1. 2. 4. Оцінка ефективності комерційної діяльності на ват „Азот”

Найважливішим показником ефективності роботи торгового підприємства є прибуток, у якому відображаються результати всієї торгової діяльності підприємства – об’єм реалізованої продукції, його склад і асортиментна структура, продуктивність праці, рівень затрат, наявність невиробничих витрат та збитків.

Знаннями про товари та ціни конкурентів фірма здатна скористатися в якості стартового відліку для потреб особистого ціноутворення. Якщо її товар аналогічний товарам основного конкурента, вона вимушена буде встановити ціну, близьку до ціни товару даного конкурента, інакше вона може втратити збут. Якщо товар нижчий за якістю, фірма не зможе запросити за нього ціну таку ж, як у конкурента. Запросити більше, ніж конкурент, фірма здатна тоді, коли її товар вищий за якістю. Фактично, фірма користується ціною для показу позицій своєї пропозиції відносно пропозицій конкурентів.

Для характеристики економічної ефективності торгового підприємства, а також з метою проведення порівняльного аналізу необхідно знати не тільки абсолютну величину прибутку, але і її рівень. Рівень прибутку характеризує рентабельність торгових підприємств.

Отже, рентабельність комерційної діяльності на підприємстві можна розрахувати за такою формулою:

,

де П – прибуток торгового підприємства за визначений період (в сумі);

Р – витрати торгового підприємства (в сумі).

Найбільший прибуток підприємству приносить виробництво капролактаму. Він становить 216 994,82 грн. на рік, в порівнянні з аміаком який становить 6 669,91 грн. на рік.

Отже, рентабельність ВАТ „Азот” за 2008 рік становить:

Р= 216 994,82/6 669,91*100=32,53%

1.3. Заходи щодо підвищення ефективності роботи підприємства та шляхи впровадження запропонованих пропозицій.

Для того щоб підприємство ефективно працювало треба використовувати всі належні йому ресурси. Наприклад склади які пустують можна здавати в оренду.

Розрахуємо прибутки за здачу в оренду складів:

Таблиця 1. 9.

Тип приміщення	Загальна площа, кв.м	Опис
Склад	360	Кам'яний, є рампа, висота 4,5 м, ціна 1 м. кв. - 20 грн
Склад	540	Кам'яний, висота воріт 4 м., стелі 7 м., ціна 1 м. кв. - 20 грн

Також в власності підприємства склади які знаходяться в м. Одеса у порту.

Таблиця 1. 10.

Тип приміщення	Загальна площа, кв.м	Опис
Склад	750	Кам'яний, ціна 1 м. кв. - 50 грн

Прогнозований прибуток: 55 500грн.

Також треба бути ввічливими з покупцями, дотримуватися умов контракту, тоді клієнт обов’язково зробить покупку і ще раз прийде сюди, а не піде до конкурента. Для цього товариство застосовує в своїй діяльності Конституцією України, господарський кодекс України та інші нормативні документи.

Розділ 2. Аналіз постачання сировини на ВАТ „Азот”.

З метою покращення ефективності праці ВАТ „Азот”, керівники підприємства вирішили знайти додаткових постачальників. Керівники звернулися до трьох підприємств: ДП „Хімічний завод „Южный”, ВАТ „Концерн Стирол”, ООО „ТД „ЩекиноАзот”, щоб вибрати оптимальний варіант.

Почну з маркетингових досліджень. Для цього нам потрібно знати що таке маркетинг і маркетингові дослідження. Маркетинг – це соціальний та управлінський процес щодо виробництва товарів, робіт, послуг які задовольняють потреби споживачів або можна сказати простіше: маркетинг – це не мистецтво продати те що вироблено, а вміння виробити те що потрібно. Маркетингові дослідження – систематичне збирання, обробка та аналіз даних з метою придбання обґрунтованих маркетингових рішень. Також маркетингові дослідження дозволяють уникнути неточних оцінок та невиправданих витрат грошей та часу.

Отже ДП „Хімічний завод „Южный”.

