56. Особливості функціонування пенсійних фондів. Операції пенсійних фондів.

Пенсійні фонди - це спеціалізовані фінансові установи, основним завданням яких є збір і акумуляція грошових коштів, призначених для пенсійного забезпечення громадян при досягненні ними певного віку.

За формою власності пенсійні фонди можуть бути приватними або державними.

Приватні пенсійні фонди створюються різними фірмами і корпораціями для виплати пенсій та допомог своїм робітникам і службовцям. Кошти цих фондів формуються за рахунок регулярних відрахувань із заробітної плати працівників, відрахувань з прибутку підприємств, а також за рахунок прибутку від операцій самих фондів.

Пенсійні фонди можуть можуть функціонувати як самостійні юридичні особи, однак частіше вони знаходяться під контролем корпорацій, що їх створили, або перебувають у довірчому управлінні траст відділів комерційних банків чи страхових компаній. Якщо страховій компанії доручається не лише управління акумульованими коштами фондів, тобто їх активними операціями, але й врегулювання усіх зобов’язань за пасивами, то такий пенсійний фонд вважаєтся застрахованим. В усіх інших випадках фонд є незастрахованим.

Державні пенсійні фонди створюються за ініціативою центральних та місцевих органів влади, а їх ресурси формуються за рахунок відрахувань з бюджетів різних рівнів, а також внесків працівників державних структур. Як правило, розміщення активів державних пенсійних фондів здійснюється на основі більш обережної інвестиційної політики, ніж приватних і передбачає вкладення коштів здебільшого в облігації державних позик.

Операції пенсійних фондів.

Приватне пенсійне забезпечення виникло як противага незадовільному державному соціальному забезпеченню, а також як результат боротьби громадян за свої соціальні права.

Організаційна структура пенсійного фонду відрізняється від структури інших кредитно-фінансових установ тим, що не передбачає акціонерної, кооперативної або пайової форми власності. Як, правило, пенсійні фонди створюються в приватних корпораціях, які юридично і фактично є їх власниками. Однак пенсійний фонд передається на управління в траст-відділи комерційним банкам або страховим компаніям. Такий пенсійний фонд називається незастрахованим.

Однак корпорація може укласти договір із страховою компанією, по якому остання одержить пенсійні внески і забезпечить в подальшому виплату пенсій. В цьому випадку пенсійний фонд є застрахованим, так як створений в рамках страхової компанії.

Основою пасивних операцій пенсійних фондів є ресурси, які надходять від корпорацій, підприємств, а також внесків робочих і службовців, які складають біля 20-30% всіх надходжень. Особливістю накопичення капіталу пенсійних фондів полягає в тому, що він формується в основному за рахунок внесків підприємців і громадян, які акумулюються на досить тривалі строки - 10 і більше років. Пенсійні фонди володіють довгостроковими грошовими коштами і вкладають їх в урядові і приватні цінні папери. Майже 80% активів пенсійних фондів складають цінні папери приватних корпорацій. При цьому понад 30% активів приходиться на прості акції, що дозволяє пенсійним фондам активно впливати на політику корпорацій. Крім того, пенсійні фонди вкладають грошові кошти в акції власних корпорацій, головним чином, у прості акції.

Поряд з приватними пенсійними фондами, створюваними приватними корпораціями, існують і державні пенсійні фонди. Вони, як правило, створюються на рівні центрального уряду і місцевих органів влади. Основою пасивних операцій таких фондів є кошти бюджетів різних урядових рівнів і внески громадян. Активні операції сконцентровані в основному у вкладеннях в державні цінні папери (що дозволяє фінансувати) і в незначній мірі - в цінні папери корпорацій. В діяльності державних пенсійних фондів існують специфічні відмінності по країнах з точки зору організації, форм діяльності і інвестування грошових коштів.