іст. вчень шпори / 5.Функції та джерела історії вчень про державу та право

5.Функції та джерела історії вчень про державу та право

Джерелами ІВДП є різноманітні історичні державно-правові пам’ятки (трактати, різні праці) і т. п.

Сутність, зміст і призначення історії вчень про державу та право проявляються у функціях, які визначаються особливостя¬ми її предмета, місцем і роллю в системі юридичних дисциплін. Тож розгляньмо їх докладніше.

1. Пізнавальна -зводиться до пізнання та пояснення законо-мірностей розвитку державно-правової думки, раціонального осмислення питань, які стосуються природи держави та права, їхнього походження й способів існування, узагальнення, система¬тизації та аналізу державно-правових інституцій і категорій.

2.Світоглядна - упливає на формування правосвідомості, правової й політичної культури.

3.Евристична - дає змогу на основі вивчення теоретичних форм осмислення держави та права виявити нові закономірності, властиві державно-правовим явищам в нових умовах розвитку суспільства.

4.Комунікативна - сприяє якісному розвиткові юридичних знань, забезпечуючи фактичним, науково обгрунтованим матеріа¬лом інші правові дисципліни.

5.Прогностична - полягає в можливості на основі вивчення закономірностей розвитку державно-правової думки, способів осмислення держави та права, їхніх завдань і соціальної мети передбачити перспективи розвитку держави та права як соціаль¬них інституцій і визначити напрям їхньої еволюції.

.6. Навчально-прикладна - сприяє засвоєнню студентами юридичних знань і підвищенню професійного рівня майбутніх правознавців.

7. Виховна - йдеться про формування національної свідо¬мості, поваги до українського народу, представники котрого зробили гідний внесок у розвиток вчення про державу та право, зокрема про формування розвитку почуття патріотизму й відда¬ності Батьківщині.