Семінар

Семінарське заняття є однією з форм організації самостійної роботи учнів по систематизації і поглибленню знань вузлових питань теми з наступним колективним обговоренням.

Підготовка до семінару ведеться 2-3 тижні. Учні вивчають матеріал підручника і додаткової літератури, збирають матеріал для своїх повідомлень.

Семінар можна проводити в різних формах: фронтальної, групової,

індивідуальної або у формі ділової гри.

Головне завдання семінару – формування навичок самостійної роботи, самостійного мислення.

Викладач спрямовує роботу учнів, підводить підсумки обговорення питань теми, вносить необхідні доповнення та виправлення, систематизує і поглиблює матеріал.

Практикум

Важливе значення в реалізації зв'язку теорії з практикою мають практичні заняття, або уроки виробничого навчання. Це заняття, які вирішуються конструктивними методами з безпосередніх вимірювань, побудов.

Урок виробничого навчання відрізняється від уроків теоретичного навчання. Мета уроку виробничого навчання полягає в тому, щоб учні на основі отриманих технологічних знань освоїли прийоми і способи виконання дій і операцій, необхідних для подальшого формування у них умінь і навичок виконання виробничих робіт за певною професією. В результаті трудової діяльності учнями на такому уроці проводиться небудь матеріальний продукт праці. Його виготовлення, як правило, пред'являє до учнів абсолютно нові вимоги. Учням недостатньо просто запам'ятати чи вивчити навчальний матеріал, вони повинні його зрозуміти, переробити і відтворити при виконанні завдання.

Отже, основна частина не запам'ятовування, а вміння переробити їх і застосовувати на практиці.

Залік

Залік як форма організації навчання проводиться для перевірки якості засвоєння учнями окремих розділів навчальної програми, сформованості умінь і навичок.

Заліки зазвичай проводяться за розділами курсу. До них учні готуються з самих перших уроків з даного розділу. Щоб полегшити учням роботу, в кабінеті вивішується перелік теоретичних і практичних питань, що виносяться на залік. Для надання допомоги в проведенні залікового заняття іноді залучаються учні, найбільш успішно освоюють предмет. Для цього спеціально їх готують: перевіряються знання, пояснюється обов'язки на занятті.

Технологія проведення залікового уроку.

Виділимо основні компоненти залікового уроку: рівнева диференціація завдання; оціночна діяльність викладача; діагностика результату; корекція знань, умінь і професійних навичок.

Рівнева диференціація здійснюється складанням завдань, в яких, по-перше, враховується, нижня межа засвоєння навчального матеріалу, тобто рівень обов'язкової підготовки учня, а, по-друге, йде поступове зростання вимог, збільшення складності запропонованих завдань.

Рівнева диференціація по В.В. Гузєєву являє собою три рівня передбачуваних результатів: 1. мінімальний - рішення задач освітнього стандарту; 2. загальний - вирішення завдань, які є комбінаціями підзадач мінімального рівня, пов'язаних явними асоціативними зв'язками; 3. просунутий - вирішення завдань, які є комбінаціями підзадач, пов'язаних як явними, так і неявними асоціативними зв'язками.

Найчастіше залік приймається за квитками, що включає основні теоретичні питання та типові завдання теми. Індивідуальне опитування може поєднуватися з колективними, самостійними роботами по варіантах. Підсумкова оцінка виставляється на основі аналізу результатів всіх завдань з урахуванням думки консультантів.

Іспит

Іспит - це форма організації навчання, що дозволяє реалізовувати контрольні функції процесу і фіксувати підсумок навчально-пізнавальної діяльності учнів за навчальний рік або кілька років; вона дозволяє виявити рівень засвоєння учнями навчальної програми різними методами і прийомами: виконання учнями контрольних робіт, завдань, відповіді на запитання . На іспиті перевіряється готовність і вміння учнів продемонструвати наявні знання, вміння і навички, як в усній, так і в письмовій формі.