куленко - основи графіячного дизайнує
.pdf
Графіка шрифту
Рис. 107. Гончарук В.Д. Гротеск
291
Куленко М.Я. Основи графічного дизайну
Рис. 108. Москаленко В. Гротеск. Композиція
292
Графіка шрифту
ускладнення на першому етапі студенти відчувають при побудові округлих елементів, тому викладачеві потрібно більш детально зупи% нитись на цьому.
Прямокутник або квадрат, в якому розмічається і будується літе% ра, змінюється залежно від її характеру. Знати цей взаємозв’язок – одне з основних завдань при конструюванні шрифту. При побудові прямокутника розміри його сторін можна брати в гармонійному співвідношенні, що використовується в архітектурі та інших видах мистецтва. Найбільш відомим співвідношенням є так званий золо% тий перетин, відкритий ще стародавніми греками понад дві з полови% ною тисячі років тому. Золотий перетин – це таке ділення відрізка, при якому менша його частина відноситься до більшої, як більша – до всього відрізка. Якщо довжину всього відрізка взяти за одиницю,
то його частини становитимуть 0,618 і 0.382. У цифрах золотий пере% тин виражають приблизно як 3:5:8:13 і т. д. Кожне число в цьому ряді становить суму двох попередніх. Літера, вписана в прямокутник зо% лотого перетину, найбільш гармонійна у своїх пропорціях. Крім за% гальних пропорцій прямокутника, в який вписується літера, сторо% ни його беруть кратними товщині штриха літери. Це зветься моду% лем. Для полегшення побудови літери прямокутник розбивають на сітку, в якій сторони клітин дорівнюватимуть прийнятому модулю – розмічається так звана модульна сітка.
За такою сіткою легко знайти загальні пропорції літери, пра% вильно будувати деталі її малюнка. Загальновідома побудова шриф% ту в квадраті, розбитим на сітку. Горизонтальний середній штрих у літерах Б, В, Є, Ж, 3, Н, Ь і цифрах 3, 5, 6, 8 слід будувати трохи вище за геометричну середину висоти знака. У літерах А, Р, Ч і цифрах 4, 9 навпаки – середній штрих має бути трохи нижчим за геометричну середину висоти літери – це робить літери більш стійкими і гармо% нійними. Літери одного шрифту повинні мати приблизно однакове тонове навантаження. При чередуванні темних і світлих плям наше око сприймає літери як виступаючі або відступаючі відносно одна одної. При конструюванні шрифту слід ураховувати явище іррадіа% ції, тобто поширення процесів збудження або гальмування в цент% ральній нервовій системі. Велике світле поле навколо літери немовби
«з’їдає» маленьку чорну літеру. Круглі О, С, Є здаватимуться нижчи% ми за сусідні прямокутні літери. Оптичні ілюзії виникають і при сприйманні гостро%кінцевих літер А, Л, Д, тому всі круглі і гостро% кінцеві літери треба будувати трохи вищими по висоті, щоб вони ви% ходили за верхню лінію рядка.
293
Куленко М.Я. Основи графічного дизайну
Всі літери кожного шрифту будуються за однією конструктив% ною схемою. Якщо літера О – кругла, то і С, Є, Ю будуються за цією ж схемою. Для з’ясування цієї схеми графічно треба літери шрифту послідовно накладати одну на другу (через прозору кальку), аби зовнішні контури їх однакових форм і штрихи одного напрямку су% містилися. Літерами, за якими будується конструктивна схема шриф% ту, є: Н (вертикальні і горизонтальні штрихи), М (вертикальні і по% хилі штрихи), Х (похилі штрихи), О (округлі елементи).
Загальну конструктивну схему шрифту називають поліграмою. Нею користуються для точного конструювання шрифту при його створенні (рис. 109).
Рис. 109. Поліграма літер А, Б, В, Г, Е, Н, О, П, Р, С
294
Графіка шрифту
Конструювання шрифту типу “гротеск”
Крім конструювання шрифту за модульною сіткою є ще доско% наліший і більш швидкий спосіб.
Конструктивна схема шрифту будується на літері «О». Горизон% тальні штрихи дещо тонші ніж вертикальні, що робить шрифт більш струнким і зручним для читання.
Літери будуються в квадраті з вписаними в нього діагоналями і окружністю (рис. 110). Накреслюємо окружність і діагоналі, в місцях їх пересічення з окружністю (праворуч) робимо засічки, визначаємо товщину основного штриха і викреслюємо літеру С. Через точки пе% ресічення діагоналі з окружністю проводимо лінію, яка залишає пра% воруч вузьку стрічку квадрата. Цю стрічку заштриховуємо і зали% шаємо під назвою «С – ширина».
Рис. 110. побудова шрифту гротеск” на основі літери “О”
Алфавіт будується в прямокутниках по ширині квадрата: Ширше квадрата – літери М, Ф, Ж, Ш, Щ, Ю.
Повний квадрат – літера О.
Квадрат –мінус 1 «С – ширина» – А, Л, С, Й, Д, Є, З; мінус 2 «С – ширина» – П, Н, К, Т, X, Ц, У; мінус 3 «С — ширина» – В, Б, Р, Я, 3.
Половина квадрата – Г, Ч, Е, Ь.
Виконання “гротеску” за допомогою розміточних шаблонів. Шрифтовий плакат
Мета роботи. Студенти набувають досвіду виконання великих
літер за допомогою плоского пензля, вивчають рядкові літери шриф%
295
Куленко М.Я. Основи графічного дизайну
ту “гротеск” та накопичують досвід з вирівнювання міжлітерних пробілів.
