педасться покупцеві разом з відвантаженою продукцією або після надання послуг. При отриманні покупцем даного документа і за наявності коштів на його поточному рахунку він вказує прописом суму, що належить до сплати, і код поточного рахунка. Потім цей документ передається до банку на оплату. Якщо ж у момент отримання платіжної вимоги-доручення грошових коштів немає в потрібному обсязі, то в міру їх накопичення виписуються платіжні доручення з посиланням на номер платіжної вимоги-доручення.
Платіжна вимога — розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або в разі договірного списання отримувача до банку, який обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунка платника на рахунок отримувача.
Розрахунковий чек — розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) банку-емітента, в якому відкрито його рахунок, про сплату че^ь кодержателю зазначеної в чеку суми коштів.
Банк-емітент — банк, що відкрив акредитив або здійснив емісію цінних паперів, платіжних карток, або видав розрахунковий чек (розрахункову чекову книжку).
Чекодавець — юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його.
Чекотримач — підприємство або фізична особа, яка отримує кошти за чеком.
Чеки використовуються лише для безготівкових перерахувань з Рахунка чекодавця на рахунок отримувача коштів і не підлягають сплаті готівкою (як виняток — фізичні особи можуть обмінювати чек на готівку або отримувати здачу із суми чека готівкою, але не більше ніж 20% суми цього чека).
Чеки та чекові книжки є бланками суворого обліку. Строк дії
чекової книжки —=г один рік, чека, який видається фізичній особі для
Дворазового розрахунку, — три місяці з дати їх видачі. Чек із чеко-
61
вої книжки пред'являється до оплати в банк чекотримача протягом 1о календарних днів, день виписки чека не враховується.
Акредитив — договір, що містить зобов'язання банку-емітента за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж. За операціями за акредитивами всі зацікавлені сторони мають справу лише з документами, а не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов'язань, з якими можуть бути пов'язані ці документи.