Орієнтовні навчальні нормативи

Рік вивчення	Навчальні нормативи		Рівень компетентності
			низький	середній	достатній	високий
1 рік вивчення	Підбивання (жонгл­ювання) ракеткою	Хл.	25	30	40	45
		Дівч.	20	25	30	35
	Виконання подачі з положення готовно­сті (10 подач)	Хл.	2	5	7	9
		Дівч.	1	3	5	7
2 рік вивчення	Підбивання (жон­глювання) ракеткою	Хл.	30	35	42	47
		Дівч.	25	30	35	37
	Бігова імітація «кон­верт», (с)	Хл.	40	37	35	33
		Дівч.	45	40	37	35
3 рік вивчення	Коротка подача (10 подач)	Хл.	1	2	4	6
		Дівч.	1	2	3	5
	Скорочений удар з центру майданчика (10 ударів)	Хл.	1	2	3	4
		Дівч.	Жодного влуч­ного удару	1	2	3
4 рік вивчення	Високодалека подача (10 подач)	Хл.	2	3	4	6
		Дівч.	Жодного влуч­ного удару	2	3	4
	Скорочений удар з центру майданчика (10 ударів)	Хл.	2	3	4	5
		Дівч.	1	2	3	4
5 рік вивчення	Прямий удар зверху у зазначену зону 1, 2, 3, 4 (10 ударів)	Хл.	2	4	5	6
		Дівч.	1	2	3	4
	Прийом «смеша» ко­ротким ударом (10 спроб)	Хл.	1	2	3	6
		Дівч.	Жодного влуч­ного удару	1	2	4

Обладнання, потрібне для вивчення модуля «Бадмінтон»

(За наявности спортивного залу із розміткою

майданчиків для гри у бадмінтон)

№ пор.	Обладнання	Кількість, шт.
1	Сітка для бадмінтону	1 (на майданчик)
2	Бадмінтонний стояк	2 (на майданчик)
3	Ракетка для бадмінтону	1 (на учня)
4	Волан	1 (на учня)
5	Скакалка	1 (на учня)
6	Гімнастична лава	1 (на 7–8 учнів)
7	М’яч тенісний	1 (на учня)
8	М’яч набивний (0,5–2 кг)	1 (на 2 учні)

Автор:

Е. А. Єрьоменко – президент Всесвітньої федерації хортингу, майстер спорту України міжнародного класу, заслужений тренер України, аспірант лабораторії фізичного розвитку Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України

Навчальна програма

З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

для загальноосвітніх навчальних закладів

5–9 класи

Варіативний модуль

ХОРТИНГ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Варіативний модуль «Хортинг» навчальної програми з фізичної культури для 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів включає оздоровчі, загальнофізичні, технічні, а також виховні аспекти українського національного виду спорту хортинг і розроблений відповідно до вимог Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти.

Метою впровадження варіативного модуля «Хортинг» у середній загальноосвітній школі є: зміцнення здоров’я та всебічна фізична підготовка учнів; виховання морально-етичних якостей особистості та патріотичне виховання учнів на оздоровчих та культурних традиціях українського народу; формування постави, розвиток якостей швидкості, спритності й координації рухів, вивчення спеціальних підготовчих вправ хортингу, вивчення основних стійок і технік, методів переміщення в стійках і виконання початкових форм (комплексів) хортингу, вивчення правил поведінки в спортивному залі, «Правил спортивного етикету» відповідно до вимог Української федерації хортингу, вивчення дихальних вправ, вправ оздоровчого характеру, освоєння правил особистої гігієни.

Варіативний модуль «Хортинг» складається з розділів: зміст навчального матеріалу та державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Під час вивчення елементів техніки хортингу учні не займаються в парах, а певні рухові навички формуються в них за допомогою оздоровчих формальних комплексів та ефективних дихальних вправ. При цьому навчальний матеріал модуля адаптований до занять з учнями різної підготовленості, передбачає загальноосвітню, а не спортивну спрямованість і містить найпростіші елементи техніки хортингу, які подані у вигляді оздоровчих формальних комплексів, теоретичні відомості, а також вправи з елементами хортингу для розвитку фізичних якостей.

До розділу «Зміст навчального матеріалу» внесено теоретичні відомості, загальну та спеціальну фізичні підготовки, техніко-тактичну підготовку, орієнтовні навчальні нормативи та перелік обладнання і індивідуального спорядження, яке потрібне для вивчення модуля.

Розділ «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» зорієнтований на якісне засвоєння знань, умінь та навичок поданого матеріалу.

Під час навчання технічних прийомів хортингу треба на кожному уроці використовувати такі вправи загальної та спеціальної фізичної підготовки: прискорення з різних вихідних положень, біг зі зміною швидкості та напрямку за сигналом, багаторазові повторення оздоровчої базової техніки рухів хортингу по повітрю в стійці та у переміщеннях, виконання оздоровчих навчальних форм хортингу – формальних комплексів, вистрибування із присіду вгору, підйоми з присіду у стійку з махами прямими ногами, а також дотримуватися методики послідовності вивчення підготовчих та оздоровчих прийомів базової техніки хортингу, використовуючи підвідні вправи.

З метою профілактики травматизму на кожному уроці слід перевіряти місця проведення занять, дотримуватися вимог методики навчання спеціальних оздоровчих вправ хортингу, застосовуючи спеціальні розвивальні вправи для елементів базової техніки, під час вивчення підготовчих елементів техніки хортингу різними способами треба звертати увагу на правильне переміщення учнів по хорту (тренувальному майданчику).

Модуль «Хортинг» проводить відповідно підготовлений вчитель, який має фахову підготовку.

Під час проведення уроків з хортингу вчитель повинен застосовувати особисто-орієнтовний та диференційований підхід до учнів. У процесі навчання хортингу в 5–9 класах застосовуються такі групи методів:

– наочні (показ вправ, демонстрація вправ на схемі, макеті, екрані тощо);

– словесні (розповідь, пояснення, вказівка, зауваження, переконання, бесіда тощо);

– практичні (метод вправ та його варіанти – початкове вивчення технічних дій у цілому або частинами), метод багаторазового повторення (перемінний, інтервальний, ігровий, змагальний тощо).

Упродовж усього навчально-оздоровчого процесу вчитель має постійно проводити виховні заходи, бесіди з учнями, у яких слід постійно звертати увагу на те, що хортинг народжений в Україні на культурних традиціях українського народу.

Після вивчення модуля у кожному навчальному році учні складають випробування (навчальні нормативи) для контролю якості засвоєння спеціальних вправ та елементів оздоровчої техніки хортингу.

В межах рівня виставляють середній або вищий бал. Під час складання навчальних нормативів оцінюють виконання технічного елемента кожною дитиною окремо.