1.5. Побудова поперечного профілю

Поперечний профіль (поперечник) будують за даними журналу нівелювання (Дод. 1) на ПК1 в масштабах горизонтальному та вертикальному 1:500. Сітка поперечного профілю спрощена в порівнянні з поздовжнім профілем і складається з чотирьох граф:

1.	Графа ухилів	– 1,0 см.
2.	Проектні висоти	– 1,5 см;
3.	Висоти землі	– 1,5 см;
4.	Пікети та віддалі	– 1,0 см.

Висоти пікетів поперечника обчислено в журналі нівелювання (Дод. 1, графа 13). Їх використовують для побудови поперечного профілю.

Проектну лінію прокреслюють горизонтально (тобто з ухилом i=0) на тій самій висоті, на якій вона запроектована на поздовжньому профілі траси у відповідній точці (у даному завданні - це ПК1).

Робочі висоти обчислюють за формулою (14); віддалі до точок нульових робіт - за формулою (15).

1.6. Графічне оформлення поздовжнього та поперечного профілів

Після перевірки всіх обчислень та графічних побудов, виконаних олівцем, профілі викреслюють тушшю.

Червоною тушшю викреслюють: проектну лінію; робочі висоти; дані граф 1, 2, 5 сітки профілю; у графі 6 сітки - вісь траси та вершини кутів повороту траси (стрілкою вліво або вправо).

Синьою тушшю викреслюють всі елементи, що відносяться до точок нульових робіт: нулі в місцях перетину проектної лінії з лінією профілю; вертикальні лінії від точок нульових робіт до умовного горизонту; значення віддалей від пікетів до точок нульових робіт; проектні висоти точок нульових робіт.

Усі інші лінії та написи виконують чорною тушшю.

Ситуація вздовж траси для оформлення графи 6 сітки профілю подана в пікетажному журналі (Дод. 2). Ситуацію наносять в умовних масштабу 1:2 000.

Написи "Профіль поздовжнього нівелювання траси від ПКО до ПК8", "Поперечник на ПК1", масштаби викреслюють топографічним шрифтом (висота букв та цифр 4,0 мм), всі інші написи викреслюють курсивним основним шрифтом, рядковими буквами висотою 2 мм.

2. Нівелювання поверхні

Нівелювання поверхні – це вид топографічного знімання, який застосовують на відкритій місцевості зі спокійним або, слабовираженим рельєфом. Нівелювання поверхні застосовують коли висоти точок зображуваної поверхні потрібно знати з підвищеною точністю. За результатами нівелювання поверхні складають великомасштабні карти. Висоти точок отримують із геометричного нівелювання вершин квадратної сітки; паралельних ліній, полігонів, полярним способом. Нівелювання поверхні застосовують для вишукувань будівництва населених пунктів, промислових споруд, аеродромів тощо та створення проектів вертикального розпланування.

В даному випадку виконано нівелювання поверхні за квадратами. Усі результати вимірювань записано в польовий журнал (Дод. 4) і занесено на схему (Дод. 5) нівелювання поверхні, де показано розміщення станцій нівелірного ходу, зв'язуючі точки та напрями на вершини квадратів, які нівелюють як проміжні точки .

2.1. Обчислення польового журналу нівелювання поверхні

Розрахунки в журналі нівелювання поверхні виконують в тій же послідовності, що і в журналі поздовжнього нівелювання траси (див. Розділ 1.1). Але, оскільки для нівелювання поверхні було прокладено зімкнений нівелірний хід із 6 станцій, визначення нев'язки та оцінку точності виконують так.

У зімкненому ході теоретична сума перевищень дорівнює нулю:

∑h_теор = 0. (26)

Нев'язка ходу - це загальна алгебраїчна сума середніх перевищень:

f_h = ∑h_ср. (27)

Допустиму нев'язку визначають за формулою:

_допf_h = ±5мм, (28)

де п - кількість станцій.

Якщо нев'язка f_h не перевищує допустимого значення, ув'язують середні перевищення. Сума виправлених (ув'язаних) перевищень має дорівнювати нулю:

∑h_випр = ∑h_теор. = 0. (29)

Виконання умови (29) є контролем правильності обчислення виправлених перевищень.

Використовуючи висоту вихідної точки та виправлені перевищення, обчислюють висоти всіх зв'язуючих точок за формулою (8). Одержані значення записують в графу 13 журналу нівелювання поверхні (Дод. 4).

В даному завданні за вихідну точку прийнята вершина 1-а, висоту якої кожний студент одержує індивідуально (Дод. 8).

Контролем правильності обчислення висот зв'язуючих точок є отримання висоти вихідної вершини 1-а (Н_1-а).

Далі обчислюють горизонт приладу ГП на кожній станції за формулою (9) та висоти всіх проміжних точок за формулою (10).