49.Поняття та структура кредитної системи. Основні типи кредитних систем.

Кредитна с-ма – це сукупність кредитних відносин та інститутів, які реалізують ці відносини. Кредитні відносини виникають з приводу мобілізації тимчасово вільних грошових коштів п-в, організацій, Д і населення та використання цих коштів на умовах повернення і платності для задоволення економічних і соціальних потреб с-ва. Розрізняють два основних типи фінансово-кредитних систем - універсальні і сегментовані (спеціалізовані). В універсальній фінансово-кредитній системі законодавчо не обмежується виконання банками тих операцій фінансового обслуговування, що не відносяться до банківського. Це — фундаментальна ознака. Класичним зразком такої системи є німецька. У строго сегментованній фінансово-кредитній системі банкам дозволено виконувати небанківські операції. Додатковою ознакою, хоча і необов'язково, є більш тверде розмежування сфер діяльності кредитних організацій і окремих операцій.

Кредитна с-ма складається з декількох ланок, кожна з яких виконує специфічні функції з акумуляції та розподілу грошових коштів. Розподіл функцій між ланками кредитної с-ми об’єктивно зумовлений відмінностями в методах і засобах д-сті та різним значенням в п-сі відтворення К-у.

Організаційна структура кредитної с-ми характеризується різноманітністю кредитних установ, які поділяються на три групи:

-центральний банк;

-банківський сектор ;

-спеціалізовані кредитні установи.

Як правило, кредитна с-ма має трьохрівневу структуру (хоча існують відхилення від такої практики): центральний банк, банківські установи та небанківські кредитно-фінансові інститути. До банківських установ відносять: комерційні банки, інвестиційні банки, ощадні банки, іпотечні банки, земельні банки, поштово-чекові банки, торгові банки.

Представниками небанківських кредитно-фін інститутів є:

– інвестиційні компанії,

– страхові компанії,

– ощадно-кредитні асоціації та кредитні спілки,

– пенсійні та інші фонди.

Кредитна с-ма включає також небанківські фінансові установи, які здійснюють фінансування в-ва і довгострокове кредитування п-в та Д:

– страхові компанії, що спеціалізуються переважно на страхуванні життя та майна (в США, наприклад, активи страхових компаній складають близько 15 % сукупних активів кредитно-фін установ) і які виступають найбільшими інвесторами на ринку цінних паперів;

– пенсійні фонди, які здійснюють фінансування великих промислових компаній шляхом купівлі їх акцій та облігацій.

Окрім вищезгаданих банківських і небанківських інститутів кредитна с-ма включає ряд ланок, що виконують допоміжну роль в кредитному механізмі, пов’язуючи різноманітні сектори позикових Ків в єдину систему: фінансові, трастові, брокерські та інші компанії, а також взаємні та інші фонди. Кредитна структура різних держав неоднакова і відображає, зокрема, стан економіки країни на тому чи іншому етапі її р-ку. Так, кредитна с-ма промислово розвинутих країн характеризується широкою розгалуженістю, наявністю великих універсальних банків, спеціалізацією дочірніх підрозділів банків на окремих видах операцій.

Сучасна кредитна с-ма – це сукупність кредитно-фін інститутів, що діють на ринку позикових Ків і здійснюють акумуляцію та мобілізацію грошового К-у. Через кредитну систему реалізується сутність та функції кредиту. Тому кредитна с-ма включає в себе два основних поняття:

-сукупність кредитно-розрахункових і платіжних відносин, які базуються на певних формах і методах кредитування. Вони пов’язані з рухом позикового К-у у формі різноманітних форм і видів кредиту;

-сукупність кредитно-фін інститутів, які акумулюють вільні грошові кошти і направляють їх господарюючим суб’єктам, населенню, уряду.

Сучасна кредитна с-ма характеризується наступними важливими процесами:

- концентрацією і мобілізацією банківського К-у;

-подальшим зростанням конкуренції між різними видами кредитно-фін установ;

-продовженням злиття великих кредитно-фін інститутів з потужними промисловими, торговими, транспортними корпораціями і компаніями;

-інтернаціоналізацією д-сті кредитно-фін інститутів і створенням міжнародних банківських об’єднань і груп.

Типи банківських систем однорівнева.і дворівнева.

Однорівнева банківська система передбачає горизонтальні зв'язки між банками, універсалізацію їх операцій та функцій. Усі банки, що діють у країні (включаючи й центральні банки), перебувають на одній ієрархічній сходинці, виконують аналогічні функції з кредитно-розрахункового обслуговування клієнтури. Такий принцип побудови банківської системи характерний для економічно слаборозвинених держав, а також для країн із тоталітарним, адміністративно-командним режимом управління. Дворівнева банківська система характерна для держав із ринковою економікою, передбачає відносини підпорядкування між центральним і комерційними банками. На першому рівні банківської системи знаходиться центральний (емісійний) банк, який є емісійним центром держави і відповідає за сталість грошової та банківської систем. Центральні (емісійні) банки всіх країн світу виконують такі функції: