23. Фінансовий портфель громадянина

Фінансовий портфель - це сукупність фін активів фізичної особи. Він є джерелом особистого споживання, накопичення та інвестиційних вкладень.

Фінансовий портфель громадянина складається з трьох портфелів: споживчого, накопичувального та інвестиційного.

До споживчого портфеля входять витрати на поточне споживання (харчування, задоволення інтелектуальних потреб, придбання товарів тривалого користування) та непередбачувані витрати, пов'язані з хворобою, втратою працездатності.

Складники накопичувального портфеля - дорогоцінні метали та каміння, книги, колекції, антикваріат.

Інвестиційний портфель - це активи, спрямовані на інвестиції з метою підвищення свого добробуту, отримання додаткового доходу. прямі інвестиції (внески в статутні фонди п-в, майнове страхування, страхування відповідальності, нерухомість), позиковий капітал (позика, банківські депозити, селенг, траст), портфельні інвестиції (цінні папери. Іноземна валюта), ануїтет (недержавне пенсійне страхування, страхування життя, страхування від нещасних випадків).

Трастові операції банків — операції банків з управління майном і фондовими цінностями, виконання інших послуг в інтересах і за дорученням клієнтів на правах довіреної особи.Під трастовими (довірчими) операціями з цінними паперами розуміють діяльність КБ у ролі довіреної особи своїх клієнтів з управління ЦП від свого імені на власний розсуд із зобов'язанням збереження та примноження капіталу клієнта за визначену, як правило, процентну винагороду від приросту активів клієнта.

Селенг — грошово-майнова операція (різновидність лізингу), передача власником його прав використання і розпорядження власністю (майном) селенг-компанії за плату. Власник залишається власником переданого майна, і селенг-компанія повинна по його першій вимозі повернути майно

Прямі інвестиції, позиковий капітал, портфельні інвестиції та страхування життя складають основу інвестиційного портфеля.

До прямих інвестицій відносяться внески в статутні фонди підприємств, майнове страхування, страхування відповідальності, вкладення в нерухомість.

Позиковий капітал пов’язаний з борговими операціями.

Портфельні інвестиції – це вкладення у фінансові активи (цінні папери, іноземну валюту).

Щоб спонукати населення до заощаджень необхідно:

1. поліпшити загальне економічне становище в країні;

2. активізувати випуск короткотермінових внутрішніх ощадних облігацій з низькою номінальною вартістю;

3. лібералізувати оподаткування фізичних осіб;

4. ширше запроваджувати державні грошово-речові лотереї;

5. підвищити мінімальну оплату праці до рівня реального споживчого кошику;

6. за рахунок налагодження державного контролю зміцнити довіру населення до фінансово-кредитних інститутів;

7. створити необхідні умови для розвитку житлового будівництва;

8. проводити ефективну процентну політику з метою оптимізації факторів ризику, доходності і безпечності вкладень.

24. Поняття та функції фінансового ринку.

Фінансовий ринок — складова фінансової системи держави. За своєю суттю це механізм перерозподілу фінансових ресурсів між окремими суб'єктами підприємницької діяльності, державою і населенням, між учасниками бюджетного процесу, деякими міжнародними фінансовими інститутами. Фінансовий ринок може успішно розвиватися і функціонувати лише в ринкових умовах.

За економічною сутністю фінансовий ринок — це сукупність економічних відносин, пов’язаних з розподілом фінансових ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грошових коштів і цінних паперів.

Об’єктами відносин на фінансовому ринку є грошово-кредитні ресурси, цінні папери та фінансові послуги, суб’єктами відносин — держава, підприємства різних форм власності, окремі громадяни.

В організаційному плані фінансовий ринок — це сукупність ринкових фінансових інституцій, що супроводжують потік коштів від власників фінансових ресурсів до позичальників. До них належать комерційні банки, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди компаній, лізингові організації, пенсійні та страхові фонди, національний банк, позабіржові торговельні системи, розрахунково-клірингові організації, депозитарії, інвестиційні керуючі реєстратори, інші фінансові інституції, які відповідно до чинного законодавства можуть здійснювати операції на фінансовому ринку.

За допомогою фінансового ринку, як правило, мобілізуються і використовуються тимчасово вільні фінансові ресурси або ресурси, що мали обумовлене раніше цільове призначення

У функціональному розумінні сучасний ринок - поняття більш глибоке, комплексне і являє собою систему ринків, серед яких найважливіша роль належить грошовому (фінансовому) ринку.

Грошовий ринок - це сукупність усіх грошових ресурсів країни, що постійно переміщуються (розподіляються та перерозподіляються) під впливом попиту і пропозиції з боку різних суб'єктів економіки.

Залежно від економічного призначення ресурсів та ліквідності фінансових активів, що обертаються на грошовому ринку, можна виділити два основних його сегменти: РИНОК ГРОШЕЙ і РИНОК КАПІТАЛІВ.

1. На ринку грошей продаються і купуються грошові кошти у вигляді короткострокових позик та фінансових активів (боргові зобов'язання до 1-го року).

2. На ринку капіталів продаються грошові кошти у вигляді середньо- і довгострокових кредитів та фінансових активів (боргові зобов'язання строком більше 1-го року) та акції (рис. 4.5.).

Функції фінансового ринку наступні:

1) об'єднання дрібних, розрізнених коштів суб'єктів фінансового ринку для формування позичкового, інвестиційного капіталу для інших суб'єктів ринку, які відчувають дефіцит коштів;

2) формування ринкових цін на фінансові ресурси, послуги, інструменти, технології з врахуванням зовнішніх і внутрішніх факторів впливу;

3) надання ринкової інформації-сигналів виробникам фінансових послуг, інструментів, технологій про необхідність вдосконалення останніх та створення нових (наприклад, платіжних систем);

4) фінансове інформування суб'єктів економіки для можливості прийняття оптимальних рішень;

5) забезпечення ліквідності ("перетікання" з однієї форми в іншу) фінансових активів;

6) страхування та мінімізація фінансових ризиків;

7) формування умов для здійснення заощаджень та накопичення багатства. Головна відмінність фінансового ринку від інших ринків (ринку сировини та виробничих ресурсів, ринку товарів і послуг) полягає у тому, що товаром на цих ринках виступають фінансові активи. Фінансові активи визначаються як ресурси, що мають вартість, знаходяться у власності суб'єктів економічної діяльності, і передбачають майбутнє одержання доходу.