Однієї із провідних позицій, що визначають зміст даного навчального курсу, є принципова установка, що відстоює самоцінність музичного мистецтва як людського утвору, що допомагає дитині пізнавати мир і самого себе в цьому світі.

Зміст музичної освіти в початковій школі — це відбитий у музиці духовний досвід людства, що розглядає питання сенсу життя, існування людини на Землі з эстетических і моральних позицій.

Метою уроків музики в початковій школі виховання в учнів музи-кальної культури як частини всієї їхньої духовної культури (Д. Б. Кабалевский), де піднесений зміст музичного мистецтва розвертається перед дітьми у всьому багатстві його форм і жанрів, художніх стилів і напрямків.

Основні завдання уроків музики:

1. Розкриття школярам природи музичного мистецтва як результату діяльності людини-творця.

2. Формування в учнів емоційно-ціннісного відношення до музики й життя.

3. Виховання стійкого інтересу до діяльності музиканта - - людини, що складає, виконуючу й слушающего музику.

4. Розвиток музичного сприйняття як емоційно-інтелектуального творчого процесу - основи будь-якої форми прилучення до мистецтва.

¹ Далі приводиться текст авторської програми «Музичне мистецтво», розробленої В. О. Усачевой, Л. В. Школяр (науковий керівник), В. А. Школяр, за винятком розділів: «Нагромадження музичного репертуару» й «Досвід творчої діяльності», а також без вказівки годин, що відводять на вивчення конкретних розділів програми. Друкується по: Програмно-методичні матеріали, Музика. Початкова школа. - М., 2001. — С 219-248.

5.Оволодіння інтонаційно-образною мовою на основі складного досвіду творчої діяльності й взаємозв'язків між різними видами мистецтва.

Специфіка музичних занять у початковій школі полягає в оволодінні загальними способами збагнення музичного мистецтва, що дозволяють якомога раніше представити у свідомості учнів цілісний образ музики, здійснити вихід у проблемне поле музичної культури.

Основу програми становить російську й закордонну класичну музичну спадщину, що відбиває «вічні» проблеми життя, шар народної музики, музичного й поетичного фольклору, духовна (церковна) і сучасна музика. При відборі музичного матеріалу важливу роль грає принцип незамінності тієї або іншої музики для даного віку. Тому в репертуар програми ввійшли добутку, що грають винятково роль у розвитку музичної культури школярів саме в даний віковий період - - та музика, що може викликати потрясіння в душі дитини саме у віці 6-10 років.

У якості .методологічної підстави концепції навчального курсу «Музичне мистецтво» виступає ідея викладання мистецтва згідно природі дитини, природі мистецтва й природі художньої творчості. Виходячи із цього, програма опирається на принципи: викладання музики в школі як живого образного мистецтва; піднесення дитини до философско-эстетической сутності мистецтва (проблематизация змісту музичного утворення); проникнення в природу мистецтва і його закономірностей; принцип моделювання художньо-творчого процесу; принцип деятельностного освоєння мистецтва.

У даній програмі вокально-хорове виконавство дітей, гра на музичних інструментах, виконання музики в русі, слухання музики виступають не як види музичної діяльності, а як форми прилучення до музики, що є лише часткою случаємо стосовно виконавства як категорії більше загального порядку. У якості ж видів музичної діяльності висувається діяльність композитора, виконавця, слухача. На музичних заняттях школярі здійснюють ці види діяльності в нерозривній єдності. Об'єднані сприйняттям музики,

55 Вони відбивають три умови існування музики взагалі, розгортання музично-художньої діяльності як цілісного явища в єдності процесу й результату.

Дитяча творчість у програмі — це не окремий вид діяльності учнів, зв'язаний насамперед з «досочинением» дітьми елементарних ритмічних і мелодійних формул, інтонаційних схем, у результаті чого мислення, внутрішнє слышание дітьми музики рухається по заздалегідь певному шляху й зводиться до пошуку «мелодійних штампів». Під дитячою творчістю розуміється насамперед сама предуготовленностъ до творчості, коли учень хоче й готовий осягти зміст своєї діяльності, коли в нього з'являється відчуття необхідності зрівняти, співвіднести, вибрати й знайти те, що кращим образом може виразити його слышание й бачення того або іншого явища, події, факту, його власне художнє відношення в цілому. Саме ця внутрішня робота учня, процес уявного й реального експериментування з виразними засобами стають важливіше закінченого результату, особливо на початкових етапах входження в музику.

Збудівля шкільного музичного середовища, коли музика не на словах, а на ділі дійсно проникає в усі пори дитячого життя, не просто супроводжуючи її, а стаючи необхідним і природним продовженням людського «Я», — необхідна умова для того, щоб процес спілкування з мистецтвом став одним із провідних факторів духовного становлення особистості.

1 клас

Ідея першого року навчання - дати узагальнений образ музики, що розкривається в трьох змістовних значеннях.

Перше пов'язане з походженням музики як філософського узагальнення життя, як явища, що об'єктивно існує у світі незалежно від нашого до нього відносини, - - чи подобається музика нам чи ні, але вона продовжує жити й хвилювати інших людей. Міркування про це повинні підвести хлопців до усвідомлення (поки ще інтуїтивному) ролі музичного мистецтва в житті взагалі й у житті кожної людини. Із самого початку музичне мистецтво не принижується «до можливостей дитини», а, навпаки,

56

дитина піднімається до змістовного рівня музики як «сховища всього найкращого, що передумало й пережило людство» (В. В. Меду шевский).

Друге змістовне значення пов'язане з розкриттям школярам джерел музичного мистецтва, широкої розмаїтості форм його побутування. Для нього характерно, по-перше, входження в музику через перше подання про атрибути мистецтва: зміст, форма, мова музики. По-друге, усвідомлення природи музики шляхом занурення в музичні образи як певним чином організовану «звукову матерію», шляхом простежування процесу переродження звуку з явища фізичного в явище музичний, несучий образно-значеннєвий зміст, і за допомогою виведення музичних інтонацій з їх мовний праосновы як особливих емоційних характеристик.

Третє змістовне значення можна визначити як методичне або творчо-пошуковое, коли школярі вводяться в музично-художню діяльність із позицій композитора, виконавця, слухача. Ці різні, але в той же час такі єдині узагальнені види музично-художньої діяльності складаються в образ музиканта-творця, без якого музика взагалі не може з'явитися й існувати.

Всі ці три позиції вирішують завдання продовжити природне для дітей сьомого року життя існування в музиці. А це значить, що велике місце займають досвіди дитячої творчості: омузыкаливание загадок і прислів'їв, вільне музикування на дитячих музичних інструментах, розігрування пісень, народні музичні ігри й т.д.

В основі технології роботи з першокласниками лежить переклад елементарних ігрових дій (так улюблених дошкільниками!) у сферу художньої гри. З іншого боку, такий шлях полегшує входження дітей у проблематику мистецтва, що стає новим рівнем у систематичному освоєнні світової музичної культури.