Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
kursovaya-3.doc
Скачиваний:
23
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
956.42 Кб
Скачать

2.3 Особистісні характеристики як фактор вибору професії

В ряду основних факторів вибору професії психологи зазвичай називають такі:

інтереси (пізнавальний, професійний, інтерес до професії, схильності); здібності (як психологічні механізми, необхідні для успіху в певному виді діяльності); темперамент; характер.

Ці фактори часто ставляться до суб'єктивних. Наступна група факторів (їх можна назвати об'єктивними) включає в себе: рівень підготовки (успішності), стан здоров'я, інформованість про світ професій. Виділяють також соціальні характеристики: соціальне оточення, домашні умови, освітній рівень батьків. Особливе місце займають такі фактори, як здібності. Часто проблему здібностей пов'язують з обдарованістю, але такого рівня розвитку здібностей вимагає від індивіда лише незначне число професій.

До особистісним характеристикам відносяться:

1) здібності (загальні та спеціальні);

2) фізичний розвиток;

3) вольові якості;

4) інтереси;

5) схильності;

6) самооцінка, самосвідомість;

7) характер;

8) темперамент;

9) пристосовність і т.п.

Здібності - індивідуально-психологічні особливості людини, проявляються в діяльності і є умовою успішності її виконання. Від здібностей залежить швидкість, глибина, легкість і міцність процесу оволодіння знаннями, вміннями та навичками. Але самі здібності не зводяться до знань і вмінь. Роль темпераменту у виборі професії полягає в тому, що від нього залежить вплив на діяльність різних психічних станів, що викликаються неприємною обстановкою, емоційними факторами.

Поряд з вродженими особливостями темпераменту на вибір професії більшу роль його стійкі придбані якості характеру. Характер – це каркас особистості, в який входять тільки найбільш виражені і тісно взаємопов'язані властивості особистості, чітко які у різних видах діяльності. Характер - індивідуальне поєднання найбільш стійких, істотних, придбаних особливостей особистості, що виявляються в поведінці людини, в певному відношенні: 1) до себе (ступінь вимогливості, критичності, самооцінки); 2) до інших людей (індивідуалізм або колективізм, егоїзм або альтруїзм); 3) до справи (лінь або працьовитість, акуратність або неохайність); 4) у характері відбиваються вольові якості: готовність долати перешкоди, душевний і фізичний біль, ступінь нестійкості, самостійності, рішучості, дисциплінованості.

Характер людини - це сплав вроджених властивостей вищої нервової діяльності з набутими протягом життя індивідуальними рисами. Окремі властивості характеру залежать один від одного, пов'язані один з одним і утворюють цілісну організацію, яку називають структурою. До першої групи належать риси, виражають спрямованість особистості (стійкі потреби, установки, інтереси, схильності, ідеали, цілі), систему відносин до навколишнього дійсності і що представляють собою індивідуально-своєрідні способи здійснення цих відносин. До другої групи належать інтелектуальні, вольові та емоційні риси характеру.

Будь-яка професія висуває вимоги до інтересів: в одних випадках це інтерес до нового, в інших - до практичної діяльності, процесу праці або його результату. Інтерес - це індивідуальна психологічна особливість людини, яка характеризується виборчої спрямованістю до явищ дійсності.

Значення інтересів в житті людини велике: вони спонукають оволодіти знаннями, розширювати кругозір, допомагають долати труднощі, перешкоди.

Інтереси можуть переходити в схильності - прагнення займатися певною діяльністю.

ВИСНОВКИ

Вибір професії, здійснюваний людиною в результаті аналізу внутрішніх ресурсів і шляхом співвіднесення їх з вимогами професії, є основою самоствердження людини в суспільстві, одним з головних рішень у житті.

Для старшокласників-випускників вибір професії - серйозний крок. Але проблема в тому, що вони слабо орієнтуються в наукових засадах професійного самовизначення, насамперед, психологічних. Більшості юнаків та дівчат не вистачає загальних знань психології особистості, їм важко розібратися в своїх інтересах, здібностях, якостях і рисах характеру. Їх уявлення про особистості часто залишаються на рівні життєвих, побутових суджень. Все це дає право стверджувати, що психологічна освіта як умова формування об'єктивної самооцінки, як умова правильного вибору професії дуже потрібно нашим старшокласникам.

Професійне самовизначення тісно пов'язане з профорієнтацією і розглядається як складний динамічний процес формування особистістю системи своїх основоположних відносин до професійно-трудової середовищі, розвитку і самореалізації духовних і фізичних можливостей, формування ним адекватних професійний намірів і планів, реалістичного образу себе як професіонала.

Відсутність світоглядного вибору в юності, змішання цінностей не дозволяє особистості знайти своє місце у світі людських відносин, ускладнює процес професійного самовизначення і не сприяє таким чином її психічному здоров'ю.