Спочатку ВАТ „Азот” пише листа до комерційного директора „Южный” з проханням повідомити ціну на карбамідоформальдегідну смолу марки КФС – К у 2009 році. А також з проханням направити проект договору на постачання даної продукції у 2009 році. Через деякий час від заводу „Южный” приходить телефакс відповідь. В якому йде мова, що завод „Южный” може відвантажити дві цистерни смоли марки КФС – К на 9 неділі за вказаною ціною на умовах оплати FCA. В свою чергу ВАТ „Азот” відправляє листа з відповіддю, що готові прийняти в кінці лютого на початку березня 2009 р. одну цистерну з КФС – К за вказаною ціною на умовах оплати FCA. Завод „Южный” присилає телефакс відповідь в якому йдеться про те, що вони підтверджують готовність відвантаження смоли марки КФС – К в кількості одна цистерна. Детальніше дивись додаток Т.

ВАТ „Концерн Стирол”

ВАТ „Азот” пише листа про те, що зацікавилося у постачанні смоли карбамідоформальдегідної марки КФК – 85 (КФК - 80) у 2009 році, і просить повідомити ціну на дану сировину. Також до цього листа прикріплюється листок опитування постачальника, в якому йде мова про: - термін перебування даної продукції на ринку; - наявність сертифікатів; - ціна, умови постачання, оплати, можливі обсяги поставки; - чи можливі скидки; - можливість оперативно реагувати на зміну обсягів поставки; - чи готові до укладення контракту на постачання сировини. Згодом від „Концерну Стирол” приходить лист відповідь на всі запитання, а також готовність співпрацювати з ВАТ „Азот”. Детальніше дивись додаток У.

ООО „ТД „ЩекиноАзот”

ВАТ „Азот” пише листа до генерального директора „ТД „ЩекиноАзот” з проханням надати паспорт якості з фактичними показниками на поточну напрацьовану партію в січні 2009 р., ціну на умовах DAF в цистерна постачальника. Відповідь просимо відправити 05.02.2009 р. на факс. Одночасно з листом пишеться службова записка до начальника цеху М-6, М-2. В якій проситься зробити висновки про можливість використання концентрату карбамідоформальдегідного КФК – 85, виробництво – Росія, для виробництва карбаміду цех М-6, М-2. Від „ТД „ЩекиноАзот” приходить паспорт якості в якому вказані показники якості товару. На основі паспорта якості складається службова записка в якій йдеться про те, що продукція відповідає всім вимогам і може використовуватися на підприємстві ВАТ „Азот” в цехах М-6, М-2. Потім від „ТД „ЩекиноАзот” приходить лист, що вони можуть постачати сировину в тій кількості, в якій потрібно ВАТ „Азот”. Також вказується ціна на умовах DAF, спосіб оплати. ВАТ „Азот” пише лист відповідь з проханням направити проект контракту на постачання сировини в певній кількості. Від „ТД „ЩекиноАзот” приходить відповідь про готовність підписати контракт на вище згаданих умовах. Детальніше дивись додаток Ф.

Дослідивши всі три заводи, я прийшла до висновку, що вигідніше для підприємства поставляти сировину у таких підприємств як: ДП „Хімічний завод „Южный”, ВАТ „Концерн Стирол”, тому нижчі ціни на сировину і немає інших витрат.

„ТД „ЩекиноАзот” не є вигідним постачальником, тому що є додаткові витрати на кордоні, а також більший термін постачання.

Детальніше дивись додаток Х.

ВИСНОВКИ

Підприємство співробітничає з посередниками на постійній основі, саме формує свою мережу посередників, з кожним з яких укладається окремий договір щодо надання послуг посередництва. Одним з аспектів мотивування посередників до співробітництва є надання їм кредиту на оплату товарів. З точки зору ефективності господарської діяльності цей метод стимулювання не є доцільним з точки зору збільшення дебіторської заборгованості в структурі активів, що призводить до зменшення оборотних коштів, що залишаються в розпорядженні підприємства.

Практика господарювання на ринкових засадах підтверджує ту незаперечну істину, що результативність (ефективність) будь-якої виробничо-господарської та комерційної діяльності залежить передовсім від компетентності та творчої активності управлінських кадрів, достатньо глибокого знання ними конкретної економіки, законодавчої бази й соціальних аспектів господарювання.

