- •О.Ф. Волков, Т.П. Лумпієва
- •КУРС ФІЗИКИ
- •Перший закон термодинаміки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Теплоємність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ..
- •28.1 Кругові процеси (цикли) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •28.2 Теплова машина. ККД теплової машини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •28.3 Цикл Карно . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •29.1 Термодинамічні формулювання другого закону термодинаміки .
- •29.2 Зведена кількість тепла. Ентропія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •29.3 Ентропія і ймовірність . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •29.4 Межі застосування другого закону термодинаміки . . . . . . . . . . . .
- •Термодинамічний опис процесів в ідеальних газах . . . . . . . . . . . . . . . .
- •30.1 Ізохорний процес . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •30.2 Ізобарний процес . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •30.3 Ізотермічний процес . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •30.4 Адіабатний процес . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Розділ 8. Реальні гази і рідини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Реальні гази . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •31.1 Сили міжмолекулярної взаємодії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •31.2 Рівняння Ван-дер-Ваальса . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •31.3 Експериментальні ізотерми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Рідкий стан . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •32.1 Будова рідин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •32.2 Поверхневий натяг . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •32.3 Змочування . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •32.4 Капілярні явища . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Розділ 9. Явища перенесення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Явища перенесення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Середня довжина вільного пробігу молекул . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •ПЕРЕДМОВА
- •ВСТУП
- •Скалярне
- •Поступальний рух
- •Розділ 5. Молекулярно-кінетична теорія
- •Розділ 7. Фізичні основи термодинаміки
- •Розділ 10. Електричне поле у вакуумі
- •Розділ 11. Електричне поле в речовині
- •Розділ 12. Постійний електричний струм
- •ЧАСТИНА 4. ЕЛЕКТРОМАГНЕТИЗМ
- •Розділ 13. Магнітне поле у вакуумі
- •Розділ 14. Магнітне поле в речовині
- •Розділ 15. Електромагнітна індукція
- •Розрізняйте наступні, близькі за звучанням, терміни
- •Приставка
- •Приклад
- •Найменування
- •Позначення
- •Трохи історії
- •2.1.2 Алфафіт грецький
- •Основна література
- •Додаткова література
Довідкові матеріали
2.1 Латинський і грецький алфавіти
Для позначення фізичних величин у фізиці використовують грецькі і латинські букви, тому знання грецького і латинського алфавіту полегшить розуміння фізичного тексту.
2.1.1 Алфавіт латинський
Сучасний латинський алфавіт, що є основою писемності німецьких, романських і багатьох інших мов, складається з 26 букв. Букви в різних мовах називаються по-різному. У таблиці приведені українські та «українські математичні» назви, які слідують «французькій» традиції.
Латинська буква |
Назва букви |
Латинська буква |
Назва букви |
||
|
Курсив |
|
|
Курсив |
|
A, a |
A, a |
a |
N, n |
N, n |
ен |
B, b |
B, b |
бе |
O, o |
O, o |
о |
C, c |
C, c |
це |
P, p |
P, p |
пе |
D, d |
D, d |
де |
Q, q |
Q, q |
ку, кю |
E, e |
E, e |
є |
R, r |
R, r |
ер |
F, f |
F, f |
еф |
S, s |
S, s |
ес |
G, g |
G, g |
же, ге |
T, t |
T, t |
те |
H, h |
H, h |
аш, ха |
U, u |
U, u |
у |
I, i |
I, i |
і |
V, v |
V, v, v |
ве |
J, j |
J, j |
йот, жи |
W, w |
W, w, w |
дубль-ве |
K, k |
K, k |
ка |
X, x |
X, x |
ікс |
L, l |
L, l |
ел |
Y, y |
Y, y |
ігрек |
M, m |
M, m |
ем |
Z, z |
Z, z |
зет, зета |
Трохи історії
Перші приставки були введені в 1773–1795 роках при узаконенні у Франції метричної системи мерів. Було прийнято брати для кратних одиниць найменування приставок з грецької мови, для долинних – з латинського. В ті роки були прийняті наступні приставки: кіло… (від грец. chilioi – тисяча), гекто… (від грец. hekaton – сто), дека… (від грец. deka – десять), деци… (від латин. decem – десять), санті… (від латин. centum – сто), мілі… (від латин. mille – тисяча).
У подальші роки число кратних і долинних одиниць збільшилося. Найменування приставок запозичувалися іноді і з інших мов.
З’явилися наступні приставки: мега... (від грец. megas – великий), гіга... (від грец. gigas, gigantos – велетень), тера... (від грец. teras, teratos – величезний, чудовисько), мікро...
(від грец. mikros – малий, маленький), нано... (від грец. nanos – карлик), пико. (від итал. piccolo – невеликий, дрібний), фемто… (від датск. femten – п’ятнадцять), атто... (від датск. atten – вісімнадцять). Останні приставки – пета… і экса… – були прийняті в 1975 році: пета… (від грец. peta – п’ять, що відповідає п’яти розрядам по 103), экса. (від грец. hex – шість, що відповідає шести розрядам по 103).
222