- •Міністерство освіти і науки України
- •Завдання на курсовий проект
- •1.1 Загальна характеристика об’єкта монтажних робіт
- •1.2 Характеристика монтажних конструкцій (ескізи)
- •2 Технологічні схеми монтажу конструкцій промислової будівлі і вибір варіанта монтажних кранів
- •2.1 Технологічні схеми монтажу конструкцій
- •2.2 Визначення монтажних характеристик конструкцій і вибір
- •2.2.1 Вибір стропуючого обладнання
- •2.2.2 Визначення монтажної маси конструкцій
- •2.2.3 Визначення висоти підйому монтажного гака
- •2.2.4 Визначення монтажного вильоту гака крана
- •Варіанта монтажу конструкцій
- •3.1 Тривалість монтажу конструкцій
- •3.2 Трудомісткість монтажних робіт
- •3.3 Собівартість монтажних робіт
- •3.4 Коефіцієнти використання крана за вантажопідйомністю
- •4 Технологія установлення збірних конструкцій
- •5 Вибір і розрахунок потреби у транспортних засобах
- •6 Проектування потокового монтажу збірних конструкцій
- •6.1 Технологічні розрахунки
- •6.2 Циклограма потокового монтажу
- •7 Відомість потреби у матеріально-технічних ресурсах
- •8 Техніка безпеки під час виконання монтажних робіт
- •9 Підсумкові техніко-економічні показники проекту
- •Список літератури
- •Навчальне видання
- •Укладачі: Котляр Микола Іванович
- •Хдтуба, 61002, Харків, вул. Сумська, 40
- •Підготовлено та надруковано рвв Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури
4 Технологія установлення збірних конструкцій
Для прийнятого варіанту монтажу конструкцій розробляються основні організаційно – технологічні рішення монтажу конструкцій. Вони включають вимоги щодо підготовлення основ, послідовності монтажу, забезпеченні стійкості окремих конструкцій і частин будівлі, застосуванню машин, механізмів, інструментів та обладнання.
4.1 Установлення колон
В залежності від типу колон, прийнятого стропуючого обладнання, методів монтажу технологічні рішення включають: підготовку колони до підйому, облаштування монтажним оснащенням, стропування, підйом, установлення (розворот, наведення на опору, опускання до проектного положення), тимчасове і постійне закріплення, вивірку, розстроплення і влаштування стиків [1 - 4].
4.2 Установлення підкранових балок
Склад технологічних операцій при установленні підкранових балок такий самий, як у [1 - 4].
4.3 Установлення підкроквяних і кроквяних ферм (балок)
Склад технологічних операцій, які виконуються при монтажі підкроквяних і кроквяних ферм (балок) покриття, такий самий як вказано у пункті 4.1. Технологія установлення цих збірних елементів висвітлена у [1 - 4].
4.4 Установка плит покриття
Монтаж плит покриття виконують згідно з рекомендаціями, поданими у [1 - 4].
Технологічні рішення монтажу збірних конструкцій, які наводять на кресленні, мають вміщувати:
розташування монтажних кранів на плані і на розрізі будинку з позначенням вантажопідйомності, виліту і висоти підйому для кожного елементу, що монтується;
напрямку руху кранів, послідовності їх стоянок і установлення елементів з кожної з них;
напрямку подавання конструкцій на монтаж, транспортних потоків; розташування в робочій зоні транспортних засобів або завезених раніше конструкцій;
схеми стропування конструкцій, розташування і кріплення оснащення, яке установлюється на конструкції до її підйому;
схеми установлення конструкцій;
види і розташування монтажних риштувань;
способи тимчасового кріплення і вивірки конструкцій.
Розташування монтажних кранів і транспортних засобів показують на планах і розрізах з прив’язкою їх до основних розбивочних осей. На креслення наносять монтажні характеристики кранів для кожного з установлених елементів і показують за схемою, наведеною на рис 4.1.
Монтажна маса конструкції
Висота підйому вантажного гака
Монтажний виліт гака крана
Рисунок 4.1 – Монтажні характеристики крана
5 Вибір і розрахунок потреби у транспортних засобах
У курсовому проекті необхідно передбачити доставку збірних конструкцій на будівельний майданчик автомобільним транспортом. Його застосування нерозривно пов’язано з технологічним процесом. При комплексній механізації монтажу автомобільний транспорт являється ланкою єдиного монтажного процесу.
