
- •Многочлени. Дії над ними.
- •Означення многочлена від однієї змінної
- •Дії над многочленами
- •Теорема про ділення многочленів з остачею
- •Подільність многочленів. Дільники. Спільні дільники. Алгоритм Евкліда знаходження нсд двох многочленів.
- •Означення спільного дільника та найбільшого
- •Алгоритм Евкліда знаходження нсд двох многочленів .
- •Корені многочленів.Теорема Безу. Схема Горнера
- •Основна теорема алгебри комплексних чисел та наслідки з неї.
- •(Без доведення).
- •Алгебраїчне знаходження коренів многочлена.
- •Многочлени над полем раціональних чисел.
- •Властивості незвідних у полі многочленів
- •Знаходження раціональних коренів многочленів з раціональними (цілими) коефіцієнтами.
- •Раціональні дроби
- •Межі дійсних коренів многочленів з дійсними коефіцієнтами.
- •Теорема Штурма. Кількість дійсних коренів многочлена - ними коефіцієнтами.
- •3 0 0 -5 3
- •Відокремлення коренів методом Штурма.
Многочлени над полем раціональних чисел.
Звідність і незвідність многочленів.
Як вже
нагадували вище, для многочленів можна
вказати розклади на множники, аналогічні
розкладу цілих чисел на добуток простих
множників. Визначимо спочатку ті
многочлени, які відіграють в кільці
многочленів аналогічну роль, яку в
кільці
відіграють прості числа.
Зауважимо,
що будемо далі вивчати многочлени,
степінь яких
.
Знаємо,
що будь-який многочлен
ділиться
на будь-яке ненульове число
.
Тобто можна записати, що
,
де
Нехай
задано многочлен
,
,
з коефіцієнтами з поля
.
Означ.1.
Многочлен
,
,
з коефіцієнтами з поля
називається звідним у полі
,
якщо його можна подати у вигляді добутку
двох многочленів:
з
коефіцієнтами з поля
,
степені яких менше ніж
:
У
протилежному випадку,
називається незвідним у полі
.
Отже,
– звідний
–незвідний
Зауважимо,
що про звідністьможна говорити лише відносно деякого
поля, оскільки многочлен, незвідний у
деякому полі
,
може бути звідним у розширенні цього
поля.
Наприклад.
1)
– незвідний у полі
.
–звідний
у полі
.
2)
– незвідний у полі
.
–звідний
у полі
.
3)
– звідний у полі
.
Властивості незвідних у полі многочленів
Кожен многочлен першого степеня є незвідним у полі
.
Якщо деякий многочлен
– незвідний у полі
, то незвідним буде і многочлен
Якщо добуток
, де
– незвідний многочлен, то хочаб один з многочленів
або
ділиться на
.
Якщо
– довільний многочлен,
– незвідний многочлен, то або
, або
і
взаємно прості.
Теорема
1. Довільний
многочлен
з коефіцієнтами з поля
степеня
розкладається на добуток незвідних
множників.
Такий розклад єдиний з точністю до запису співмножників.
(без доведення).
Теорема
2. У
полі
незвідними
є лише многочлени першого степеня
вигляду
Теорема
3. У
полі
незвідними
є лише многочлени першого степеня з
дійсними коефіцієнтами вигляду
,
які відповідають дійсним кореням та
многочлени другого степеня з дійсними
коефіцієнтами вигляду
,
які відповідають парам комплексних
спряжених коренів (дискримінант
квадратного тричлена менше нуля:
).
Теорема
4. Многочлен
з раціональними коефіцієнтами степеня
буде звідним у полі
,
якщо він має хоч один раціональний
корінь.
Теорема
5. Якщо
многочлен
з цілими коефіцієнтами незвідний у
множині цілих чисел
,
то він буде незвідним у множині
.
(без доведення).
За
допомогою наступної теореми можна
розв’язувати питання про незвідність
многочленів з цілими коефіцієнтами у
полі
.
Критерій
Ейзенштейна (достатня умова незвідності
многочлена у полі
):
Якщо у многочлені з цілими коефіцієнтами
і якщо
існує таке просте число ,
що:
1)
коефіцієнти
2)
3)
то
многочлен
–
незвідний у полі
.
(без доведення).
Наприклад:
1)
–незвідний
у полі
.
(цей
многочлен має корені
,
але
).
2)
– звідний у полі
,
бо немає простого
,
щоб виконати умови критерію
Ейзенштейна.
3)
– незвідний у полі
,
бо
Зауваження:
Із
критерію
Ейзенштейна
існування
многочленів довільного ненульового
степеня з цілими коефіцієнтами, незвідні
у полі
.