Зміст заняття та методика його проведення

1. Вступ до лекції

Перевірка наявності особового складу, доведення теми, мети та навчальних питань заняття.

2. Основна частина.

Законодавча база

Держава — це виділений із суспільства, сформований па­нівними верствами апарат управління громадськими справами, наділений монополією влади, незаперечними повноваженнями підпорядковувати волю громадян певної території, встановлю­вати закони й домагатися їх виконання, збирати податки, застосовувати силу.

Функції держави визначаються її адміністративно-економічною, поліцейсько-військовою та судово-посередницькою ролями.

Екологічні функції держави — діяльність держави у галузі охорони природи, раціонального використання природних ресурсів, захисту навколишнього природного середовища, основана на реалізації її екологічної програми, яка виявляє інтереси класу, за яким стоять влади економічна і політична.

Фіскальна функція держави — здійснюваний відповідними державними органами контроль за виконанням урядових розпоряджень, за дотриманням законів та вимог щодо фінансових відносин громадян, підприємств та організацій з державою.

Суть реалізації законодавства, в якому висвітлені питання безпеки життєдіяльності, зводиться головним чином до реалізації закріплених в цьому законодавстві прав та обов'язків учасників відносин в галузі забезпечення безпеки життєдіяльності і здійсню­ється в двох головних формах: дотримання та виконання. Вони складають основу правомірної поведінки суб'єктів цих відносин.

Дотримання — форма реалізації, яка виражається в утриманні фізичних та юридичних осіб від дій, заборонених законодавством, яке містить положення про безпеку життєдіяльності.

Виконання — форма реалізації, яка виражається в здійсненні, активному проведенні в життя по відношенню до фізичних та юридичних осіб вимог цього законодавства.

Державні закони — це видані найвищим законодавчим органом державної влади правила, норми, які є:

• обов'язковими для виконання: порушення вимог закону повинно неодмінно передбачати покарання;

• обов'язковими для всіх: будь-які вилучення з закону змінюють його нормативне значення;

• рівними: тобто однаково застосованими до всіх.

Закон - це авторитетна, тобто обов'язкова для всіх норма, дотримання якої держава має право домагатися силою. Він — цілеспрямовано сформульована і проголошена людьми залежність між явищами та подіями в суспільстві.

Джерелами права на безпечні умови життєдіяльності є нормативні акти, що містять правові норми, призначені для регулювання правовідносин у галузі безпеки життєдіяльності:

1. Конституція України.

2. Закони:

• Закон України «Основи законодавства України про охоро­ну здоров'я» від 19.11.-1992 р.;

• Закон України «Про забезпечення санітарного та епіде­мічного благополуччя населення» від 24.02.1994 р.;

• Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

• Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р.;

• Закон України «Про надзвичайний стан» від 26 06.1992 р.;

• Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 8.02.95 р.;

• Закон України «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань» від 14.01.1998 р.;

• Закон України «Про цивільну оборону» від 3.02.1993 р.;

• Закон України «Про пестициди і агрохімікати» від 2 березня 1995 р.;

• Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р.;

• Закон України «Про пожежну безпеку» від 17.12.1993 р.;

• Закон України «Про транспорт» від 10.11.1994 р.;

• Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 р.;

• Закон України «Про відходи» від 5.03.1998 р.;

• Закон України «Про карантин рослин» від 30.06.1993 р.

3. Підзаконні акти:

• постанови ВР України;

• нормативно-правові акти Президента України:

а) укази;

б) розпорядження;

• урядові нормативні акти;

• галузеві нормативно-правові акти:

а) інструкції;

б) методики;

в) правила;

г) акти;

• локальні нормативно-правові акти:

а) рішення місцевих референдумів;

б) акти органів місцевого самоврядування;

в) акти органів місцевих держадміністрацій;

г) акти місцевих органів управління.

І. ПРАВОВІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

1.1.   Засади БЖД в Конституції України

Становлення суверенної України повинно супроводжуватися створенням безпечного стану довкілля, виробництва, побутових умов для життєдіяльності людини. Основне місце в цьому процесі посідає законодавство у галузі регулювання відносин з охорони здоров'я людини та навколишнього середовища і безпеки в надзвичайних ситуаціях й ситуаціях повсякденного життя, тобто безпеки життєдіяльності. Ці відносини регулюються нормативними актами різної юридичної сили - конституцією, законами, урядовими підзаконними актами, відомчими нормативними актами та нормативними актами місцевих органів влади.