Матеріали та інструменти. Паперова смуга, склеєна з двох поло% вин розрізаного вздовж аркуша ватману або іншого паперу такого ж розміру (можна використати пакувальний), плоскі штрихи прово% дяться широким щетинним пензлем “під муштабель”, куточки зап% равляються тонким пензлем.
Тексти пропонуються викладачем. Вони повинні бути невеликі за обсягом: інформаційного спрямування (синтез мистецтв, науко% во%технічні, екологічні теми типу “Бережіть природу – наш дім”).
Декоративна імпровізація шрифту “гротеск”. Шрифт “образ”
Мета роботи. Закріпити попередню тему, розширити можливості студентів у вирішенні декоративних завдань відповідно до шрифту. Виконати декоративну обробку шрифту “гротеск”.
Матеріали та інструменти. Завдання виконується у форматі А4. Використовується чорна туш, креслярське приладдя, пензель для за% ливки тушшю.
Беручи за основу гротеск, що вивчається, студенти повинні ви% конати на форматі кілька слів на вибір, насамперед, виконуючи зав% дання, що обумовлене темою (пробіли, коректування, висоти). Літе% ри гротеску об’єднуються нескладним графічним декором (відтінен% ня, об’єм, контур, подвійний контур, штриховка тощо). Потрібно застерегти студентів від складних композиційних рішень. Ефект до% сягається використанням простих, скупих засобів. Головне – смак та цілеспрямованість, використання виразних засобів до місця та в міру. У роботі із імпровізації шрифту такими є лінія та пляма. Допускаєть% ся деяка модифікація первинного гротеску, зміни пропорцій, нахил літер, закручення кінців тощо при збереженні стильової єдності та особливості шрифту.
Емоційно імпровізація може пердбачати нейтральний характер,
але може мати на меті створення яскравого пластичного образу (рис. 110, а), відповідати змісту напису (наприклад, у слові “об’єм” літери можуть імітувати якусь об’ємну структуру, а у слові “приско% рення” може бути виражена динаміка) (рис. 111, 112).
296
Графіка шрифту
Рис. 110, а. Створення шрифтового образу
Рис. 111. Декоративна імпровізація гротеску
297
Куленко М.Я. Основи графічного дизайну
Рис. 112. Декоративна імпровізація гротеску
Образність шрифту – це асоціативні образні уявлення, вражен% ня, які виникають від сприйняття шрифту (рис. 113%120).
Мистецтво всіх часів несло в собі відображення своєї епохи. У цьому розумінні графіка шрифту як окремий вид образотворчого мистецтва була і є віддзеркаленням своєї епохи. В історичному ас%
298
Графіка шрифту
пекті шрифт завжди був сучасним: устав кириличний за накреслен% ня, орнаментом, ритмом, пропорціями відповідав періоду Київської Русі; Ренесанс – антиква відповідав духу, піднесенню, пропорцій% ності, архітектурності епохи Відродження; гротески або рублені шриф% ти, які називають шрифтами ХХ ст., відповідають духу цієї епохи, як, наприклад, класична антиква була відповідною ХІХ ст. Сучасний художник, створюючи шрифтові композиції, повинен зважати на це.
Залежно від змісту тексту шрифт може створюватися заново або використоватися уже існуючий і може бути за накресленням спокій% ним, напруженим, урочисто%святковим чи буденним, веселим чи сум% ним, відображати певні національні, інтернаціональні або історичні особливості. Звідси видно, що кожна акцидентна фраза, крім змістов% ної характеристики, несе в собі певний художньо%емоціональний об%
раз, який дозволяє сприймати не просто зміст, а й певний образ. Об% разність і в тому, що людина, ще не прочитавши фразу, уже підсвідо% мо розуміє про що йдеться, бо фраза може сприйматися як образ, як ілюстрація.
Шрифти антиквенних груп монументальні, урочисті, вони ви% різняються ясністю, чистотою і диференційованістю шрифтових форм. Тому вони використовуються у відповідних роботах.
Найбільш виразними за образністю є рисовані шрифти. Вони вільні, емоційно незалежні, але з урахуванням кращих характерис% тик сучасних шрифтів, пишуться вільно від руки. Ця група писаних чи рисованих шрифтів будується на зорових художніх активних за% собах, які стимулюють певні емоції людини пластикою літер, рит% мом, композицією, кольором тощо.
Шрифт не тільки читають, а й сприймають образно, естетично. При цьому виникають певні уявлення, в основі яких лежать відповідні образи, що закладені особистостями шрифту.
Шрифт може здаватись енергійним, діловим, пластично%музи% кальним або навпаки статично%монументальним. Правильно підібра% ний шрифт може підсилювати або послабляти концентрацію уваги при читанні, полегшувати або ускладнювати сприйняття тексту.
Жодна літера не може виглядати нейтрально. Кожна літера вик% ликає певні уявлення. Літера може бути великою або маленькою,
вузькою, стрімкою або широкою і осанистою, натхненною, симпа% тичною, діловою, благородною або жахливо жалюгідною.
“Гротеск”, наприклад, підкреслено офіційний, тому добре підхо% дить для наукових творів, політичних законів, положень уставів, кон% ституцій, технічних текстів.
299
Куленко М.Я. Основи графічного дизайну
Для класичної художньої літератури потрібні відповідні шриф% ти: літературна, банніковська, бажанівська, таймс тощо.
Пластично%конструктивний принцип побудови літери асоці% юється з певною звуковою емоційною відповідністю.
Часте повторення звуку А асоціюється з поняттями великого простору, глибини, висоти; літери Є, І, Ю – асоціюються з ніжністю, ласкою; О, У, И – сильні та жахливі емоції (М.В.Ломоносов. Полное собрание сочинений, т. 77. М.%Л.: Изд%во АН СССР, 1952).
Рис. 113. Підопригора Т.
300