Розділ 4. Розрахункова частина курсової роботи Завдання 4.1. Морфологія ґрунту
He-
Pie
Pkei
P
Грунтовий профіль солонцю каштонового середньо солончакуватого на лесі
Рис. 4.1. Ґрунтовий профіль
Завдання 4.2. Загальні фізичні властивості ґрунту
Таблиця 4.1
Визначення щільності складення ґрунту непорушеної будови
(об’єм циліндру (V) – 100 cм3)
dc
= 
|
Шар ґрунту, см |
Маса вологого ґрунту (m), г |
Вологість ґрунту (Вол.), %
|
Щільність складення (dc), г/см3
|
Оцінка щільності складення орного шару ґрунту |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
0-20 |
139,6 |
9,9 |
1,27 |
Ущільнена рілля |
|
20-40 |
151,8 |
10,8 |
1,37 | |
|
40-60 |
157,3 |
8,5 |
1,45 | |
|
60-80 |
162,3 |
7,5 |
1,51 | |
|
80-100 |
172,2 |
6,3 |
1,62 | |
|
0-100 |
156,6 |
8,6 |
1,44 |
Таблиця 4.2
Визначення щільності твердої фази ґрунту
dт.ф.
= 
|
Шар ґрунту, см |
Маса сухого ґрунту (m). г |
Маса пікнометра з водою (m1), г |
Маса пікнометра з водою і ґрунтом (m2), г |
Щільність твердої фази ґрунту (dт.ф.), г/см3 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
0-20 |
8,74 |
112,12 |
117,50 |
2,60 |
|
20-40 |
8,71 |
112,34 |
117,76 |
2,65 |
|
40-60 |
8,68 |
112,26 |
117,70 |
2,68 |
|
60-80 |
8,63 |
112,10 |
117,53 |
2,70 |
|
80-100 |
8,60 |
112,58 |
118,05 |
2,75 |
|
0-100 |
8,67 |
112,28 |
117,71 |
2,67 |
Таблиця 4.3
Визначення показників шпаруватості ґрунту
P
= (1- 
)
*100%
КР = ВВ:2*5+5
НР = Р – КР
|
Шар ґрунту, см |
Загальна шпаруватість (Р), % |
Капілярна шпаруватість (КР), % |
Некапілярна шпаруватість (НР), % |
Відношення КР/НР |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
0-20 |
51,15 |
35,00 |
16,15 |
2,17 |
|
20-40 |
48,30 |
33,50 |
14,80 |
2,26 |
|
40-60 |
45,90 |
29,75 |
16,15 |
1,84 |
|
60-80 |
44,07 |
25,75 |
18,32 |
1,41 |
|
80-100 |
41,09 |
22,00 |
19,09 |
1,15 |
|
0-100 |
46,07 |
29,20 |
16,87 |
1,73 |
Висновок до завдання 4.2: Отже, загальні фізичні властивості каштанового ґрунту такі: щільність складення орного шару каштанового ґрунту за класифікацією М.О. Качинського – ущільнена рілля; щільність твердої фази ґрунту становить 2,67 г/см3, що є характерним для більшості ґрунтів; відношення КР/НР –1,2,17 (оптимальне = 1). Досліджуваний грунт потребує заходів покращення фізичних властивостей.
Заходи щодо покращення фізичних властивостей ґрунту:
Поліпшення фізичних властивостей ґрунтів здійснюються агротехнічними, хімічними і біологічними способами.
Агротехнічними є різні способи обробітку ґрунтів, за допомогою яких можна підготувати посівний шар, зруйнувати підорну підошву, брили, здійснити безліч інших агрономічно корисних операцій.
Хімічними способами є вапнування, гіпсування та штучне оструктурення ґрунтів. Вапнування кислих і гіпсування солонцюватих ґрунтів позитивно впливає на фізичні і фізико-механічні властивості (твердість, опір обробітку, липкість та ін.)
Біологічні заходи є найбільш універсальними. Це передусім внесення гною та інших органічних добрив (різноманітних компостів, торфу, сапропелю тощо). Оструктурювальний ефект і відповідно поліпшення фізичних властивостей можливі лише за глибокого їх заорювання під плужний обробіток восени, а вразі внесення внаслідок швидкої мінералізації їх довгострокова дія зникає. Сівозміна і використання фіто меліоративних можливостей вирощуваної культури також впливають на фізичні, у тому числі фізико-механічні, властивості. Особливо привабливими тут є культури суцільного посіву з глибокою кореневою системою, сидерати, рослинні рештки.
Завдання 4.3. Вміст в ґрунті гумусу
Таблиця 4.4