Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курсак блакитний (доделать 4,1).docx
Скачиваний:
12
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
3.16 Mб
Скачать

Основні показники гумусного стану ґрунту

Гт/га = Г%*dc*h см

Гкг/га = Гт/га*1000

Nзаг = Гкг/га*0,05

Nміn = Гкг/га*0,01

Шар ґрунту, см

Вміст гумусу

Запас гумусу

Вміст N, кг/га

% до загального

вмісту гумусу

Тип гу-мусу

%

Рівень показника

т/га

кг/га

за-

галь-

ного

міне-

раль-

ного

гумінових кис-лот

фуль- вокис-лот

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

0-20

1,5

Дуже низький

38,1

38100

1905

3810

22,7

33,7

0,67

Гуматно-фульватний

20-40

0,7

Дуже низький

19,18

19180

959

1918

21,5

35,5

0,61

40-60

0,3

Дуже низький

8,70

8700

435

870

19,4

40,5

0,48

0-60

0,8

Дуже низький

65,98

65980

3299

6598

21,2

36,6

0,59

Висновок до завдання 4.3: Вміст гумусу у грунті знаходиться на дуже низькому рівні. Навіть у орному горизонті грунту запаси гумусу дуже низькі. Данний розріз за класифікацією показників гумусного стану грунтів (за Д.С. Орловим і Л.О. Гришиною_ належить до гуманно-фульватного, тому що відношення лежить у межах 0,5-1. Данний грунт потребує підвищення вмісту гумусу у грунті.

Заходи по збереженню та підвищенню вмісту гумусу в ґрунті: Серед заходів, спрямованих на забезпечення бездефіцитного балансу гумусу, найважливіше значення мають рослинні рештки і органічні добрива. При застосуванні сидератів коефіцієнт гуміфікації наближується до нуля, але при цьому не розкладається органічна речовина ґрунту.

Вапнування кислих ґрунтів збільшує вміст у них гумінових кислот, розширюючи співвідношення ГК:ФК. Гній та вапно деякою мірою змінюють тип гумусу в бік гуманного.

Також до основних шляхів збільшення вмісту гумусу відносять:

  • Дотримання сівозміни;

  • Науково обґрунтований обробіток ґрунту;

  • Насадження лісосмуг;

  • Проведення меліорацій.

Завдання 4.4. Агрегатний склад ґрунту

Таблиця 4.5.

Вміст водотривких агрегатів ґрунту, %

Шар ґрунту,

см

Діаметр агрегатів, мм

Ступінь структур- ності

>5

5-3

3-1

1-0,5

0,5-0,25

>0,25

1-5

1

2

3

4

5

6

7

8

9

0-20

-

3

6

11

28

48

9

Задовільний

20-40

-

2

7

18

30

57

9

40-60

-

-

3

9

11

23

3

0-60

-

1,67

5,33

12,67

23,00

42,67

7,00

Висновок до завдання 4.4: Під структурою ґрунту розуміють сукупність окремостей, або агрегатів, різних за розміром, формою, міцністю та зв’язаністю. Дослідивши діаметри агрегатів в різних шарах ґрунту, визначивши суму водостійких агрегатів >0,25 мм, можна зробити висновок, що даний ґрунт володіє задовільним ступенем структурності і бажано було б провести оструктурення грунту.

Заходи по оструктуренню ґрунту: Одним із найдоступніших агротехнічних заходів збереження і поліпшення структури ґрунтів є їх своєчасна культурна оранка. З одного боку, оранка розпушує ґрунт, сприяючи цим утворенню оптимальних за розміром агрегатів, з другого – прискорює розкладання органічних речовин і втрату гумусу, що також призводять до зниження водостійкості агрегатів.

Істотно поліпшують агрегатний склад ґрунтів багаторічні трави, оптимально включені в сівозміну, - цьому сприяє розгалужена тонковолокниста коренева система конюшини, люцерни, тимофіївки та багатьох інших трав.

Великий оструктурю вальний вплив чинять торфокомпости, зелені добрива (сидерація), заорювані пожнивні та інші рослинні рештки.

Агромеліоративними методами оструктурювання ґрунтів є вапнування кислих ґрунтів та гіпсування солонців.