- •1.Предмет науки про фінанси.
- •2. Фінанси як економічна, вартісна, розподільна, історична категорія.
- •3. Основні фінансові категорії, їх взаємозв’язок
- •4. Функції фінансів та їх характеристика
- •5.Поняття та структура фінансової системи.
- •6.Фінансовий механізм.
- •7. Сутність, призначення та необхідність податків
- •8. Функції податків.
- •9.Класифікація податків.
- •10. Податкова система України.
- •12.Бюджетний устрій і бюджетна система.
- •13. Бюджетний процес, його складові елементи та регламентування.
- •14. Сутність, характеристика, склад доходів державного бюджету.
- •15. Сутність, характеристика, склад державних видатків.
- •Управлінська(державне управління;судова влада і прокуратура;правоохоронні органи і служба безпеки;фінансові і митні органи;міжнародні відносини)
- •Економічна(економічна д-сть д (капітальні вкладення; фінансування реконструкції п-в; нарощування в-ва споживчих товарів і прод-ї виробничого призначення тощо);
- •16. Класифікація державних цільових фондів, доходи та витрати державних цільових фондів.
- •17. Соціально-економічна сутність державного кредиту.
- •18. Поняття державного боргу. Управління державним боргом.
- •19.Форми та види державного кредиту.
- •20. Необхідність і сутність фінансів підприємств.
- •21.Фінанси неприбуткових організацій
- •22.Сутність фінансів населення, їх значення.
- •23. Фінансовий портфель громадянина
- •24. Поняття та функції фінансового ринку.
- •25.Структура фінансового ринку
- •26. Фінансові інститути та фінансові посередники ринку.
- •27. Зміст та функції міжнародних фінансів.
- •28. Зовнішньоекономічна діяльність та її регулювання .
- •29. Міжнародний кредит, його форми.
- •1. За цільовим призначенням:
- •2. За загальними джерелами:
- •3. За формою кредитування:
- •4. За формою забезпечення:
- •30. Міжнародні валютно-фінансові і кредитні організації.
- •31. Суть грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал.
- •32. Різновиди сучасних кредитних грошей. Вартість грошей.
- •33. Функції грошей.
- •34. Грошовий оборот, його суть та основні суб’єкти.
- •35. Структура грошового обороту.
- •36. Закони грошового обігу. Швидкість обігу грошей та фактори, що її визначають.
- •37. Суть грошового ринку.
- •38. Інституційна модель грошового ринку.
- •39.Поняття грошової системи. Основні типи грошових систем.
- •40. Суть та основні форми інфляції.
- •41.Методи регулювання інфляції
- •42.Грошові реформи: поняття, цілі, класифікація.
- •43.Суть і види валютних відносин
- •44. Валютний ринок: суть та основи функціонування
- •45.Валютні системи
- •46.Грошово-кредитна політика України у світлі сучасних монетаристських теорій.
- •47. Необхідність та сутність кредиту. Основні функції кредиту.
- •49.Поняття та структура кредитної системи. Основні типи кредитних систем.
- •50. Стійкість кредитної системи та механізм її забезпечення
- •51. Центральний банк - орган державного грошово-кредитного регулювання економіки. Функції центрального банку
- •52. Національний банк України: його завдання, функції та діяльність. Суть і призначення комерційних банків у сучасному економічному просторі.
- •53. Загальна характеристика діяльності комерційних банків.
- •54.Загальна характеристика банківських операцій.
- •55. Страхові компанії: їх функціональна суть та основні операції.
- •56. Особливості функціонування пенсійних фондів. Операції пенсійних фондів.
- •57. Основні операції інвестиційних компаній.
- •59. Кредитні спілки.
- •60. Ломбарди. Добродійні фонди.
31. Суть грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал.
Гроші — складна економічна категорія, їх особливість - у системному багатофункціональному характері. Монетарна теорія розрізняє поняття «гроші як економічна категорія», що уособлює функціонально визначену систему економічних відносин, і «гроші як матеріальний носій цієї системи». Ці поняття не слід змішувати. Гроші – це:
"товар товарів", бо кожний товар у п-сі реалізації "висвічує" свою вартість у грошах;
" специфічний товар, що виконує роль загального еквіваленту;
"головна і діюча особа " в ринковій економіці;
"мова ринку".
За своїм місцем у товарному в-ві й обміні гроші - це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на б-я інший товар, тобто є загальним еквівалентом.
