Хід заняття

Студенти готують повідомлення про досвід роботи з ЛПВ у різних країнах свіу. Потім ці повідомлення обговорюються і пропонується круглий стіл у формі запитань і відповідей фахівців.

Соціально-педагогічна діяльність центру «Турбота»

1.Завдання центру "Турбота".

2.Форми роботи у центрі "Турбота".

3.Фінансування центру "Турбота".

Мета: засвоєння особливостей діяльності Чернівецького комунального центру «Турбота», розвиток мислення, мови, виховання поваги до ЛПВ.

Ключові слова: ЛПВ, «Турбота», фахівці.

Хід заняття

Обговорються питання роботи комунального центру «Турбота», пропонується пригадати досвід , отриманий студентами під час соціально- педагогічної практики.

На дошці у дві колонки записуємо позитивні і негативні моменти роботи центру.

• Вимоги до виконання видів ІНДЗ та їх оцінювання

Індивідуальне навчально-дослідне завдання є видом позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, навчально-дослідницького чи проектно-конструкторського характеру, яке використовується в процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу і завершується складанням підсумкового екзамену чи заліку.

Мета ІНДЗ.Самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.

Зміст ІНДЗ.Завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять, охоплює декілька модулів або зміст навчального курсу в цілому.

Структура ІНДЗ:

• вступ — тема, мета, завдання роботи та основні її положення;

• теоретичне обґрунтування — виклад базових теоретичних положень, законів, принципів, алгоритмів тощо, на основі яких виконується завдання;

• методи — вказуються і коротко характеризуються;

• основні результати роботи — подаються результати, схеми, малюнки, моделі, описи, систематизована реферативна інформація та її аналіз;

• висновки;

• список використаної літератури;

• рецензія викладача.

Види ІНДЗ та його оцінювання:

• доповідь з теми (модуля) за заданим планом або планом, який студент розробив самостійно – 2 бали;

• конспект з теми (модуля) за заданим планом або планом, який студент розробив самостійно – 2 бали;

• реферат з теми (модуля) та його захист або вузької проблематики студентів заочної форми навчання – 3-5 балів;

• розв’язування та складання практичних (наприклад, ситуативних) задач різного рівня з теми (модуля) або курсу – 3 бали;

• анотація прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис, історичні розвідки тощо 1 бал.

Порядок подання та захист ІНДЗ:

1. Звіт (есе) про виконання ІНДЗ подається у вигляді скріпленого (зшитого) зошита (реферата) з титульною сторінкою стандартного зразка і внутрішнім наповненням із зазначенням усіх позицій змісту завдання (за об'ємом до 10 арк.) на сторінках формату А4.

2. ІНДЗ подається викладачу, який читає лекційний курс з даної дисципліни та приймає іспит або залік, не пізніше ніж за 2 тижні до іспиту (заліку).

3. Оцінка за ІНДЗ виставляється на заключному занятті (практичному, семінарському) з курсу на основі попереднього ознайомлення викладача зі змістом. Можливий захист завдання шляхом усного звіту студента про виконану роботу.

4. Оцінка за ІНДЗ є обов’язковим компонентом іспитової оцінки (диференційованого заліку, заліку) і враховується при виведенні підсумкової оцінки з навчального курсу. Питома вага ІНДЗ у загальній оцінці з дисципліни, залежно від складності та змісту завдання, може становити від 30% до 50%.

Вимоги до виконання реферату

Реферат повинен бути оформленим на листах А4. За вимогами: титульна сторінка, зміст і ключові слова, виклад матеріалу, висновки, список літератури і джерел. Обсяг реферату 10 сторінок друкованого тексту.

1.Нові технології в реабілітації людини похилого віку.

2.Перспективні форми соціальної допомоги людині похилого віку.

3. Особливості залучення людини похилого віку до проведення масових свят у навчально-виховних та громадських закладах.

4. Пенсійне законодавство в Україні і на Заході: порівняльний аспект.

5. Психологічна реабілітація пенсіонера.

6. Основи догляду за лежачим хворим похилого віку.

7. Основи санітарної роботи у приміщенні, де є людина похилого віку.

8. Особливості соціального страхування людей похилого віку.

9. Лікування людини похилого віку в сім’ї.

10. Люди похилого віку і домашні улюбленці.

11.Умови проживання людини похилого віку у Польщі.

12.Міжнародні зв’язки соціальних центрів, які працюють з людьми похилого віку.

13.Кухня людини похилого віку.

14.Використання миючих засобів у догляді людини похилого віку.

15.Особливості взаємодії соціального працівника і людини похилого віку, яка опинилася на вулиці.

16.Спілкування людини похилого віку і соціального працівника по телефону.

17.Особливості обговорення життєво важливих питань з людиною похилого віку.

18.Харчування людини похилого віку у лікарні і вдома.

19. Протікання старчого періоду і питання класифікації.

20.Старість і загальнопатологічні процеси. Нервова система і органи почуттів у людини похилого віку.

21. Адаптаційні можливості організму, який старіє.

22.Вік і обмін білків.

23.Старіння нервово- м’язевої тканини.

24.Серцево- судинна система при старінні.

25.Хоспісний рух як комплексна медична, психологічна, духовна та соціальна робота.

26.Забезпечення належних санітарно-гігієнічних вимог як фактор стабілізації здоров’я людини похилого віку.

27.Вплив температури на тривалість життя.

28.Вплив гормонів на тривалість життя.

29.Роль медичної сестри у лікуванні хвороб літніх людей.

30.Завдання соціального педагога у роботі з хворою людиною.

31.Обґрунтуйте важливість дотримання принципів ООН стосовно людей похилого віку.

32.Закони України щодо вирішення проблем бездомності в Україні.

33.Значення церкви у житті старої людини.

34.Законодавче забезпечення опікунської роботи з людьми похилого віку.

35.Класифікація професійних умінь необхідних для діяльності з людьми похилого віку.

36.Плацебо ефект у геронтології.

37.Шляхи формування у соціального працівника комунікативних умінь.

38.Налагодження соціальним педагогом контакту з людьми похилого віку.

39. Досвід роботи з людьми похилого віку у колишньому СРСР.

40. Правила організації дозвілля людини похилого віку.