- •О.Ф. Волков, Т.П. Лумпієва
- •КУРС ФІЗИКИ
- •Перший закон термодинаміки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Теплоємність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ..
- •28.1 Кругові процеси (цикли) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •28.2 Теплова машина. ККД теплової машини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •28.3 Цикл Карно . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •29.1 Термодинамічні формулювання другого закону термодинаміки .
- •29.2 Зведена кількість тепла. Ентропія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •29.3 Ентропія і ймовірність . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •29.4 Межі застосування другого закону термодинаміки . . . . . . . . . . . .
- •Термодинамічний опис процесів в ідеальних газах . . . . . . . . . . . . . . . .
- •30.1 Ізохорний процес . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •30.2 Ізобарний процес . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •30.3 Ізотермічний процес . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •30.4 Адіабатний процес . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Розділ 8. Реальні гази і рідини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Реальні гази . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •31.1 Сили міжмолекулярної взаємодії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •31.2 Рівняння Ван-дер-Ваальса . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •31.3 Експериментальні ізотерми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Рідкий стан . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •32.1 Будова рідин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •32.2 Поверхневий натяг . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •32.3 Змочування . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •32.4 Капілярні явища . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Розділ 9. Явища перенесення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Явища перенесення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Середня довжина вільного пробігу молекул . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •ПЕРЕДМОВА
- •ВСТУП
- •Скалярне
- •Поступальний рух
- •Розділ 5. Молекулярно-кінетична теорія
- •Розділ 7. Фізичні основи термодинаміки
- •Розділ 10. Електричне поле у вакуумі
- •Розділ 11. Електричне поле в речовині
- •Розділ 12. Постійний електричний струм
- •ЧАСТИНА 4. ЕЛЕКТРОМАГНЕТИЗМ
- •Розділ 13. Магнітне поле у вакуумі
- •Розділ 14. Магнітне поле в речовині
- •Розділ 15. Електромагнітна індукція
- •Розрізняйте наступні, близькі за звучанням, терміни
- •Приставка
- •Приклад
- •Найменування
- •Позначення
- •Трохи історії
- •2.1.2 Алфафіт грецький
- •Основна література
- •Додаткова література
Довідкові матеріали
1.2.2 Множники і приставки для утворення десяткових, кратних і долинних одиниць і їх найменувань
Множник |
Приставка |
Приклад |
|
|
|
|
|
||
найменування |
позначення |
|
||
|
|
|
||
|
|
|
|
|
1015 |
пета |
П |
петагерц |
ПГц |
1012 |
тера |
Т |
тераджоуль |
ТДж |
109 |
гіга |
Г |
гіганьютон |
ГН |
106 |
мега |
М |
мегаом |
МОм |
103 |
кило |
к |
километр |
км |
102 |
гекто |
г |
гектоватт |
гВт |
101 |
дека |
да |
декалітр |
дал |
10–1 |
деци |
д |
дециметр |
дм |
10–2 |
санті |
с |
сантіметр |
см |
10–3 |
мілі |
м |
міліампер |
мА |
10–6 |
мікро |
мк |
мікровольт |
мкВ |
10–9 |
нано |
н |
наносекунда |
нс |
10–12 |
піко |
п |
пікофарад |
пф |
10–15 |
фемто |
ф |
фемтометр |
фм |
Приставки гекто…, дека…, деци… і санті… допускається застосовувати тільки в найменуваннях кратних і долинних одиниць, що вже набули широкого поширення (гектар, декалітр, дециметр, сантиметр і ін.).
Приставки рекомендується вибирати так, щоб числові значення величин знаходилися в межах від 0,1 до 1000. Наприклад, для виразу числа 7,5 10–5 м слід вибрати приставку мікро, а не мілі або нано. З приставкою мікро отримаємо 7,5 10–5=75 мкм, тобто число, що знаходиться в межах від 0,1 до 1000. З приставкою мілі отримаємо 7,5 10–5=0,075 мм, тобто, число менше 0,1. З приставкою нано − 7,5 10–5=75000 нм, тобто число, більше 1000.
Найменування і позначення десяткових кратних і долинних одиниць утворюються приєднанням приставок до найменувань початкових одиниць. Приєднання двох (і більш) приставок підряд не допускається. Наприклад, замість одиниці «мікромікрофарад» слід застосовувати одиницю «пікофарад».
Позначення приставки пишеться злито з позначенням одиниці, до якої вона приєднується. При складному найменуванні похідної одиниці СІ приставку приєднують до найменування першої одиниці, що входить в твір або чисельник дробу. Наприклад, кПас/м , але не Пакс/м. Як виняток з цього правила у випадках, коли це знайшло широке застосування, допускається приєднання приставки до найменування одиниці, що входить в знаменник дробу. Наприклад: кВ/см, А/мм2.
Окрім десяткових кратних і долинних одиниць допущені до використання кратні і долинні одиниці часу, плоского кута і відносних величин, що немає десятковими. Наприклад, одиниці часу (хвилина, година, доба); одиниці плоского кута (градус, хвилина, секунда).
220