- •15. Взаємодія світла з речовиною
- •15.1. Поширення світла в речовині
- •15.2. Поглинання світла
- •15.3. Розсіювання світла
- •15.4. Дисперсія світла
- •15.5. Класична електронна теорія дисперсії
- •16. Поляризація світла. Розповсюдження світла в анізотропних середовищах
- •16.1. Поляризація світла
- •16.2. Поляризацiя свiтла при відбиванні
- •16.3. Подвiйне променезаломлення у кристалах
- •16.4. Призма Ніколя
- •16.5. Штучне подвійне променезаломлення
- •16.6. Оптично активні середовища
- •16.7.Контрольні питання
16.2. Поляризацiя свiтла при відбиванні
Френель розглянув задачу проходження світла через границю двох діелектриків. Знайдені співвідношення носять назву формул Френеля. Одержані Френелем результати зводяться до наступних рівностей
, , (1)
, , (2)
де амплітуди відбитої, заломленої та падаючих хвиль відповідно, які поляризовані в площині падіння хвилі (див. Мал.165), а амплітуди відбитої, заломленої та падаючих хвиль відповідно, які поляризовані в площині площині падіння хвилі (див. Мал.166). Кути і, r відповідно кут падіння та кут заломлення, і кут відбивання хвилі. Відбите випромінювання повністю лінійно поляризоване, якщо кут падіння дорівнює куту Брюстера
.
При цьому
, (3)
а заломлений промінь відбитому. При і = іБр віддзеркалюється лише хвиля поляризована в площині площині падіння, але коефіцієнт відбиття значно менше 1 (для скла 0.15). Ступінь поляризації можна підвищити за допомогою стопи однакових паралельних пластин із прозорого діелектрика, яка ставиться під кутом Брюстера до падаючого випромінювання.
16.3. Подвiйне променезаломлення у кристалах
Практично усі кристалічні діелектрики оптично анізотропні: електрична поляризованість Р кристала залежить від напрямку і вона визначається електричною анізотропією (симетрією) молекул та сил взаємодії між ними (анізотропія кристалічного поля). Розповсюдження хвиль у цих кристалах як і в інших прозорих речовинах визначається інтерференцією первинної та вторинних хвиль, що випромінюються молекулами. Тільки кристали кубічної симетрії є ізотропними.
Воптично анізотропних кристалах спостерігається явище подвійного променезаломлення, яке полягає в тому, що падаючий промінь світла породжує два промені: звичайний (о) та незвичайний (е) (див.Мал.167). Перший описується звичайним законом заломлення світла, а для другого закон заломлення не виконується тому, що відношення синусів кута падіння та кута заломлення залежить від кута падіння і не є сталою величиною.
Звичайний промінь лежить у площині падіннясвітлаплощині утвореній нормаллю до поверхні кристала та напрямком падаючого променя. Не звичайний промінь, навіть при нормальному падінні світла, не лежить у площині падіння.
Оптична вісь кристала напрямок у кристалі, вздовж якого падаючий промінь породжує лише собі подібний без подвійного променезаломлення звичайний та незвичайний промені не розділяються й мають однакові швидкості поширення.
Кристали можуть мати одну вісь (одноосьовий кристал) та дві осі (двоосьовий кристал).
Головна оптична площина (головний переріз) одноосьового кристалу для деякого променя площина, утворена цим променем та оптичною віссю кристала.
Звичайна хвиля лінійно поляризована в площині головному перерізу і задовольняє закону Снеліуса. Незвичайна хвиля лінійно поляризована в площині головного перерізу.
У двовісному кристалі обидва заломлених променя поводяться як незвичайні.
Якщо у середині кристала уявно ввімкнути на мить джерело світла, то утворяться звичайний і незвичайний промені. Через одиницю часу вектори переміщення світла співпадуть із векторами швидкості і їх кінці утворять деякі поверхні, що називаються променевими, або індикатрисами швидкості.
Одна з цих поверхонь в одноосьовому кристалі є сфера, а друга еліпсоїд обертання, які дотикаються. Пряма ОО', проведена через точки дотику є оптична вісь кристала. Сфера відповідає звичайному променю, а еліпсоїднезвичайному. Променеві швидкостіVo іVeобернено пропорційні їх показникам заломленняno,ne. Тому приVo <Ve(no>ne) сфера вписана в еліпсоїдкристал називається оптично позитивним (" + ") (див.Мал.168), наприклад, кварц, кіноварь, каломіль, а приVo >Ve(no<ne) еліпсоїд уписаний у сферукристал називається оптично негативним (" - ") (див.Мал.169), наприклад, турмалін, ісландський шпат, апатит. У випадку двовісних кристалів обидві поверхні є еліпсоїдами, які можуть мати точки дотику.
Явище дихроїзму. Явище дихроїзму полягає у тому, що у деяких кристалах звичайні та незвичайні хвилі мають різні коефіцієнти поглинання. Наприклад, у кристалі турмаліну сильно згасає звичайна хвиля і при певній товщині кристала на виході з нього актуальною залишиться лише одна плоскополяризована незвичайна хвиля, тобто цей кристал можна застосовувати як поляризатор чи аналізатор. Поляризатори, виконані на основі дихроїзму, що мають невелику товщину плівки, називають поляроїдами.