Природа грошей як загального еквівалента визначається передусім їх походженням. Гроші виникли внаслідок стихійного виділення з безлічі товарів одного, найбільш придатного за своїми фіз властивостями виконувати роль загального еквівалента.
Проте не можна пояснювати товарну природу грошей тільки їх походженням чи закріпленням їх суспільної ролі за певним конкретним товаром. Гроші є товаром самі по собі, по своїй сутності, що визначається їх місцем у товарних відносинах.
Гроші мають реальну(внутрішню) і представницьку вартість.
Реальна вартість грошей – це ринкова вартість того грошового матеріалу, який взято на їх виготовлення, її величина визначається витратами виробництва грошей.
Представницька вартість грошей відображає економічну силу суб’єкта, який випускає (емітує) гроші, його можливість підтримувати їх постійну покупну властивість, тобто можливість грошової одиниці обмінюватись на визначену кількість товарів і послуг. Збільшення в грошах частки представницької вартості називається процесом раціоналізації.
Гроші мають і номінальну вартість, тобто загальну вартість, яка вказана на грошових знаках. Якщо номінальна вартість співпадає з реальною, то гроші називаються повноцінними.
Грошам на відміну від інших товарів притаманна абсолютна ліквідність.
Ліквідність визначається як:
- можливість використання певного активу в ролі засобу платежу;
- здатність даного активу зберігати свою номінальну вартість незмінною.
Абсолютна ліквідність - здатність активу негайно обмінюватися на будь-які блага.
Важливим показником, який характеризує відмінність грошей від інших активів, є їх ліквідність. Ліквідність є ступенем зрілості окремих функціональних форм грошей.
Гроші як гроші і гроші як капітал. Застосування грошей для обслуговування п-сів нагромадження вартості та її продуктивного використання (інвестування) істотно змінило їх суспільне призначення. З простого засобу обігу, що обслуговував обмін товарів, вони перетворилися в носія самозростаючої вартості, тобто у форму К-у. Вони стали широко обслуговувати нагромадження вартості, використання її для фінансування р-ку в-ва, формування на цій основі маси позичкового К-у та його руху.
При застосуванні у сфері інвестування гроші стають носієм К-у, у зв'язку з чим виникає необхідність розрізняти гроші як гроші і гроші як капітал.
Гроші як гроші використовуються переважно для реалізації наявної споживної вартості, тобто їх цільове призначення обмежується посередництвом в обміні.
Гроші як капітал використовуються для забезпечення зростання наявної вартості. Для цього виготовлену вартість потрібно реалізувати, нагромадити та використати так, щоб її не тільки зберегти, а й збільшити. Це можливо лише за умови, що гроші використовуються для формування промислового чи торговельного К-у або як позичковий капітал. В усіх цих випадках цільове призначення грошей значно розширюється, розвиваються їх нові функціональні форми, зокрема засіб нагромадження і засіб платежу, істотно зростає роль грошей в економічному житті суспільства.
Набуття грошима однієї з форм руху К-у не означає, що вони перестали використовуватися як гроші.
Функціонуючи як капітал, гроші продовжують виконувати свої традиційні функції міри вартості і засобу обігу, які разом конституюють явище грошей. Тому відмінності між грошима як грошима і грошима як капіталом досить умовні і визначаються переважно призначенням грошей при їх використанні економічними суб'єктами. Гроші є власне грошима насамперед при їх витрачанні на особисте споживання, оскільки забезпечують купівлю товарів та послуг.
Гроші стають капіталом переважно при їх нагромадженні, зберіганні та продажу на грошовому ринку, оскільки це дає власнику грошей додатковий дохід у вигляді процента.
При обслуговуванні виробничого споживання гроші одночасно є власне грошима і капіталом, оскільки сприяють реалізації товару та одержанню прибутку.
Найвиразніше гроші як капітал виявляють себе в межах кругообороту К-у окремого п-ва. Наявна у нього сума г рошей (на банківських рахунках, у касах) є одночасно частиною його рборотного К-у і масою ліквідності, що забезпечує його поточну платоспроможність. Збільшення цієї суми одночасно збільшує його оборотний капітал, тобто масу наявних ресурсів, його ліквідність, робить п-во економічно могутнішим.
У межах всієї економіки наявна сума грошей характеризує лише масу її ліквідності і не є частиною обсягу реального капіталу. Зростання цієї суми зумовлює лише поліпшення ліквідності економіки, зростання рівня її монетизації, проте обсяг реального капіталу від цього не збільшується. Якщо зростання загальної маси грошей буде надмірним, це призведе лише до їхзнецінення.
