1.2.2. Аналіз форм і методів замовлення сировини, каналів забезпечення

сировиною.

Відділ постачання застосовує такі методи замовлення сировини:

• по особистій вибірці товарів покупцями;

• за письмовими, телефонними, телеграфними, телетайпними, телефаксними заявками (замовленнями);

• через роз’їзних товарознавців (комівояжерів) і пересувні кімнати товарних зразків;

• через автосклади;

• через Інтернет.

Замовлення сировини за письмовими, телеграфними і телефонними заявками без попередньої особистої вибірки здійснюється по товарах простого асортименту або добре відомих товарах складного асортименту.

Заявки, що надходять на підприємство поштою або по телефону, реєструють в спеціальному журналі, перевіряють з точки зору відповідності укладеному договору і передають на виконання. Заявки рекомендується складати на бланках встановленої форми, виготовлених друкарським способом і розісланих покупцям.

Відділ постачання здійснює розрахунки за сировину і матеріали в основному безготівковим способом. Безготівкові розрахунки – здійснюються без участі готівкових грошей шляхом перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Найбільш прогресивна форма – інтерактивне банківське обслуговування: клієнт отримує можливість доступу до свого рахунку через Internet.

Розрахунки за сировину здійснюють з використанням наступних форм безготівкових розрахунків:

• Платіжні доручення використовуються підприємствами для розрахунків за товарну продукцію, виконані роботи або надані послуги, розрахунків з бюджетом, органами соціального страхування та ін. Їх можна застосовувати коли підприємства та банки, які їх обслуговують, знаходяться в одному населеному пункті (місцеві розрахунки). Коли підприємства і банки знаходяться в різних населених пунктах, то розрахунки мають назву іногородніх.;

• Акредитив – це доручення відділення банку покупця відділенню банку постачальника про відкриття спеціального акредитивного рахунку для негайної оплати постачальника на умовах, передбачених в акредитивній заяві і в межах вказаної в заяві суми. Кожний акредитив призначений для розрахунків тільки з одним постачальником і виставляється на термін, вказаний в договорі, який може бути продовжений за згодою постачальника і покупця.;

• Розрахунковий чек містить письмове доручення власника рахунку (чекодавця) обслуговуючому його банку на перерахування вказаної суми грошей з його рахунку на рахунок одержувача коштів (чекоутримувача).;

• Розрахунки в порядку планових платежів проводять в тих випадках, коли між постачальниками і покупцями склалися стійкі господарські і розрахункові відносини, а постачання носить регулярний характер. Суть даної форми полягає в тому, що покупець оплачує товар рівними сумами в терміни, встановлені угодою між ним і постачальниками (як правило, не рідше, ніж через 5 днів).;

• Вексель – письмове боргове зобов’язання встановленої законом форми, що видається позичальником (векселедавцем) кредитору (векселеотримувачу), що надає останньому право вимагати від позичальника сплати у визначений термін суму грошей, що вказана у векселі.

ВАТ „Азот” здійснює розрахунки за сировину і матеріали в основному за 100% передплату, але для різних постачальників, різні умови оплати. Наприклад для постачальника „Захід” Росія – 50% передплата за 5 календарних днів до відвантаження, 50% по факту поставки. В залежності від специфіки сировини і способів її поставки для різних постачальників, різний спосіб розрахунку: 100% передплата за 3, 5, 10 днів до відвантаження товару. Для постачальника „Holland Novochem” Германія – по факту на протязі 20 календарних днів з дати позначення Черкаських митних в відвантажувальних документах.

Умови оплати сировини здійснюються згідно Інкотермс 2000: СРТ, FCA, DAF.

З 01.01.2000 р. вступило в силу видання “Інкотермс-2000” – офіційні правила Міжнародної Торгової Палати, що дають тлумачення тих же 13 термінів, що і “Інкотермс-1990”, але обновлених і з уточненими обов’язками продавця і покупця за кожним терміном, що відносяться до базисних умов постачання.

Метою Інкотермс є забезпечення единого набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.

Умови оплати СРТ: ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (...назва місця призначення)

Термін “фрахт/перевезення оплачено до...” означає, що ВАТ „Азот” здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, ВАТ „Азот” зобов’язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Під словом “перевізник” розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов’язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Термін СРТ зобов’язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.

Умови оплати FCA: ФРАНКО ПЕРЕВІЗНИК (...назва місця).

Термін “франко перевізник” означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному ВАТ „Азот” перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов’язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодельні) перевезення.

Під словом “перевізник” розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов’язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов’язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі.

Умови оплати DAF: ПОСТАВКА ДО КОРДОНУ (...назва місця поставки).

Термін “поставка до кордону” означає, що продавець виконав свої обов’язки щодо поставки, коли товар, що пройшов митне очищення для експорту, але ще не для імпорту, наданий у розпорядження покупця не розвантаженим на прибулому транспортному засобі в названому місці та пункті на кордоні, але перед митним кордоном суміжної країни. Під терміном “кордон” може розумітися будь-який кордон, включаючи кордон країни експорту.

Тому сторонами надзвичайно важливо завжди точно визначати відповідний кордон шляхом зазначення у терміні конкретного місця та пункту.

Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця обов’язки щодо розвантаження товару з прибулого транспорту засобу та всі ризики й витрати такого розвантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу. Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, за умови, що товар доставляється до сухопутної межі. Якщо поставка буде мати місце в порту призначення, на борту судна або на причалі (набережній), слід застосовувати терміни DES або DEQ.