- •Електрика
- •9. Електростатика
- •9.1. Заряд
- •9.2. Закон Кулона
- •9.3. Напруженість поля . Силові лінії.
- •9.4. Потенціал поля. Робота електростатичного поля.
- •9.4.1. Диференціальний зв'язок напруженості й потенціалу поля.
- •9.4.2. Інтегральний зв'язок напруженості та потенціалу поля. Циркуляція напруженості
- •9.4.3. Взаємне розташування силових ліній та еквіпотенціальних поверхонь
- •9.5. Потенціал поля точкового заряду q
- •9.6. Напруженість електричного поля на осі зарядженого кільця
- •9.7. Напруженість електричного поля на осі диска
- •9.8. Електричний диполь та його поле
- •9.8.1. Потенціал електричного поля диполя
- •9.8.2. Напруженість електричного поля диполя
- •9.8.3. Диполь у неоднорідному електричному полі
- •9.9. Потік вектора напруженості, теорема Остроградського-Гауса
- •9.9.1. Просторовий (тілесний) кут
- •9.9.2. Потік вектора напруженості
- •9.9.3. Теорема Остроградського-Гауса
- •9.10. Провідники та діелектрики
- •9.10.1. Провідники.
- •9.10.2. Діелектрики.
- •9.11. Напруженість поля нескінченно великої зарядженої площини
- •9.12.Потенціал поля нескінченно великої зарядженої площини.
- •9.13. Напруженість поля зарядженого циліндра та його потенціал
- •9.14. Напруженість поля зарядженої сфери та її потенціал
- •9.15. Електростатичне поле в діелектрикові
- •9.16. Індукція електростатичного поля . Теорема Остроградського-Гауса для індукції
- •9.17. Граничні умови для електричного поля в діелектрику
- •9.18. Сегнетоелектрики
- •9.19. Електроємність провідників
- •9.20. Конденсатори
- •9.21. Електрична енергія заряджених провідників. Енергія електростатичного поля
- •9.22. Процес релаксації у контурі з ємністю
- •9.21.Контрольні питання
9.19. Електроємність провідників
1. Електроємність відокремленого провідника. Відокремлений провідник, тобто такий, що не взаємодіє з іншими зарядженими тілами, має потенціал пропорційний розміщеному на ньому зарядові q і тому можна записати, що q=C. Коефіцієнт пропорційності С називають електроємністю відокремленого провідника. Електроємність С залежить від геометричної форми та розмірів провідника. Розмірність електроємності [C]=В/м=Фарад, або скорочено [С]=Ф. Наприклад, електроємність відокремленого провідника, що є сферою з радіусом R дорівнює
.
(1)
З
цього виразу можна визначити розмірність
електричної сталої [
]=Ф/м.
Електроємність кулі,
що має радіус рівний радіусу Землі RЗ
= 6,4106м,
дорівнює СЗ =
712 Ф.
2. Взаємна електроємність.
Взаємна електроємність
С двох різнойменно заряджених провідників
із величиною заряду q
визначається як
,
де1
і 2
потенціали провідників. Ємність С
залежить від геометричної форми
провідників та їх взаємного розташування.
Зауваження.Названі провідники можуть взаємодіяти з іншими зарядженими тілами, а їх електричне поле діє у навколишньому просторі.
9.20. Конденсатори
Конденсатором називається така система з двох різнойменно заряджених провідників з однаковою величиною заряду q, електростатичне поле якої зосереджується в обмеженому просторі між провідниками. Самі провідники називають обкладками конденсатора. До таких провідників можна віднести
дві паралельні нескінченно великі площини плоский конденсатор;
два коаксіальні циліндри з близькими значеннями радіусів основ циліндричний конденсатор;
дві сфери зі співпадаючими центрами та близькими значеннями радіусів сферичний конденсатор.
За визначенням електроємність конденсатора є
,
(2)
де
потенціали провідників, U
різниця потенціалів.
1
.
Плоский конденсатор
утворюється двома металевими пластинами
(обкладки конденсатора) площею S
із відстанню d
між ними, причому d<<
лінійних розмірів пластин (див.Мал.93).
Електростатичне поле пластин зосереджується
усередині між ними. Між пластинами може
розміщуватися діелектрик із діелектричною
проникливістю .
Електроємність плоского
конденсатора становить
С
=
.
(3)
Дійсно,
напруженість поля між пластинами
,
різниця потенціалівU=1
- 2=Ed,
q=S
і остаточно маємо
С
=
=
.
2. Циліндричний конденсатор складається з двох співвісних металічних тонкостінних циліндрів (обкладок конденсатора) висоти h і радіусів R1 та R2, причому h >> R1, R2. Електростатичне поле зосереджується усередині конденсатора й утворюється лише внутрішньою обкладкою. Електроємність циліндричного конденсатора можна розрахувати так:
,
(4)
.
(5)
Якщо d=R1 - R2 <<R1, то ln (R1 / R2)=ln(1+d/R1)d/R1 і тоді вираз для ємності циліндричного конденсатора приймає вид ємності плоского конденсатора
С=
,
де S = 2hR1 бічна поверхня циліндра.
3. Сферичний конденсатор складається з двох концентричних металічних тонкостінних сфер (обкладок конденсатора) радіусів R1 та R2. Електростатичне поле зосереджується усередині конденсатора й утворюється лише зарядом внутрішньої сфери. Напруга між обкладками
U=kq
.
(6)
Електроємність сферичного конденсатора
С=q/U=40
.
(7)
Нехай R2 - R1 = d << R1, R2 і R1 = R2 = R. Площа поверхні сфери S = 4R2 i тоді
С
=
.
(8)
4. Системи з'єднаних конденсаторів.
При паралельному з'єднанні конденсаторів у батарею, їх загальна ємність дорівнює сумі ємностей усіх конденсаторів батареї. Дійсно, при такому з'єднанні сумарний заряд Q на обкладинках батареї конденсаторів дорівнює сумі зарядів на всіх конденсаторах Q = qi , а різниця потенціалів U буде однаковою як для батареї так і для кожного конденсатора окремо. Тепер
,
(9)
що й треба було довести.
При послідовному з'єднанні
конденсаторів у батарею величина
обернена їх загальній ємності дорівнює
сумі величин, обернених ємностям усіх
конденсаторів батареї. Дійсно, при
такому з'єднанні сумарна напруга на
обкладинках батареї конденсаторів
дорівнює сумі напруг на всіх конденсаторах
U
=
,
а зарядq
буде однаковим як для батареї так і для
кожного конденсатора окремо qi=q.
Тепер
=
i
,
(10)
що й треба було довести.
