Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1-Основи ТДіП.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
168.45 Кб
Скачать

22

Тема № 1: Основи теорії держави і права.

План.

  1. Держава і право як закономірний результат розвитку цивілізації:

    1. Держава і право – знаряддя влади;

    2. Види влади.

  2. Поняття, ознаки і функції держави. Форма держави

  3. Право – особливий вид соціальних норм.

  4. Правовідносини: поняття та структура.

  5. Система права.

  6. Право і закон.

  7. Правопорушення.

  8. Юридична відповідальність.

  9. Правова держава.

Література:

  • Наровлянський О. Основи правознавства. – К. : Парламентське вид-во, 2005.

  • Основи правознавства / за ред. І. Б. Усенка. – К., Ірпінь : Перун, 1999.

  • Олійник А.Ю. Правознавство. – К. : Правова єдність, 2009.

  • Скакун О.Ф. Теорія права і держави : підручник. – 2-ге видання. – К. : Алерта ; ЦУЛ, 2011. – 520 с

Правознавство— комплексна суспільна наука, система знань про об’єктивні закономірності виникнення, розвитку і функціонування права і держави в їхній структурній єдності, їх місце і роль у суспільному житті.

  1. Держава і право як закономірний результат розвитку цивілізації.

Юридична наука, або правознавство головним об’єктом свого вивчення має державу і право, два найважливіші суспільні інститути, що закономірно виникли внаслідок тривалого історичного розвитку цивілізації. Для кожної нації чи народності поява власної держави і свого права — це свідчення й доказ переходу від первісного ладу (дикунства, варварства) до більш високого ступеня суспільного розвитку або від пригнобленого колоніального стану до справжньої самостійності і незалежності.

Можна сказати, що держава і право—це своєрідний результат природного відбору людством кращих форм орга­нізації суспільного життя. Попри всі свої недоліки держава є найбільш досконалою формою політичної організації суспільства, а право – найбільш ефективним засобом соціального регулювання.

§ 1. Влада

Про що б не йшлося в нашому житті — розвиток економіки чи культури, подорожі, торгівлю, військові конфлікти— нам не обійтися без звичного, але для багатьох не до кінця зрозумілого слова держава. Що таке держава, який зміст ми вкладаємо в це поняття? Для того, щоб в цьому розібратися, згадаємо історію людського суспільства.

1. Що таке влада?

Як було організовано первісне суспільство? Яку назву мов колектив первісних людей? Хто керував тим колективом?

Первісні люди, які жили людським стадом, разом добува­ли їжу, захищалися від ворога. Найдосвідченіший, найро­зумніший член стада очолював його. Вождя стада знав ко­жен, адже колектив людей був невеликим. Одноплемінники прислухалися до вождя, виконували його накази. Для цього йому не потрібно було вдаватися до насильства, примусу, достатньо було особистого авторитету. Кожен поважав вождя свого стада, племені, розумів, що саме спільна праця під керівництвом найдосвідченішого дозволить вижити всім.

Ішов час, змінювалися покоління, розвивалося суспільство. Поступово серед людей з’являються багаті та бідні, вини­кає нерівність, одні племена й народи підкоряють собі інших. Життя людей ускладнюється. Стало вже замало лише авторитету, адже не завжди члени великого колективу добре знали один одного. У цей час не завжди людську громаду очолював найдостойніший, а частіше той, хто отримав це право за походженням, за майновим станом, навіть за силою. Тепер, щоб змусити виконувати свою волю, треба було застосовувати насильство.

Можливість і здатність людини чи групи людей здійсню­вати свою волю, нав’язуючи її у разі потреби суспільству, іншим людям, називають владою.

Влада— це сила, яка за допомогою авторитету, переко­нання, примусу чи інших засобів має можливість підкоряти своїй волі, управляти чи розпоряджатися діями підвладних

2. Види влади

Влада — поняття дуже різнопланове, її можуть здійснюва­ти в багатьох сферах, тому розрізняють кілька видів влади. Коли батьки не дозволяють піти гуляти, поки ви не зробили уроки, або визначають час, коли слід повернутися додому з прогулянки, вони застосовуютьсімейну владу, що ґрун­тується на їхньому авторитеті, життєвому досвіді. Глава церкви, звертаючись до своїх парафіян з настановами, може суттєво вплинути на їхні дії та рішення. Зробить це він зав­дяки своїйдуховній владі. Власник підприємства встанов­лює обов’язкові для всіх працівників правила внутрішнього розпорядку, спираючись наекономічну владу.

У процесі розвитку суспільства з’явилася потреба в спе­ціальному апараті, що допомагав би регулювати відносини між людьми, захищати інтереси окремих груп населення, підтримувати їхню владу. Так виникла держава, а з нею й право. До виникнення держави не було спеціальних механізмів влади, відокремлених від суспільства, як правило, не застосовувалися засоби примусу. Влада мала суспільний характер.

З виникненням держави формується політична влада, механізм якої відокремлений від суспільства взагалі, тобто формуються спеціальні механізми, спеціальний апарат, з’являються люди, які забезпечують реалізацію цієї влади.

