4.Відповідно до теми і мети педагогічного дослідження:

а) дослідження пов’язані з теоретичними проблемами:

- розробка понятійно-категоріального апарату;

- розробка концепцій навчання і виховання;

- узагальнення досвіду;

- аналіз історії розвитку проблеми тощо.

б) дослідження прикладні (емпіричні):

• розробка методів, форм, засобів , прийомів і їх апробування на практиці;

• розробка різних технологій педагогічної діяльності.

в) дослідження, що пов’язані з професійною підготовкою педагогічних кадрів:

• розробка концепцій підготовки;

• розробка стандартів професійної підготовки;

• розробка змісту, форм, методів, прийомів професійної підготовки.

3. Вибір умов проведення дослідження. Етика дослідження

Педагогічні дослідження пов’язані у переважній більшості з людьми, а людина під дією різних факторів змінюється і цей процес відбувається постійно. Тому дослідник не може охопити повністю картину всіх змін.

Відповідно дослідник повинен вибрати який-небудь фрагмент, визначити умови, в яких проводитиметься дослідження, обрати досліджуваних суб’єктів, а також адекватні методи виміру та аналізу результатів.

Серед цього всього важливу роль відіграє вибір умов проведення дослідження.

Педагогічне дослідження може проводитись у таких умовах:

• лабораторних;

• природних;

• комплексних.

Лабораторні умови – це умови, за яких у лабораторній обстановці дослідник за допомогою різних пристроїв може фіксувати результати.

При цьому можуть періодично змінюватись деякі умови (незалежні змінні) і дослідник може спостерігати, що відбувається із залежними змінними.

Незалежні змінні – це те, що можна змінити у дослідженні для виявлення їх впливу на залежні змінні (явища, процеси).

Наприклад, дослідник вивчає вплив індивідуального підходу на успішність учнів.

- незалежна змінна – індивідуальний підхід;

- залежна змінна – успішність учнів.

Лабораторія– це ідеальне місце для перевірки наукових припущень (гіпотез), для доведення причинно-наслідкових зв’язків між змінними. Але такі умови потребують спеціального обладнання, приміщення тощо. Тому такі умови присутні більше у вагомих наукових дослідженнях.

Природні умови – це умови, коли в цілому зовнішні фактори, суть процесу, до якого включена людина не змінюються, а лише доповнюються додатковими елементами (ці елементи є тим новим, що пропонує дослідник, або тими факторами, причинами, вплив яких перевіряється).

Природні умови допускають менший контроль і точність, але вони доступніші для проведення будь-яких досліджень.

Комплексні умови – це умови, які охоплюють і природні, і лабораторні.

У процесі проведення педагогічних досліджень, які пов’язані з людьми, вчені повинні керуватися етичними принципами, щоб не принести шкоди досліджуваним.

Будь-який дослідницький проект повинен перед впровадженням бути проаналізований з точки зору впливу: “Чи не має він негативного впливу на почуття власної гідності, стан людини, її благополуччя”. Це не може виправдати ніякий отриманий результат, навіть відкриття.

Кожен дослідник зобов’язаний дотримуватись етичних принципів:

1. “Не нашкодь!”

Ні одне дослідження з участю людей не повинно причиняти шкоди психічному чи фізичному здоров’ю. Але якщо останнього (шкоди фізичному здоров’ю) уникнути легко, то контролювати вплив на психіку важко.

Сьогодні при багатьох науково-дослідних закладах США і Західної Європи, наприклад, існують спеціальні комісії, завдання яких – стежити за тим, щоб дослідження, які проводяться не носили шкоди досліджуваним.

У дослідженнях, які за об’єкт мають людину, ступінь ризикуповинна бутимінімальною,тобто не перевищувати ту, з якою людина може зустрітися в щоденному житті.

Контроль спеціальних комісій стає жорсткішим. Багато з цих організацій вважають, що на них лежить відповідальність за захист людської гідності, вони відстоюють право людини брати участь лише в тих дослідженнях, які позитивно впливають і покращують Я-концепцію.