28. Зовнішньоекономічна діяльність та її регулювання .

Зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на відносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Ознаки ЗЕД:

а) за своєю сутністю вона є господарською діяльністю, тобто "діяльністю суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямованою на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність" (ч. 1 ст. З ГК);

б) ця діяльність побудована на відносинах між суб'єктами господарювання, що перебувають під юрисдикцією різних держав;

в) вона може здійснюватися як на території України, так і за її межами, як з перетином митного кордону України, так і без такого перетину.

Види зовнішньоекономічної діяльності

До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать:

- експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

- надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових;

- наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

- міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

- кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності…

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності повинно забезпечити:

- захист економічних інтересів України і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;

- створення однакових можливостей для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності з ціллю розвитку всіх видів підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, використання доходів і здійснення інвестицій;

- розвиток конкуренції і ліквідацію монополізму.

Держава застосовує правові, адміністративні та економічні методи регулювання ЗЕД

Правове регулювання ЗЕЗ включає:

- розробку та прийняття нормативної бази в Україні та виконання норм міжнародного права;

- приєднання України до міжнародних організацій та конвенцій;

- укладання міждержавних угод; (договори про торгівлю та угоди про ліквідацію подв. оподаткування)

Адміністративне регулювання зовнішніх зв'язків здійснюються за допомогою таких важелів, як:

- реєстрація суб'єктів зовнішньоекономічних відносин;

- реєстрація зовнішньоекономічних контрактів;

- розробка системи нетарифного регулювання ЗЕЗ;

- митне регулювання;

- оперативне регулювання ЗЕД; ( з метою збалансованого розвитку ЗЕЗ і удосконалення інструментів реалізації зовнішньоекономічної політики країни в особливих випадках застосовують заходи оперативного регулювання ЗЕД,а саме: тимчасове зупинення ЗЕД та застосування інди­відуального ліцензування за порушення чинного законодавства України у сфері зовнішньоекономічних відносин).

До економічних регуляторів належать:

- розробка і встановлення податків у сфері зовнішніх зносин;

- затверджений порядок нагромадження і використання валютних коштів суб’єктів ЗЕД;

- система розрахунків та кредитування експортно-імпортних відносин;

ВИДИ: Тарифні - ті що засновані на використанні митного тарифу;

Нетарифні - всі інші, а саме:

а) кількісні методи (визначають кількість і номенклатуру товарів, що дозволені до експорту і імпорту)

- квотування (контингентування); - ліцензування;

б) методи скритого протекціонізму (до них входять різноманітні митні формальності, санітарно-ветеринарні норми, система внут­рішніх податків і зборів, різноманітні адміністративні правила, які прямо не перешкоджають імпорту, але по суті, створюють приховані перешкоди для ввозу іноземних товарів).

У міжнародній практиці митне регулювання здійснюється на таких 4-х рівнях:

1. Зона вільної торгівлі. У межах цієї зони країни-учасниці скасовують між собою торгові бар’єри, зберігаючи їх при цьому відносно третіх країн. Прикладом вільної торгівлі є Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), яку засновано у 1960р..

2. Митний союз. У межах митного союзу країни-учасниці не тільки скасовують всі обмеження в торгівлі між собою, але й засновують єдину систему зовнішніх торговельних обмежень, що усуває тим самим нео­бхідність існування митної служби на внутрішніх кордонах. Відносно торгівлі прикладом митного союзу є Європейська економічна співдружність.

3. Спільний ринок, - у рамках якого учасники крім свободи торгівлі користуються свободою переміщень всіх факторів виробництва (міграція робочої сили і капіталу).

4. Повний економічний союз, в якому країни-учасниці уніфікують свою економічну політику стосовно торгівлі, міграції робочої сили і пере­ливу капіталу.

Митний тариф — це систематизований перелік товарів, що підлягають обкладанню митом при ввезенні їх на митну територію країни або при вивезенні з неї.

Закону України "Про Митний тариф України" від 5 квітня 2001 року