7. Правопорушення.

Люди в своїй діяльності здебільшого діють відповідно до норм закону. Поведінку, яка відповідає нормам закону, на­зивають правомірною, тобто людина виконує все, що зобо­в'язана робити, і не робить того, що заборонено законом. На жаль, є й інші випадки. Водій перевищує швидкість руху, встановлену на вулицях міста. Робітник виносить з під­приємства деталь від автомобіля, яку виготовляє його цех. Граючи в дворі у футбол, хлопець розбив шибку. Учень за­пізнився на урок. Що спільного в цих ситуаціях?

Головне в тому, що всі ці громадяни порушили якісь пра­вові норми.

Будь-яке протиправне, винне діяння (дія або бездіяль­ність), що завдає шкоди людям, суспільству, державі та спричиняє юридичну відповідальність, називають правопорушенням.

Щоб з'ясувати, чи є та або інша дія правопорушенням, по­трібно встановити, чи мас вона ознаки правопорушення. По-перше, правопорушення обов'язково завдає якоїсь шкоди— моральної (образа, нервове напруження тощо), матеріальної (прямі збитки, втрата майна або коштів, втрата можливого прибутку), фізичної (смерть, ушкодження здоров'я).

По-друге, правопорушення виникає лише тоді, коли дія безпосередньо порушує ту чи іншу норму права. Якщо дії людини не регулюються нормами права, не заборонені, не йдеться про правопорушення.

Обов'язковою ознакою правопорушення є наявність вини правопорушника. Вина може бути умисною (правопорушник свідомо хоче настання шкідливих наслідків чи припускає їх настання) або необережною (правопорушник не бажав настан­ня шкідливих наслідків, але мав змогу та повинен був їх пе­редбачити), Коли людина викрадає товари в магазині, вона свідомо йде на порушення закону, розуміючи, що це заборо­нено нормою права. Отже, маємо умисне правопорушення. Коли водій, порушуючи правила дорожнього руху, перевищує швидкість та втрачає контроль над управлінням автомобілем, внаслідок чого гине иасажир, він не бажас цих наслідків, але мав їх передбачати. Тому вина громадянина є необережною.

За правопорушення винний може бути притягнутий до відповідальності, передбаченої законом,за умови, що він досяг певного віку відповідно до закону, розумів свої дії та міг керувати ними. Бувають обставини, коли людина не в змозі керувати своїми діями: водій внаслідок серцевого нападу втрачає свідомість, і некерована машина травмує пішохода; падаючи зі схилу під час гірського сходження, альпініст збиває іншого спортсмена, завдаючи йому травми. У цих випадках люди не могли керувати своїми діями, отже, не можуть за них відповідати.

Особу, яка вчинила правопорушення, називають правопорушником.

Правопорушення можна класифікувати за ступенем їх соціальної небезпеки, а також відповідно до того, норми якої галузі права вони порушують. Найнебезпечнішим правопору­шенням є злочин— порушення в кримінальній сфері, пока­рання за яке передбачено Кримінальним кодексом України. Це вбивство, завдання тілесних ушкоджень, крадіжка, по­грабування, хуліганство тощо. Правопорушення в інших га­лузях називаютьпроступком. Відповідно до галузей права проступки можуть бути дисциплінарними (порушення, пов'язані з трудовою діяльністю людей, порушення трудової дисципліни), адміністративними (наприклад, перехід вулиці у невстановленому місці, безквитковий проїзд у транспорті, несвоєчасне отримання паспорта тощо), цивільними (невиконання або неналежне виконання в’язких на себе зобов’язань або заподіяння шкоди).

!!! ДЗ: Причини правопорушень