Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курсова робота з грунтознавства Гончаров.docx
Скачиваний:
93
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
2.31 Mб
Скачать

2.2. Будова ґрунтового профілю і характеристика морфологічних ознак

Ґрунтовим профілем називається визначена вертикальна послідовність генетичних горизонтів у межах ґрунтового індивідуума, специфічна для кожного типу ґрунтоутворення.

Профіль ґрунту характеризує зміна його властивостей по вертикалі, пов’язана зі впливом ґрунтоутворювального процесу на материнську гірську породу. Спостерігається закономірна, залежна від типу ґрунтоутворення зміна гранулометричного, мінералогічного, хімічного складу, фізичних, хімічних і біологічних властивостей ґрунтового тіла від поверхні ґрунту всередину до незачепленої ґрунтоутворенням материнської породи. Ця зміна може бути поступовою, що відбивається плавним ходом відповідних кривих на графіках розподілу, які характеризують ті чи інші параметри ґрунту, наприклад вміст гумусу, мулистих часток, полуторних оксидів. З іншого боку, криві можуть мати ряд мінімумів і максимумів, що відбиває горизонти виносу й акумуляції тих чи інших речовин, різкі розходження в складі та властивостях горизонтів профілю.

Головні фактори утворення ґрунтового профілю, тобто диференціації вихідної ґрунтоутворюючої породи на генетичні горизонти, – це, по-перше, вертикальні потоки речовини й енергії (спадні чи висхідні залежно від типу ґрунтоутворення і його річної, сезонної чи багаторічної циклічності) і, по-друге, вертикальний розподіл живої речовини (кореневі системи рослин, мікроорганізми, ґрунтові тварини).

Будова ґрунтового профілю, тобто характер і послідовність складових його генетичних горизонтів, специфічна для кожного типу ґрунту і служить його основною діагностичною характеристикою. При цьому мається на увазі, що всі горизонти в профілі взаємно пов’язані й обумовлені. І хоча в різних типах ґрунтів окремі горизонти можуть мати близькі ознаки і властивості й бути аналогічними чи однотипними в генетичному плані, як, наприклад, гумусовий чи глейовий горизонт у різних ґрунтах, проте для кожного конкретного ґрунту завжди є комплекс взаємозалежних горизонтів, що складають його характерний профіль, а не їхня проста сума. Генетична цілісність, єдність ґрунтового профілю – основна властивість ґрунтового тіла, ґрунту як такого, що формується в процесі ґрунтоутворення з вихідної материнської породи як єдине ціле і як такий, що розвивається у часі в єдності складових його генетичних горизонтів.

Генетичні ґрунтові горизонти – це однорідні, як правило, паралельні земній поверхні шари ґрунту, що формуються в процесі ґрунтоутворення, складають ґрунтовий профіль і розрізняються між собою за морфологічними ознаками, складом і властивостями. Генетичними вони називаються тому, що утворюються в процесі генезису ґрунтів.

Генетичні горизонти в ґрунтовому профілі виступають як найважливіші однорідні складові частини ґрунтового тіла, причому їхня однорідність мається на увазі тільки в масштабі розгляду ґрунтового профілю. При іншому, більш детальному масштабі розгляду, ґрунтові горизонти виявляються неоднорідними і побудовані дуже складно.

Загальна площа 1912,3 тис. га <4,3%, у тому числі орних 1580,6 тис. га.

  Поширені переважно в західній та правобережного Лісостепу на вузько-і широкохвилястих вододілах; в Поліссі зустрічаються невеликими плямами на лесових островах. Грунт описаний і сфотографована поблизу м.Харкова. Розріз закладений на узковолностному міжбалочному вододілі

Профіль темносірих опідзолених грунтів на лесі ділиться на ряд добре виражених горизонтів (рис. 2.1):

Не 0-37 см - гумусовий, добре елювіальний, темно-сірий, свіжий, важкосуглинковий, комковатозернистий, пухкий, пронизаний корінням; перехід ясний.

 HI 38-68 см - ілювіальний, гумусований, буро-сірий, свіжий, легкоглинистий, мілкогоріхуватий, щільний, грані структурних окремостей припудрені присипкою; перехід ясний.

 I 69-105 см - ілювіальний, коричнево-бурий, свіжий, легкоглинистий, горіхувато-призматичний, дуже щільний, грані структурних окремостей покриті червоно-бурим колоїдним лакуванням, зустрічаються кротовини;перехід ясний.

 Pi 106-125 см - слабоілювіальний лес, буро-палевий, вологий, легкоглинистий, комковатопризмовидний, ущільнений, по гранях структурних окремостей рідкісні колоїдні натьоки; перехід різкий.

 Pk 126-200 см - буро-палевий, глинистий, карбонатний лес.

Рис. 2,1 Грунтовий профіль темносірих опідзолених грунтів на лесі