- •Будівельно - гідромеліоративний факультет
- •1. Складання поздовжнього профілю траси
- •1.1. Обчислення журналу поздовжнього нівелювання траси.
- •1.2. Побудова поздовжнього профілю траси
- •1.3. Побудова проектної лінії
- •1.4. Розрахунок елементів колової кривої та відображення її на поздовжньому профілі
- •1.5. Побудова поперечного профілю
- •1.6. Графічне оформлення поздовжнього та поперечного профілів
- •2. Нівелювання поверхні
- •2.1. Обчислення польового журналу нівелювання поверхні
- •2.2. Складання плану нівелювання поверхні
- •2.3. Розв'язування задач на плані з горизонталями
- •2.4. Графічне оформлення схеми, плану, задач
- •Будівельно - гідромеліоративний факультет журнал
- •Будівельно - гідромеліоративний факультет журнал
1.4. Розрахунок елементів колової кривої та відображення її на поздовжньому профілі
За заданим кутом повороту траси Θ та радіусом колової кривої R обчислюють значення елементів кривої за формулами:
(18)
(19)
(20)
Д = 2Т - К; (21)
де Т – тангенс, К – крива, Б – бісектриса, Д – домір.
Можна користуватись спеціальними "Таблицами для разбивки круговых кривых", із яких за аргументом Θ вибирають елементи кривої Т, К, Б, Д. Таблиці складено для кривих радіуса R = 1000 м, тому значення елементів колової кривої необхідно привести у відповідність із заданим радіусом.
Пікетні положення початку та кінця кривої одержують за формулами:
ПК = ВК-Т; (22)
КК = ПК + К; (23)
Контроль: КК = ВК+Т-Д, (24)
де: ВК - вершина кута повороту траси; ПК - початок кривої; КК - кінець кривої.
Приклад. Виконати розрахунок колової кривої для Θ = 23°15' і R= 200 м. Вершина кута повороту траси (ВК) знаходиться на ПК6 + 45 (Дод. 3).
З "Таблиц для разбивки крутовых кривих" для Θ = 23°15' і R = 1000 м вибираємо значення: Т = 205,73 м ; К = 405,79 м; Д = 5,66 м; Б = 20,94 м.
Для R = 200 м одержуємо значення:
Т = 205,73 × 0,2 = 41,15 м ; К = 405,79× 0,2 = 81,16м;
Д= 5,66 × 0,2= 1,14 м; Б = 20,94× 0,2 = 4,19 м.
За формулою (21) проконтролюємо правильність одержаних значень:
Д = 2Т – К = (41,І5 × 2) - 81,16 = 1,14м.
Обчислимо пікетні значення початку (ПК) та кінця (КК) кривої за формулами (22) і (23), контроль виконаємо за формулою (24).
|
|
Контроль: |
ВК ПК6+45,00 |
|
ВК ПК6+45,00 |
-Т 41,15 |
|
+Т 41,15 |
ПК ПК6+03,85 |
|
ПК6+86,15 |
+К 81,16 |
|
–Д 1,14 |
КК ПК6+85,01 |
|
КК ПК6+85,01 |
Розходження в положенні кінця кривої допускають 1 см.
Одержані елементи кривих записують під зображеннями колових кривих або над ними (графа 5 сітки профілю). їх викреслюють зверху відносно осі траси для правих кутів повороту, знизу - для лівих (рис. 5).
Рис. 5. Приклад зображення колових кривих на профілі
Початок та кінець колової кривої ''прив'язують" до пікетів, як показано на рис. 5.
Для визначення загальної довжини траси сумують довжини всіх прямих відрізків Р і кривих К.
Контролем обчислень загальної довжини траси є рівняння:
∑P + ∑K = ∑S - ∑Д, (25)
де Р — довжини прямих вставок; К - довжини колових кривих; S - віддалі між вершинами кутів повороту траси; Д- довжини домірів.
Значення прямих вставок записують над осьовою лінією траси (графа 5), а під лінією - їхні румби. Румб початкового напряму задають, а наступний обчислюють, враховуючи кут повороту траси: правий кут повороту додають, а лівий - віднімають.