3.1. Організація і методологічний апарат емпіричної роботи

Проведене нами дослідження базувалося на наступних 3 методиках: 1) Методика «Мотиви вибору професії» (С.С. Гріншпун); 2) Методика «Мотиви вибору професії» (Р.В. Овчарова); 3) Тест на визначення професійної спрямованості особистості (Дж. Холланд, модифікація Г.В. Резапкіної). Розглянемо їх детальніше.

1. Методика «Мотиви вибору професії» (С.С. Гріншпун). Метою даної методики є дослідження причин вибору професії школярами, структури їх мотиваційної сфери. Тест включає в себе 32 твердження. На аркуші відповідей навпроти відповідного номера потрібно відзначити виражену в балах ступінь значущості того чи іншого мотиву: 4 бали – дуже значущий; 3 бали – має значення; 2 – швидше значущий, ніж незначний; 1 – швидше незначний, ніж значущий; 0 балів – не має значення. Обробка результатів проводиться шляхом підсумовування балів по стовпцях. Порівняння чотирьох отриманих сум дозволить виявити співвідношення мотивів вибору професії: питання 1 – 8 – мотиви престижності професії; 9 – 16 – мотиви матеріального благополуччя; 17 – 24 – мотиви ділового характеру; 26 – 32 – мотиви творчої реалізації в праці. З метою уніфікації отриманих даних при статистичній обробці переважання мотивів престижності професії ми позначили через 1, мотивів матеріального благополуччя – через 2, мотивів ділового характеру – через 3, мотивів творчої реалізації в праці – через 4.

2. Методика «Мотиви вибору професії» (Р.В. Овчарова). Дана методика дозволяє визначити провідний тип мотивації при виборі професії. Текст опитувальника складається з двадцяти тверджень, що характеризують будь-яку професію. Необхідно оцінити, якою мірою кожне з них вплинуло на вибір професії. За допомогою методики можна виявити переважний вид мотивації (внутрішні індивідуально-значимі мотиви, внутрішні соціально-значимі мотиви, зовнішні позитивні мотиви і зовнішні негативні мотиви). Внутрішні індивідуально значимі мотиви оцінюються питаннями 1, 5, 8, 15, 20, внутрішні соціально значущі мотиви ‑ питаннями 3, 7, 12, 14, 17, зовнішні позитивні мотиви – питаннями 4, 9, 10, 16, 19, зовнішні негативні мотиви – питаннями 2, 6, 11, 13, 18.

Внутрішні мотиви вибору тієї чи іншої професії – її суспільна та особиста значущість; задоволення, яке приносить робота завдяки її творчому характеру; можливість спілкування, керівництва іншими людьми тощо. Внутрішня мотивація виникає з потреб самої людини, тому на її основі людина трудиться із задоволенням, без зовнішнього тиску. Зовнішня мотивація – це заробіток, прагнення до престижу, боязнь осуду, невдачі тощо. Зовнішні мотиви можна розділити на позитивні і негативні. До позитивних мотивів відносяться: матеріальне стимулювання, можливість просування по службі, схвалення колективу, престиж, тобто стимули, заради яких людина вважає за потрібне прикласти свої зусилля. До негативних мотивів відносяться впливи на особистість шляхом тиску, покарань, критики, осуду та інших санкцій негативного характеру.

Дослідження показують, що переважання внутрішніх мотивів найбільш ефективне з погляду задоволеності працею та її продуктивності. Те саме можна сказати і щодо позитивної зовнішньої мотивації. З метою уніфікації отриманих даних при статистичній обробці переважання внутрішніх індивідуально значущих мотивів ми позначили через 1, переважання внутрішніх соціально значущих мотивів – через 2, переважання зовнішніх позитивних мотивів – через 3, переважання зовнішніх негативних мотивів – через 4.

3. Тест на визначення професійної спрямованості особистості (Дж. Холланд, модифікація Г.В. Резапкіної). Методика призначена для визначення професійної спрямованості особистості. Тестовий матеріал представляє собою перелік професій, розташованих у двох стовпчиках – варіант А і варіант Б. Необхідно вибрати одну з двох пропонованих професій, але не з точки зору престижності, а з точки зору її суті: «Чи можу я займатися даним видом діяльності, хочу я цього? »У тесті виділяється 6 типів професійної спрямованості особистості – реалістичний, інтелектуальний, соціальний, конвенціональний, заповзятливий, артистичний. За кожний збіг із ключем нараховується 1 бал.