Образ майбутньої професії досить складне утворення, що включає емоційні і когнітивні компоненти. Відповідність емоційно-оцінних компонентів істотним змістовним компонентів професії робить вибір обґрунтованим і реальним. Для професійного вибору необхідно також, щоб вимоги з боку професії відповідали можливостям людини. В іншому випадку у самосвідомості людини накопичується негативний життєвий досвід, формуються своєрідні способи вирішення постають перед ним завдань - відхід від проблем, їх ігнорування і т.п.

Учні краще уявляють себе як особистість взагалі, тобто в сукупності моральних, фізичних, інтелектуальних якостей, своїх інтересів і схильностей, але в меншій мірі мають уявлення про своє професійне «Я». Існують такі особистісні властивості та якості, які не включаються у сферу усвідомлення і самооцінки, людина просто не може оцінити себе по ряду параметрів. Домінуюча мотивація вибору професії в юнаків не схильна до зміни з віком. У дівчат відбувається перехід від мотивації на громадські потреби до загальної мотивації на професію. До моменту професійного самовизначення випускники не готові зробити зрілий, повноцінний вибір через недостатню сформованості відповідних психологічних функцій. Крім власного соціального досвіду особистості, установка може бути продуктом стихійної або цілеспрямованої комунікації, особливо тих видів масової комунікації, які передбачають високий ступінь співпереживання подіям, що відбуваються. Професійні установки виражають собою особистісну активність суб'єкта діяльності і відносяться до смисловим установкам, які виникають у ході спільного та професійного розвитку. Виражають собою особистісну активність суб'єкта діяльності і відносяться до смисловим установкам, які виникають у ході спільного та професійного розвитку.

Для ефективного професійного вибору необхідні: диференційованість Я-концепції суб'єкта професійного розвитку, довіру до себе; раціональність вирішення життєвих завдань; досягнення автономії; орієнтація на майбутнє; сформованість професійних інтересів і спільних трудових навичок; деякий досвід практичної роботи.

Особисті професійні плани випускника школи, його здібності і схильності часто не враховуються при виборі спеціальності. У більшості молодих людей вибір професії ґрунтується на існуючих у суспільстві стереотипах, що заважає знайти себе у світі професій і створює психологічні труднощі. Аналізуючи теоретичний матеріал, ми припустили, що самооцінка, як особистісна характеристика, буде істотно впливати на вибір професії.

Розглянувши аспекти особливостей професійного самовизначення, зробимо висновки.

Професійне самовизначення - це емоційно забарвлене ставлення особистості до свого місця у світі професій. На професійне самовизначення особистості впливають соціальні умови і міжособистісні стосунки в колективі. Але провідне значення в професійному самовизначенні належить самій особистості, її активності, відповідальності за своє становлення.

Професійне самовизначення є важливим фактором самореалізації особистості в конкретній професії і в культурі взагалі. Постійний пошук свого місця у світі професій дозволяє особистості знайти область діяльності для повної реалізації.

Професійне самовизначення охоплює не тільки юнацький вік, коли безпосередньо вже відбувається остаточний вибір професії, а й попередні йому періоди. Так, на етапі дошкільного дитинства характерні сюжетно-рольові ігри, що мають професійно орієнтований характер. Відбуваються початкові трудові проби, які розвивають інтерес до праці, складають основу виховання позитивної мотивації до будь-якої діяльності взагалі, збагачують знання дітей про працю дорослих. На етапі молодшого шкільного віку навчальна діяльність, отримання нових знань, розвиток уяви, розвиток розумових процесів сприяють отриманню додаткової інформації про професійному праці. На етапі підліткового віку з'являються професійно пофарбовані фантазії, формування оціночних категорій, в тому числі моральних, стосовно тієї чи іншої професійної діяльності. На етапі юнацького віку відбувається реальний вибір професії на основі знання своїх можливостей, нахилів, здібностей, а також стан ринку праці. На вибір професії можуть вплинути ряд факторів, виділених Е. А. Клімовим, таких як: позиція батьків, позиція товаришів, позиція вчителів, особисті професійні плани, здібності, рівень домагань, інформованість і схильності.

Не виключений і неправильний вибір. У такому випадку багато переживають незадоволеність і розчарування в зробленому виборі навчально-професійного поля. У більшості ж дівчат і хлопців у ході професійного навчання зміцнюється впевненість у виправданості зробленого вибору.

На правильність професійного самовизначення впливає самопізнання і самооцінка. Якщо вони помилкові, відбувається неправильне самовизначення. На жаль, адекватна самооцінка доступна незначного числа учнів. В основному вони схильні або до переоцінки себе, або до недооцінки. При переоцінці рівень домагань нижче наявних можливостей. Зроблений на такій основі вибір професії зрештою призводить до розчарування. Занижена самооцінка також позначається на виборі професії і на розвитку особистості.

РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ВИВЧЕННЯ

МОТИВАЦІЇ ВИБОРУ ПРОФІЛЮ НАВЧАННЯ

У СТАРШИХ КЛАСАХ

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]