іст. вчень шпори / 54. Франц. Соціалізм Бабеф

54. Франц. Соціалізм Бабеф

Головні ідеї Бабетфа:

• ніякі сус.реформи-не можуть встановити свободу і рівність людей

-комуністичного устрою можна досягти лише рішучою боротьбою

-головне джерело нерівності людей криється у прив.власності

-необх.утворення замість держави нац..громади з широкими політ.правами кожної особистості.

Революція у Франції 1789—1794 pp. сприяла появі радикальніших державно-правових концепцій утопічного комуносоціалізму.

Пальма першості належала Гракхові Бабефу (справжнє ім'я — Франсуа Ноель; 1760—1797), який під час революції обстоював інтереси найнеобхідніших верств населення, був одним із керівників руху "В ім'я рівності", а 1796 р. очолив таємну повстанську директорію, за що був страчений. Г. Бабеф уважав, що ніякі суспільні реформи не можуть установити свободу й рівність людей, комуністичного устрою можна досягти лише рішучою боротьбою.

У програмі "Змови рівних" головним джерелом нерівності вважалася приватна власність. Майнова рівність є природною рівністю, тому метою "Змови рівних" був захист цієї рівності.

Проект Г. Бабефа передбачав утворення замість держави національної громади, члени якої наділялися б широкими політичними правами, а посадові особи були б виборними.

Суспільне виробництво й розподіл його продуктів повинні були контролюватися, а кожному членові громади передбачалося забезпечити поміркований достаток. Взагалі, пропонуючи на перший погляд суспільство, в якому гарантувалися б рівність і свобода людей, вчення Г. Бабефа не йшло далі класичної зрівнялівки, обмеженої, дозованої свободи, не піддавало глибокому аналізові сутність держави, влади, права, політичних інститутів і суспільних відносин.