Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
історія вся.docx
Скачиваний:
27
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
183.9 Кб
Скачать

10. Вища освіта в Українських землях XVII – XVIII ст.

У цей період продовжується практика широкого охоплення населення освітою. Розвиваються школи, в 1556р. у Львові виникає перша середня школа. Виникає Острозька академія та Київський колегіум. Випускники колегіумів поповнюють лави вчителів, священників, чиновників. 1701р. Києво-Могилянський колегія одержала статус академії. Повний курс навчання становив 12 р. Навчалося близько 2000 студентів. Вивчення латини давало українцям можливість здобувати вищу освіту у західних університетах, знання мов відкривало також двері для імпорту книг. Серйозною перешкодою в розвитку освіти були обмеженння щодо використання української мови.В 2 пол. XVIII ст. на лівобережжі і слобожанщині всі навчальні заклади перейшли на російську мову навчання. На правобережжі ситуація була гірша. Середню освіту патронував орден єзуітів. Під їхнім контролем працював Львівський, Кам’янецький та інші колегіуми. В 1661р. в західно українському регіоні був заснований Львівський університет. Він був центром освіти і науки.

11.Соціально-побутова культура українців XVII – XVIII ст.

Своє житло народ прикрашав вишитими рушниками, килимами з рослинно-квітковим і геометричним орнаментом. Печі обкладали декоративними, майстерно виробленими кахлями, розмальовували квітками. На стінах вішали ікони і народні картини, найчастіше із зображенням козака Мамая, в образі якого народ бачив не лише відважного воїна-патріота, a іі задумливого музику та співака. Тому на численних варіантах народної картини Мамая зображено з кобзою в руках і піснею на устах. Його погляд сповнений глибоких людських почуттів, світлих мрій.

Барвистим і своєрідним став одяг народу - плахти, пояси, намітки, шаровари, свити, кожухи, корсетки тощо. Здавна дійшли до нас згадки про оригінальні свята, весілля, толоки, веснянки, гагілки, розваги. Все це свідчить про невичерпність сил і наснаги українського народу, про його прагнення до світлого, прекрасного. Неповторна оригінальна культура, створена ним, зайняла почесне місце у світовій культурі.

3 ростом освіченості змінювалася на краще й культура жителів села. Ось як характеризує життя українського селянина кінця XVIII ст. один з англійських мандрівників. На його думку, чистота і порядок в українському селі такі високі, що подібне він бачив лише у Голландії та Норвегії. А за столом в українського селянина більш охайності, ніж у московського князя. Подорожуючи по Україні, автор нотаток «почував себе ж вдома». Подорожній відзначає «чесність, привітність, гостинність і господарність українців».

Варто відзначити, що козацька старшина виявляла велику турботу про відновлення і реставрацію старовинних церков, таких як Софія Київська, Успенський собор Києво-Печерської Лаври, Спаський собор у Чернігові та інші. їхнє оновлення, як і нове будівництво, велося з поєднанням місцевих традицій і поширеного у Західній Європі стилю бароко. Споруди у новоствореному стилі козацького бароко характеризуються вибагливими декоративними фронтонами, вишуканим оформленням вікон і дверей, східчастими дахами, кількома грушоподібними куполами, серед яких центральний - найвищий. Виключною урочистістю, охайністю відзначалося й оформлення інтер'єру будов.

Серед нових споруд архітектурною довершеністю триверхого храму відзначається Покровська церква у Харкові, монументальністю й архітектурним смаком дивують Троїцький собор у Чернігові та Преображенський собор Мгарського монастиря під Лубнами.

Багато храмів і цивільних будов Києва споруджено за проектами архітекторів Києво-Печерської Лаври. Кріпак-архітектор Степан Ковнір (1695-1786) побудував друкарню, дзвіницю, келії монастиря. Будівничий Іван Григорович-Барський (1713-1785) спорудив будинок Академії, Покровську церкву на Подолі тощо. їхні будівлі мали білі стіни, широкі фронтони, барвисті, червоні й зелені дахи, вкриті позолотою маківки, багато орнаментувалися гірляндами листя, плодів, квітів.

Яскравою пам'яткою дерев'яної народної архітектури є козацький Троїцький собор у Новоселиці (Новомосковськ Дніпропетровської області), збудований народним майстром Якимом Погрібняком у стилі козацького бароко.

Крім храмів, зводились нові та оновлювались старі об'єкти військового призначення. Нові форти і бастіони виростали у фортецях Києво-Печерської Лаври, Львова, Кам'янця-Подільського, Хотина, Мукачевого. Меджибожа, Чигирина. Оригінальними і своєрідними за стилем були будинки гетьманів, полковників, заможних людей Києва, Львова, Черні-рева, Батурина, міст Лівобережжя, Слобожанщини, Правобережжя. Сьогодні стоїть у Чернігові розкішна кам'яниця полковника Якова Лизогуба, що нагадує про силу і багатство козацької старшини. Особливої пишноти зазнав Глухів за часів гетьмана К. Розумовського, який перетворив його на передове європейське місто з чудовими храмами та розкішним палацом, спроектованим і спорудженим архітектором світового значення Чарлзом Камероном.