Особливим видом влади є державна влада, яку здійснює держава. На відміну від усіх інших видів влади ця влада є загальнообов’язковою, у своїй діяльності державна влада може застосовувати примус.У класовому суспільстві державна влада виражала інтереси певної групи населення, знач­ною мірою захищала її панування.Але з розвитком демократії, формуванням демократичного суспільства завдання державної влади змінюється— вона має захищати інтереси більшості, регулювати відносини між людьми, забезпечувати права всіх людей. Нині головним для державної влади є не за­хист прав окремого панівного класу, а утвердження загально­людських цінностей, загальновизнаних прав людини.

Держава поширює свою владу на всіх, хто проживає на її території. Державна влада передбачає можливість примусу з боку держави, застосування певних «силових» засобів. В деяких країнах це спричиняє порушення прав окремої людини, зневажання її гідності. В демократичній державі влада, забезпечуючи інтереси суспільства в цілому, водночас захищає права і свободи кожної людини. Мета державної влади в демократичному суспільстві — забезпечити права і можливості кожного на користь суспільству.

  1. Поняття, ознаки і функції держави.

Держава— це особлива форма організації суспільства, яка за допомогою спеціального апарату управління захищає інтереси населення певної території, регулює відносини між членами суспільства, які проживають на цій території, в т.ч. за допомогою примусу (Наровлянський).

Держава– це суверенна політико-територіальна організація влади певної частини населення в соціально неоднорідному суспільстві, що має спеціальний апарат управління і примусу, здатна за допомогою права робити свої веління загальнообов’язковими для населення всієї країни, а також здійснювати керівництво та управління загальносуспільними справами (Олійник)

Спробуємо з’ясувати, які ознаки властиві державі, що відрізняє її від інших людських угруповань, суспільних об’єднань.

Обов’язковим для кожної держави є суверенітет. Усередині держави це означає, що вона здійснює верховну владу на своїй території, може видавати обов’язкові для виконан­ня закони та розпорядження. Влада держави поширюється на всю територію країни, на все населення. Виявом суве­ренітетує також здійснення від імені держави правосуддя на її території. Зовнішній суверенітет держави виявляється в незалежності її від інших держав.

Отже, суверенітет— це можливість держави самостійно розв’язувати всі питання свого внутрішнього життя і зов­нішніх відносин, здійснювати владу та правосуддя на своїй території, приймати закони.

Кількість суверенних країн у світі постійно зростає. Пе­ред початком Другої світової війни існувала 71 незалежна держава, у 1947 році — вже 81. У 1995 році їх налічувало­ся близько 190. Після Другої світової війни отримали неза­лежність понад 100 територій. Але й нині в світі ще існує майже ЗО територій, які не мають суверенітету. Це колонії, так звані «заморські департаменти Франції» (Гваделупа, Мартініка, Французька Гвіана тощо), «асоційовані держа­ви* (Маршаллові Острови, Мікронепія тощо) та інші.

Територія—відокремлена кордонами частина земної кулі, на яку поширюється суверенітет держави і в межах якої населення перетворюється у громадян (територія є матеріальною базою держави і основою її визнання суб’єктом міжнародного права), а також об’єкти, що прирів­нюються до території держави,—повітряні і морські судна та інші транспортні засоби міжнародного сполучення, посольства, консульства, торгові представництва тощо.

У первісному суспільстві всі його члени могли брати участь у діяльності органу, що здійснював владу, — народних зборах. Усі члени суспільства брали участь і в забезпеченні виконання рішень цього органу, в захисті своєї тери­торії. З появою держави з’являються спеціальні органи, що здійснюють владу від її імені. Влада відокремлюється від частини суспільства, представляє інтереси, насамперед, окремої групи людей. Поява відокремленого від суспільства державного апарату, що здійснює лише керівництво державою і діє в інтересах певної частини суспільства, є також ознакою держави. З розвитком держави функції цього апарату дещо змінилися, в багатьох країнах він сьогодні діє в інтересах абсолютної більшості людей, проте відокремлений державний апарат зберігається.

Щоб виконувати свої функції, держава повинна мати ор­гани, що забезпечать реалізацію владних функцій, — апарат примусу. Це, зокрема, спеціальні «силові» структури— суд, прокуратура, органи внутрішніх справ, служба безпеки тощо. Щоб забезпечити виконання державних рішень, вони використовують різні засоби, у разі потреби й примусові. Наявність апарату примусу— ознака держави.

Кожна держава визначає певні соціальні норми, правила поведінки, які є обов’язковими для всіх. Ці норми дістали назву правові норми, або загальний термін – «право» (докладніше про право йтиметься далі); наявність його є обов’язковою ознакою держави. Наявність системи права— також ознака держави.

Система податків— платежів обов’язкового характеру загальнодержавного чи місцевого значення, що встанов­люються насамперед для утримання державного апарату, а також для виконання загальносоціальних функцій держави у сфері освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення та ін.

Крім того, держава має певну символіку, грошову систему. Більшість держав мають збройні сили, які забезпечу­ють їх зовнішню безпеку, оборону від зовнішніх ворогів.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]