- •10.Постійний електричний струм
- •10.1. Струм, сила струму, густина струму
- •10.2. Класична модель розрахунку густини струму
- •10.3.Класична теорія електропровідності провідника.
- •10.3.1.Закон Ома у диференціальній формі
- •10.3.2.Закон Ома в інтегральній формі
- •10.4. Закон Джоуля-Ленца
- •10.4.1.Закон Джоуля-Ленца в диференціальній формі
- •10.4.2.Закон Джоуля-Ленца в інтегральній формі
- •10.5. Температурна залежність опору провідника
- •10.6. Сторонні сили, ерс
- •10.7. Правила Кірхгофа
- •10.7.1.Перше правило Кірхгофа
- •10.7.2.Друге правило Кірхгофа
- •10.7.3.Розв'язок електротехнічних задач на основі правил Кірхгофа.
- •10.8. Електропровідність рідин
- •10.9. Електропровідність газів
- •10.10. Плазма
- •10.11. Контактні та термоелектричні явища в металах
- •10.11. 1. Робота виходу.
- •10.11. 2. Перший закон Вольта.
- •10.11. 3. Другий закон Вольта.
- •10.11. 4. Термоелектрорушійна сила
- •10.11. 5. Електронна емісія
- •10.12.Контрольні питання
10.11. 4. Термоелектрорушійна сила
У 1821 році Зеебек виявив, що у замкненому колі з двох різнорідних провідників, контакти яких знаходяться при різних температурах (див.Мал.104), виникає електрорушійна сила, яку назвали термоелектрорушійною ТЕРС. Основними процесами, що створюють ТЕРС , є такі:
а). Дифузія електронів. В околиці контакту з більшою (меншою) температурою виникають електрони з енергіями більшими (меншими) ніж енергія Фермі. Це створює градієнт (нерівномірність у просторі) концентрації і потік гарячих електронів у напрямку холодного контакту (потік холодних електронів у напрямку гарячого контакту).
б). Зміна рівнів Фермів залежності від температури. Внутрішня контактна різниця потенціалів, що визначається рівнями Фермі й температурою, різна у гарячого й холодного контактів і їх різниця дає відповідний вклад у ТЕРС.
в). Утягування електронів потоком фононів. Теплові коливання вузлів кристалічної решітки створюють у кристалі стоячі хвилі з верхньою границею дискретного спектра частот мах. Енергія кожного коливання частоти може мати енергію Е=(n+0.5)h, що дозволяє ввести поняття кванта акустичних коливаньh, якому відповідає деяка квазічастинка. Цю квазічастинку назвали фононом. За допомогою фононів описуються властивості теплових коливань кристалічної решітки. Коливання кристалічної решітки більш інтенсивні біля гарячого контакту, що створює потік фононів у напрямку холодного контакту. Останні, взаємодіючи з електронами, надають їм відповідного імпульсу направленого руху. Відбувається накопичення електронів біля холодного і збіднення їх біля гарячого контакту.
Таким чином створюється стороннє силове поле не електричного походження. Воно направлено назустріч градієнту температури , тобто від гарячого до холодного контакту.
Такого ж роду процеси відбуваються у замкненому колі з n та р-напівпровідників. У першому випадку напруженість силового поля направлена, як і у випадку металів, по градієнту поля, а у другому випадку у протилежному напрямку.
Розрахунки показують, що величина термоелектрорушійної сили у замкненому колі визначається різницями потенціалів на контактах 1 та 2. Ця підстановка дає такі результати
,
де
.
Величина називається коефіцієнтом термоелектрорушійної сили, характерної для кожної з пар металів.
10.11. 5. Електронна емісія
Випускання електронів твердими тілами чи рідинами називається електронною емісією, а самі тіла емітерами. В залежності від механізму передачі енергії електронам, для виконання роботи виходу розрізнюють наступні види електронної емісії:
термоелектронна емісія випуск електронів нагрітими тілами;
фотоелектронна емісія (зовнішній фотоефект) випуск електронів під дією електромагнітного випромінювання;
повторна емісія випуск повторних електронів після бомбардування емітера первинними електронами;
іонно-електронна емісія випуск електронів як наслідок бомбардування емітера іонами;
автоелектронна емісія випуск електронів провідниками під дією сильного електричного поля при поверхні емітера.
Дослідження термоелектронної емісії проводиться на прикладі вивчення вольт-амперної характеристики двох електродної електронної лампи (див.Мал.105). Ця лампа являє собою балон із викачаним із нього повітрям й увареними в її корпус двох електродів-катода у вигляді прямої спіралі з провідника й анода у вигляді циліндра, віссю якого є катод. Повітряний вакуум забезпечує довжину вільного пробігу електрона більшою ніж відстань від катода до анода. З метою зменшення роботи виходу електронів за поверхню катода, при не дуже високих температурах, його вкривають барій-торієвим із різними домішками покриттям.