2 Етап - Літературознавчий аналіз тексту.

Цьому етапу характерне:

- логічне осмислення тексту,

- з’ясування його композиційних особливостей,

- розбивка тексту на окремі логічно завершені частини,

- підготовка партитури тексту.

Літературознавчий аналіз твору

1 Визначення жанру твору ( для того, щоб знати як читати той чи інший жанр мають свої особливості).

2. Зібрання відомостей про автора ( бажано з’ясувати причини, які викликали в нього бажання написати твір, також пізнати світ письменника, його епоху).

3.Визначення теми твору. ( про що написав автор, які питання його хвилювали).

4. Визначення авторської ідеї твору. (усвідомлення думок автора, читець повинен чітко усвідомити, в ім’я чого написано твір ).

5. Відбір для себе думок, ідеї автора.

6. Усвідомлення ідеї – визначення підтексту читця. ( в ім’я чого я читаю, що я хочу сказати своїм читанням, які думки та почуття хочу висловити).

7. Деталізована робота над образами, подіями, явищами, фактами.

Олійник Г.А. рекомендує здійснювати літературознавчий етап в такій послідовності:

1. знайомство з автором твору (світоглядом, біографічними даними, суспільно-політичними умовами, на які припадає його життя і творчість тощо);

2. розгляд теми, жанрових особливостей твору, форми викладу (розглядається тема, яка розкриває проблеми, які ставить автор; жанрові особливості - твір може бути епічний, ліричний, сатиричного, гумористичного характеру; виклад матеріалу може вестися від першої особи у формі оповіді чи від третьої особи – у формі розповіді)

3. розгляд композиції й сюжету твору; з’ясування суті рефрену (У прозових творах рефрен — це фраза, яка час від часу повторюється, щоб наголосити думку, особливо звернути увагу на неї).

4. аналіз образів твору (з позицій трьох точок зору: як на втілення ідеї, як на конкретне чуттєве уявлення, як на основне джерело емоційного впливу);

5. аналіз естетичних якостей твору (тобто тих специфічних рис, що відрізняють художній твір від твору публіцистичного чи наукового. Письменник підбирає для своїх творів факти, події з життя, які не просто йому добре відомі, а й емоційно пережиті);

6. розкриття підтексту (тобто внутрішнього змісту слова; під фразою чи окремим словом може критися зміст інший, ніж їх пряме значення. Однак підтекст охоплює не тільки смислове звучання тексту, а й емоційну його насиченість. І головне те, що сприйняття учнями цих двох сторін тексту залежить не лише від самого автора, а й від того, як його прочитано);

7. визначення головної мети читання та аналізу тексту з дітьми (Не розуміючи основного змісту твору і головної мети читання, спрямованої на її втілення, не можна виразно прочитати жодного рядка. Головна мета читання повинна виходити з основних завдань твору, його виховного й освітнього значення.)

3 Етап - Виконавський аналіз тексту

Цей етап є по суті найскладніший, оскільки в ньому проявляються уміння здійснювати літературознавчий аналіз і пошуки виконавського «Я» через зіставлення з авторським «Я», через проникнення в проблему, яка хвилювала автора.

Що здійснювати спочатку.

Одні науковці рекомендують спочатку літературознавчий а потім виконавський.

Інші – прагнуть розкрити взаємодію цих двох форм відразу.Це залежить від тексту.

Олійник Г.А. другим етапом (виділяє тільки два етапи роботи над твором) розглядає дійовий аналіз твору - процес роботи над текстом, який розкриває і виявляє наскрізну словесну дію твору та основні етапи її розвитку.

Етапи наскрізної словесної дії та послідовного аналізу твору

1. Розчленувати твір на частини, причому так, щоб між ними був постійний внутрішній зв'язок.

1. До кожної частини знайти заголовок.

2. Визначити перспективне творче завдання до кожної частини, тобто завдання, що стосується читання та аналізу твору з дітьми.

3. Зробити відповідні позначки для читання або, як прийнято називати,— розписати мовну партитуру.