
- •Електрика
- •9. Електростатика
- •9.1. Заряд
- •9.2. Закон Кулона
- •9.3. Напруженість поля . Силові лінії.
- •9.4. Потенціал поля. Робота електростатичного поля.
- •9.4.1. Диференціальний зв'язок напруженості й потенціалу поля.
- •9.4.2. Інтегральний зв'язок напруженості та потенціалу поля. Циркуляція напруженості
- •9.4.3. Взаємне розташування силових ліній та еквіпотенціальних поверхонь
- •9.5. Потенціал поля точкового заряду q
- •9.6. Напруженість електричного поля на осі зарядженого кільця
- •9.7. Напруженість електричного поля на осі диска
- •9.8. Електричний диполь та його поле
- •9.8.1. Потенціал електричного поля диполя
- •9.8.2. Напруженість електричного поля диполя
- •9.8.3. Диполь у неоднорідному електричному полі
- •9.9. Потік вектора напруженості, теорема Остроградського-Гауса
- •9.9.1. Просторовий (тілесний) кут
- •9.9.2. Потік вектора напруженості
- •9.9.3. Теорема Остроградського-Гауса
- •9.10. Провідники та діелектрики
- •9.10.1. Провідники.
- •9.10.2. Діелектрики.
- •9.11. Напруженість поля нескінченно великої зарядженої площини
- •9.12.Потенціал поля нескінченно великої зарядженої площини.
- •9.13. Напруженість поля зарядженого циліндра та його потенціал
- •9.14. Напруженість поля зарядженої сфери та її потенціал
- •9.15. Електростатичне поле в діелектрикові
- •9.16. Індукція електростатичного поля . Теорема Остроградського-Гауса для індукції
- •9.17. Граничні умови для електричного поля в діелектрику
- •9.18. Сегнетоелектрики
- •9.19. Електроємність провідників
- •9.20. Конденсатори
- •9.21. Електрична енергія заряджених провідників. Енергія електростатичного поля
- •9.22. Процес релаксації у контурі з ємністю
- •9.21.Контрольні питання
9.3. Напруженість поля . Силові лінії.
У просторі навколо зарядженого
тіла чи системи тіл створюється силове
електричне поле. Воно проявляється в
тому, що на внесений у нього пробний
заряд qo
діє кулонівська сила
,пропорційна його
величині. Силова дія
поля описується напруженістю поля
,
(1)
що є сталою величиною для певної точки простору поля і її величина не залежить від величини пробного заряду (див.п.9.1). Вона чисельно дорівнює силі, що діє на одиничний заряд у полі. Наприклад, із цього визначення слідує, що напруженість поля точкового заряду q дорівнює
,
(2)
де
одиничний вектор
,
направлений від додатного заряду в
нескінченність або до від'ємного заряду.
Одиницею вимірювання напруженості поля
є [E]
= В/м (вольт/метр), або Н/Кл (ньютон на
кулон).
Електростатичним полем
називається поле, напруженість якого
не залежить від часу.
Однорідне електростатичне
поле – поле, напруженість
якого
у будь-якій точці поля, тобто вектори
в цих точках рівні за
величиною та паралельні.
Якщо в просторі розміщено N зарядів, то напруженість сумарного поля цих зарядів визначається законом суперпозиції: вона дорівнює векторній сумі напруженостей, що створюються кожним із цих зарядів. Дійсно, результуюча сила поля, що діє на пробний заряд q0, дорівнює
(3)
а напруженість поля обчислимо за її визначенням
,
,
,
.
(4)
Принцип суперпозиції означає незалежність виникнення та дії електростатичних полів.
Дляграфічного зображення
електростатичного поля вводиться
поняття уявних силових
ліній (див.
Мал.73а):
-вони починаються з додатного заряду і закінчуються на від'ємному заряді або в нескінченності;
-вектор
напруженості поля
лежить на дотичній до силової лінії і
направлений у напрямку силової лінії;
-силові
лінії не перетинаються, бо в противному
в точці перетину було б дві дотичних і
два напрямки
;
-густина силових ліній
(5),
що
пронизують плоску поверхню dS
перпендикулярну їм, чисельно дорівнює
величині напруженості вектора
;
-вільний
заряд, внесений в електростатичне поле
з початковою швидкістю
,
буде рухатися вздовж силової лінії.
Силові лінії однорідного
поля є прямі, паралельні
вектору
(див.Мал.73б). Силові
лінії точкового заряду
є радіальні прямі, що виходять із заряду,
якщо він додатний і входять у нього,
якщо він від'ємний (див.Мал.73с).
9.4. Потенціал поля. Робота електростатичного поля.
Електростатичне поле й заряд q0 взаємодіють між собою і ця взаємодія характеризується потенціальною енергією W. Відношення
(6)
є
енергетичною характеристикою поля і
називається потенціалом поля.
Потенціал
не залежить від величини пробного заряду
(див.п.9.1) і чисельно дорівнює потенціальній
енергії взаємодії поля з одиничним
зарядом. Якщо поле створюється точковими
зарядами
,
то величина потенціальної енергії
взаємодії кожного з них із пробним
зарядомq0
є попарною, тобто повна енергія взаємодії
є
і потенціал поля визначається як
.
Останній вираз для на зивають законом (принципом) суперпозиції для потенціала поля.
Еквіпотенціальною поверхнею називається поверхня в кожній точці якої потенціал має одну й ту ж величину, тобто =cost. Еквіпотенціальні поверхні застосовуються для графічного зображення електростатичного поля і разом із силовими лініями вони дають повну картину силових та енергетичних характеристик поля. За таким зображенням можна відтворити траєкторію руху зарядженої частинки в ньому.