Типологія позиційних стратегій
|
Тип стратегії |
Альтернативи реалізації |
Зміст альтернатив |
|
Стратегія лідера |
Стратегія розширення |
Виявлення та формування нових споживачів, збільшення разового споживання та формування нових способів споживання, використання та застосування відомих товарів |
|
Стратегія наступу |
Підвищення ефективності (рентабельності) за рахунок максимально широкого використання ефектів масштабу та досвіду; спрямована на досягнення розширення виробництва та збуту та збільшення долі ринку. | |
|
Стратегія оборони |
Спрямована на захист своєї долі ринку, за рахунок:
| |
|
Стратегія реагування |
Маються на увазі наступні дії у відповідь на зміни: демаркетинг, диверсифікація, зовнішній маркетинг.
|
Продовження табл. 5.6
|
Тип стратегії |
Альтернативи реалізації |
Зміст альтернатив |
|
Стратегія виклику |
Стратегія фронтальної атаки |
Використання засобів та мір, подібних як у конкурента; потребує значного конкурентного потенціалу та переваги |
|
Стратегія флангової атаки |
Використання засобів та мір, що мають переваги перед конкурентними, у напрямку їх більш слабкої конкурентної позиції | |
|
Стратегія слідування |
Стратегія конкурентного зосередження |
Зосередження власної конкурентної переваги на окремих сегментах ринку, на яких воно виявляється більш ефективно |
|
Стратегія технологічних інновацій |
Спрямованість на технологічне вдосконалення у противагу фундаментальним дослідженням і розробкам лідера | |
|
Стратегія вузької спеціалізації |
Орієнтація на зниження витрат та підвищення прибутку у противагу збільшенню обсягів збуту, долі ринку та диверсифікації лідера | |
|
Стратегія керування |
Організація єдиної системи стратегічного управління та управління поточною діяльністю підприємства на принципах повної участі першої особи у формуванні ефективної конкурентної стратегії та політики в узгодженні з таким лідера | |
|
Стратегія спеціалізаці |
Стратегія сфокусованої диференціації |
Спрямованість на задоволення потреб окремо обраного цільового сегменту ринку на основі надання більшої споживчої цінності |
|
Стратегія зосередження на витратах |
Спрямованість на задоволення потреб окремо обраного цільового сегменту ринку на основі зниження витрат виробництва | |
|
Змішана стратегія |
Передбачає комбінування стратегій сфокусованої диференціації та зосередження на витратах |
Четвертий етап - планування, розробка та обґрунтування збутової політики, - виділений в окреме питання для обговорення, розглядається нижче.
І, нарешті, п'ятий етап - поточне планування поставок і реалізації товарів - передбачає деталізацію і конкретизацію планів збуту в предметному (товарному), об'єктному (адресному), часовому та об'єктному (кількісному) аспектах. На рис. 5.5 відображений типовий алгоритм деталізації планів збуту.
Даний алгоритм може бути розширений за рахунок збільшення кількості оперативних планів: оперативний план відвантаження, план забезпечення транспортними засобами та ін.
|
|
Планування поставок |
|
|
Планування реалізації |
|
|
Оперативне планування |
| ||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||
|
Відображає обсяги та терміни |
|
Відображає надходження плануємих грошових засобів покупців |
|
Передбачає | ||||||||||||||||||||
|
поставок товарів |
|
|
розробку опера- | |||||||||||||||||||||
|
на адресу конкретних |
|
|
|
тивно-календарных | ||||||||||||||||||||
|
покупців по кож- |
|
план-графиків поста- | ||||||||||||||||||||||
|
ній позиції товарного |
|
в сплату товарів що |
вок товарів у відповідності | |||||||||||||||||||||
|
|
ассортименту |
|
постачаються |
з заказами | ||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||||||||||||
Рис. 5.5. Алгоритм детализации плана збуту
|
|
|
|
|
Збутова політика |
|
|
|
| ||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||||||
|
Товарна |
|
|
Ассортиментна |
|
|
|
Розподільча |
|
Цінова | |||||||
|
політика |
|
|
політика |
|
|
|
політика |
|
політика | |||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||||||
|
|
|
|
Коммуникаційна |
|
|
Сервісна |
|
| ||||||||
|
|
|
|
політика |
|
|
політика |
|
| ||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||||
Рис. 5.6. Напрямки збутової політики
Товарна політика виробничого підприємства полягає в розробці ефективної програми виробництва та збуту визначеного товару, спрямованої на подолання та перерозподіл сил конкурентного тиску ринку на користь підприємства.
Центральним поняттям товарної політики є «новизна», оскільки в умовах динамічною конкурентного середовища виробниче підприємство повинне формувати адекватну, мобільну і ефективну товарну політику, що забезпечує баланс між існуючими товарами і новими розробками. Відповідно, заходи товарної політики орієнтуються на виробництво і збут:
відомого (випускається) товару;
модифікованого товару;
нового товару.
Нововведення можуть стосуватися будь-якої складової товару, технології, концепції, але в будь-якому випадку результативність нововведення, рівень ризику, асоційованого з ним, визначаються наступними факторами:
оригінальністю і складністю концепції, що визначає сприйняття ринку і витрати нововведення (ринковим ризиком);
технічної і технологічної реалізовуються нововведення (технологічним ризиком);
потенціалом підприємства, що визначає його ринкові, концептуальний і технологічні можливості (стратегічним ризиком).
Класифікація нововведень представлена в табл. 5.7.
Таблиця 5.7