Підприємство ВАТ „Азот” у загальноукраїнському виробництві рідкого аміаку становить 19,2%, карбаміду – 22,8%, аміачної селітри – 37,9%, а з виробництва капролактаму підприємство взагалі є монополістом. Серед підприємств з виробництва азотних добрив більше аміачної селітри в Україні не виробляє ніхто, з виробництва карбаміду Черкаський ВАТ „Азот” на якихось два відсотки поступається лише Одеському при портовому заводу, а з випуску синтетичного аміаку – попереду черкащан тільки Горлівський ВАТ „Концерн „Стирол”. Внутрішніми споживачами мінеральних добрив, виготовлених у Черкасах, є аграрні підприємства, розташовані у 12 областях та Республіці Крим. Враховуючи, що в Україні, окрім Черкаського ВАТ „Азот”, азотні добрива виготовляють ще п’ять великих хімічних підприємств, можна сміливо сказати, що черкаський гігант опанував дві третини внутрішнього ринку збуту своєї продукції. Одним із головних засобів виведення Черкаського ВАТ „Азот” на вершину безперечного лідерства виявилися стабільні поставки сировини і енергоресурсів за цінами, які були нижчі за середньо ринкові, що забезпечило достатньо високу конкурентоспроможність черкаських мінеральних добрив.

1. 1. 1. Отже структура ВАТ „Азот” є лінійно – функціональною. Прибутки порівняно з попереднім роком зросли.

2. 1. 2. 1. Отже асортимент ВАТ „Азот” є великим. Основними видами азотних добрив є: аміачна селітра; карбамід; аміачна вода сільському господарству; рідкі амонійні добрива; карбамідо-аміачні суміші; сульфат амонію; аміак сільському господарству.

3. 1.2. 2. Відділ постачання застосовує такі методи замовлення сировини: по особистій вибірці товарів покупцями; за письмовими, телефонними, телеграфними, телетайпними, телефаксними заявками (замовленнями); через роз’їзних товарознавців (комівояжерів) і пересувні кімнати товарних зразків;через автосклади;через Інтернет. Також підприємство здійснює розрахунки за сировину безготівковими розрахунками.

4. 1.2.3. Отже підприємство витратило на рекламу 220 004,20 грн., $ 214 200. Також зробило знижки на рекламу в розмірі: 10 – 15% та 2 -3%.

5. 1.2.4. Рентабельність склала – 32,53% що є хорошим показником для підприємства.

6. 1.3. Отже для ефективності роботи підприємство користується Конституцією України, господарським кодекс України та іншими нормативними документами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Куклін О. В. Комерційна діяльність організацій: Курс лекцій: Навчальний посібник. – Черкаси: Кур’єр, 2005. – 324 с.

2. Книжка Черкаський ВАТ „Азот”: з минулого – в майбутнє. Творча група: Є. Мацокіна, М. Захарін, Ж. Гусак, В. Ушанок. Черкаси: Видавець Чабаненко Ю. А. 2005 – 224 с.

3. Офіційний сайт ВАТ „Азот”: www.azot.cherkassy.net/about/structure.phtml.

4. Геpасимчук В. Г. Маpкетинг: теоpія і пpактика: Hавч. посібник для студентів вузів, які вивчають дисципліни: ”Маpкетинг”, ”Основи маpкетингу” / Ред. П. М. Гвоздецький. — К.: Вища шк., 1994. — 326, [1] с.

5. Краснокутська Н. В. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003.Осовська Г.В. Основи менеджменту: Навч. посібник, для студентів вищих навчальних закладів. — К.: «Кондор», 2003 .

6. Менеджмент організацій: Підручник / за заг. ред. Л. І. Федуловоїю – К.: Либідь, 2003.

7. Котлер Ф. Маркетинг, менеджмент - Спб: Питер, 1999

8. Маpкетинг: Основи теоpії і пpактики / Вачевський М. В., Вачевський О. М., Скотний В. Г. та ін.; [За pед. М. В. Вачевського]. — Львів: Каменяp, 2004. — 222, [1] с.: іл., табл.

9. Котлеp, Філіп. Основи маpкетинга/ Пеp. з англ. В. Б. Бобpова. — М.: Бізнес-кн.: Има-Кpосс Плюс, 1995. — 699 с.

10. Каплина С.А. Організація комерційної діяльності - Ростов-на-Дону: Феникс, 2004. - 447с.

29