- •Електрика
- •9. Електростатика
- •9.1. Заряд
- •9.2. Закон Кулона
- •9.3. Напруженість поля . Силові лінії.
- •9.4. Потенціал поля. Робота електростатичного поля.
- •9.4.1. Диференціальний зв'язок напруженості й потенціалу поля.
- •9.4.2. Інтегральний зв'язок напруженості та потенціалу поля. Циркуляція напруженості
- •9.4.3. Взаємне розташування силових ліній та еквіпотенціальних поверхонь
- •9.5. Потенціал поля точкового заряду q
- •9.6. Напруженість електричного поля на осі зарядженого кільця
- •9.7. Напруженість електричного поля на осі диска
- •9.8. Електричний диполь та його поле
- •9.8.1. Потенціал електричного поля диполя
- •9.8.2. Напруженість електричного поля диполя
- •9.8.3. Диполь у неоднорідному електричному полі
- •9.9. Потік вектора напруженості, теорема Остроградського-Гауса
- •9.9.1. Просторовий (тілесний) кут
- •9.9.2. Потік вектора напруженості
- •9.9.3. Теорема Остроградського-Гауса
- •9.10. Провідники та діелектрики
- •9.10.1. Провідники.
- •9.10.2. Діелектрики.
- •9.11. Напруженість поля нескінченно великої зарядженої площини
- •9.12.Потенціал поля нескінченно великої зарядженої площини.
- •9.13. Напруженість поля зарядженого циліндра та його потенціал
- •9.14. Напруженість поля зарядженої сфери та її потенціал
- •9.15. Електростатичне поле в діелектрикові
- •9.16. Індукція електростатичного поля . Теорема Остроградського-Гауса для індукції
- •9.17. Граничні умови для електричного поля в діелектрику
- •9.18. Сегнетоелектрики
- •9.19. Електроємність провідників
- •9.20. Конденсатори
- •9.21. Електрична енергія заряджених провідників. Енергія електростатичного поля
- •9.22. Процес релаксації у контурі з ємністю
- •9.21.Контрольні питання
9.15. Електростатичне поле в діелектрикові
Якщо діелектрик помістити
у зовнішнє електричне поле з напруженістю
,
то в ньому буде індукуватися внутрішнє
поле
(див.Мал.18), створене орієнтацією зв'язаних
зарядів молекули: електрони атомів
розмістяться назустріч полю, а ядра
за полем. Сумарне поле буде мати
напруженість
.
Можна показати, що в ізотропних
діелектриках
,
де
безрозмірна величина, яка називається
діелектричною проникливістю.
Д
ійсно,
розглянемо поле в діелектрикові, що
знаходиться між двома нескінченно
великими різнойменно зарядженими
пластинами площеюS
і поверхневою густиною заряду
(див.Мал.89). Напруженість поля
направлена в напрямкові протилежному
вектору
й величина результуючої напруженості
.
Напруженість поля між двома різнойменно
зарядженими паралельними пластинами
є
,
,
(1)
де
поверхнева густина зв'язаних зарядів
діелектрика. Дипольний
момент діелектрика дорівнює
,d
відстань між пластинами. Величина
вектора поляризації діелектрика
.
(2)
З іншого боку,
.
Порівнюючи наведені вирази для Р, знайдемо, що
.
(3)
Таким чином остаточно маємо
Е = Е0 - Е' = Е0 - Е
і
,
(4)
Що й треба було довести.
9.16. Індукція електростатичного поля . Теорема Остроградського-Гауса для індукції
Для характеристики деяких
властивостей електричного поля вводиться
поняття електричного зміщення (індукції)
електричного поля
.
За визначенням у вакуумі
,
(1)
в ізотропному діелектрику
.
(2)
Теорема Остроградського-Гауса для електричного зміщення є
,
(3)
де
q
алгебраїчна сума вільних
зарядів, що містяться усередині замкненої
поверхні діелектрика S.
Цей результат можна одержати, якщо в
теоремі Остроградського-Гауса для
напруженості поля, поряд із вільними,
врахувати зв'язані заряди
поляризованих молекул, розташованих
на поверхні діелектрика з поверхневою
густиною
.
Усередині діелектрика зв'язані заряди
молекул взаємно компенсуються. Запишемо
тепер теорему Остроградського-Гауса
для напруженості у вигляді
.
(3)
Тепер
![]()
(4)
і остаточно одержимо
.
9.17. Граничні умови для електричного поля в діелектрику
Граничні умови для електричного поля при переході границі двох діелектриків із діелектричними проникливостями 1 та 2 мають вигляд
.
(1)
Індекс
означає тангенціальну складову до
граничної поверхні, а індекс
нормальну складову відповідного
вектора.
Для доведення цих співвідношень
скористаємося виразами для циркуляції
напруженості поля
та теоремою Остроградського-Гауса
для індукції
.
Врахуємо також, що в діелектрику відсутні
в
ільні
заряди і їх струм
q=0, j=0,
а
зв'язок величин напруженості Е та
індукції D
має вигляд
.
1. Умови,
що виникають із циркуляції напруженості
поля. Розглянемо
контур, який охоплює ділянку границі
розділу двох діелектриків у вигляді
прямокутника з основою
,
що лежить на дотичній (
)
та бічною стороною
,
де
нормаль до
(див.Мал.90). Обхід
контуру при інтегруванні будемо робити
в напрямі проти годинникової стрілки.
Спрямуємо h
до 0 так, щоб верхня основа залишалась
в діелектрику 1, а нижня в діелектрику
2. При цьому границя інтеграла від
по бічній стороні буде рівна нулю. На
верхній основі обхід контуру проти
годинникової стрілки буде в напрямку
і
.
На нижній основі
![]()
(обхід
контуру в напрямку проти
).
Тепер інтеграл по замкненому контуру
буде мати відмінними
від нуля складові по основам Δl,
які можна записати так
![]()
Звідси слідує перша пара граничних співвідношень
![]()
.
(2)
2. Умови, що виникають із теореми Остроградського-Гауса.
Для одержання другої пари
умов на границі розподілу двох діелектриків
побудуємо прямий
до поверхні границі циліндр з основою
та висотою
(див.Мал.91). Інтеграл по замкненій поверхні
цього циліндра від
буде мати лише дві складові по поверхні
основ циліндра, якщо його твірну
спрямувати до 0 так, щоб нижня основа
залишилась в діелектрику 2, а верхня в
1. Крім того,діелектрик
не містить вільних зарядів,
тому в об'ємі циліндра q=0.
Нормалі до нижньої та верхньої основ
протилежні за напрямком
На нижній основі
,
а на верхній основі
![]()
В підсумку маємо
![]()
і друга пара умов має вигляд
.
(3)