Нижче наводяться назви типів із їх коротким описом і перераховуються деякі професії, в яких представники відповідного типу зможуть найбільш повно розкрити свої здібності, досягти успіху і особистого задоволення. Важливо підкреслити, що кожна людина володіє особистими якостями, характерними для всіх шести типів, однак домінують при цьому риси всього лише одного або декількох типів.

Реалістичному типу особистості властива емоційна стабільність, орієнтація на сьогодення. Представники даного типу займаються конкретними об'єктами і їх практичним використанням: речами, інструментами, машинами. Віддають перевагу заняттям, що вимагають моторних навичок, спритності, конкретності. Професії – механік, електрик, інженер, моряк, шофер тощо.

Артистичний тип відсторонюється від чітко структурованих проблем та видів діяльності, які передбачають велику фізичну силу. У спілкуванні з оточуючими спирається на свої безпосередні відчуття, емоції, інтуїцію і уяву. Йому притаманний складний погляд на життя, гнучкість, незалежність суджень. Притаманна несоціальність, оригінальність. Професії – музикування, малярство, літературна творчість, фотографія, театр тощо.

Соціальний тип ставить перед собою такі цілі і завдання, які дозволяють йому встановити тісний контакт із навколишнім соціальним середовищем. Володіє соціальними вміннями і потребує соціальних контактів. Такі люди прагнуть повчати, виховувати. Гуманні. Здатні пристосуватися практично до будь-яких умов. Намагаються триматися осторонь від інтелектуальних проблем. Вони активні і вирішують проблеми, спираючись головним чином на емоції, почуття і вміння спілкуватися. Професії – лікар, вчитель, психолог, соціальний працівник тощо.

Конвенціональний тип віддає перевагу чітко структурованої діяльності. З навколишнього його середовища він вибирає цілі, завдання і цінності, що виникають зі звичаїв і обумовлені станом суспільства. Йому притаманні серйозність, наполегливість, консерватизм, старанність. Відповідно до цього його підхід до проблем носить практичний і конкретний характер. Професії – машинопис, бухгалтерія, програмування та ін.

Заповзятливий тип обирає цілі, цінності і завдання, що дозволяють йому проявити енергію, ентузіазм, імпульсивність, домінантність, реалізувати любов до пригод. Йому не до душі заняття, пов'язані з ручною працею, такі, що вимагають посидючості, великої концентрації уваги та інтелектуальних зусиль. Віддає перевагу керівним ролям, у яких може задовольняти свої потреби в домінантності та визнанні. Активний, заповзятливий. Професії – директор, журналіст, адміністратор, підприємець тощо.

Інтелектуальний тип орієнтований на розумову працю. Він аналітичний, раціональний, незалежний, оригінальний. Переважають теоретичні і, в деякій мірі, естетичні цінності. Роздумам про проблему він надає перевагу заняттям із реалізації пов'язаних із нею рішень. Йому подобається вирішувати завдання, що вимагають абстрактного мислення. Професії, в першу чергу, наукові – математик, фізик, астроном тощо.

З метою уніфікації отриманих даних при статистичній обробці реалістичний тип ми позначили через 1, артистичний тип – через 2, соціальний тип – через 3, конвенціональний тип – через 4, заповзятливий тип – через 5, інтелектуальний тип – через 6.

Метою емпіричної частини дослідження є вивчення мотивації вибору профілю навчання в старших класах. Вибірка включає в себе 50 учнів профільних класів.

Відповідно до зазначеної мети відзначимо завдання, які необхідно вирішити на даному етапі: 1) провести дослідження за допомогою вищеописаних методик; 2) проаналізувати отримані дані шляхом статистичного аналізу; 3) зробити висновки про особливості мотивації до профільного навчання. Відповідно до зазначених завдань емпіричне дослідження складалося з 4 етапів: 1) видача досліджуваним опитувальних листів та інструкцій; 2) обробка отриманих даних; 3) розподіл досліджуваних за кластерам методом кластерного аналізу; 4) характеристика отриманих кластерів.