Для транспортування використовують бортові автомобілі, автопотяги, які складаються з бортових автомобілів (тягачів) і причепів (напівпричепів), а також спеціалізовані автопоїзди, балковози, фермовози, панелевози тощо.
Вибір необхідного транспортного засобу відбувається в залежності від схеми доставки конструкцій під монтаж, їх виду, габаритів, маси, розмірів і кількості елементів, що перевозяться.
При цьому можливо використовувати одну з схем доставки збірних конструкцій:
- з розвантаженням конструкцій безпосередньо на місці монтажу (або на приоб’єктному складі);
- на монтажний майданчик з подальшою подачею до робочої зони під монтаж („монтаж з коліс”);
- на причіпних засобах з подальшим монтажем конструкцій („човниковий спосіб”).
Вибір схеми доставки збірних конструкцій вирішується в залежності від прийнятої схеми монтажу і відстані доставки.
При доставці збірних конструкцій з розвантаженням їх на складі або на місці монтажу кількість транспортних засобів може бути визначена за формулою
, (5.1)
де P – маса усіх конструкцій, які монтують за зміну, т;
ПЕ – експлуатаційна продуктивність транспортної одиниці в зміну, т/зм;
А – кількість змін роботи на добу;
Т – тривалість монтажних робіт, яка визначається за ЕНіР.
Експлуатаційну продуктивність транспортної одиниці в зміну визначають в залежності від її вантажопідйомності і тривалості циклу транспортування:
, (5.2)
де ТЗМ – тривалість робочої зміни, яка дорівнює 8,2 год;
Q – вантажопідйомність транспортної одиниці, т/с;
кВ – коефіцієнт використання транспортної одиниці за вантажопідйомністю
; (5.3)
PK – маса конструкцій, які перевозять за один рейс, т;
кЧ – коефіцієнт використання транспортної одиниці за часом, приймається 0,7…1;
t1, t2 – час, який витрачається на завантаження елементів на транспорт за один рейс (приймаємо за ЄНіР) і розвантаження збірних елементів, які доставляють за один рейс, год [12];
S – відстань від заводу виробника до місця розвантаження, км;
VСР – середня швидкість руху транспортної одиниці в обидва кінці, км/год.;
VСР = VН + , (5.4)
де VН і VП – швидкості руху транспортної одиниці відповідно у навантаженому і порожньому стані, км/год.
Для збереження залізобетонних конструкцій в процесі транспортування швидкість руху автотранспортних засобів не повинна перевищувати на дорогах, км/год:
- з асфальтовим покриттям – 35;
- з бетонним покриттям – 30;
- з гравійним покриттям – 22;
- ґрунтових – 10.
При монтажі конструкцій з транспортних засобів (метод «з коліс») цикл роботи транспорту погоджують з циклом роботи монтажного крану. В цьому випадку кількість транспортних одиниць визначають за формулою
NT = , (5.5)
де Т' – тривалість транспортного циклу, год.;
tM – тривалість монтажу усіх конструкцій, які привезені за один рейс; визначають як добуток норми часу, витраченого на монтаж однієї конструкції [11], на їх кількість, год.
Тривалість транспортного циклу при монтажі конструкцій з транспортних засобів
Т'= t1 + 2 + tОМ , (5.6)
де tОМ – тривалість монтажу усіх елементів (без урахування одного), які доставлені транспортною одиницею, так як після підйому останнього елементу транспорт звільнюється і може слідувати на завод за наступною партією елементів, год.
При монтажі з причепу «човниковий спосіб доставки», коли тягач залишає причеп з конструкціями на монтажній площадці, тривалість циклу при рівних умовах скорочується на величину монтажного циклу і визначається за формулою
Т''= t3 + 2+t4 , (5.7)
де t3, t4 – час, який витрачається на зміну причепів відповідно на заводі та будівельному майданчику (приймається рівним 10 хвилин).
Підставляючи значення Т', розраховане за формулою (5.6) та Т'', розраховане за формулою (5.7), в формулу (5.5), отримуємо необхідну кількість транспортних одиниць для доставки конструкцій при монтажі «з коліс» або «човниковим способом».