33. Облік лізингових операцій.

Об'єктом лізингу (оренди) є необоротні активи, що є власністю лізингодавця або придбані ним у власність за дорученням і погодженням із лізингоодержувачем у відповідного продавця майна.

Залежно від умов лізингу (оренди) щодо передавання всіх ризиків і вигід, пов'язаних із правом власності на актив, лізинг (оренда) розглядається як фінансовий або оперативний.

Фінансовий лізинг (оренда) - це оренда, умовами якої передбачається передавання всіх ризиків і вигід, пов'язаних із правом власності на актив. Право власності може з часом передаватися або не передаватися.

Лізинг (оренда), що не передбачає передавання всіх ризиків і вигід, пов'язаних із правом власності на актив, класифікується оперативним. Класифікація лізингу (оренди) як фінансового або оперативного залежить від суті операції, а не від форми договору.

Для визначення операції фінансовим лізингом (орендою) використовують критерії, які окремо або в поєднанні обумовлюють класифікацію лізингу (оренди) як фінансового, а саме:

► наприкінці строку дії лізингу (оренди) право власності або інші речові права на актив переходять до лізингоодержувача;

► лізингоодержувач має право на купівлю цього активу за ціною, яка значно нижча від справедливої вартості на дату реалізації цього права, а на початку строку лізингу (оренди) є обґрунтована впевненість у тому, що це право буде реалізовано;

► строк дії лізингу (оренди) становить більшу частину строку корисного використання активу навіть за умови, що право власності не передаватиметься;

► на початку строку дії лізингу (оренди) теперішня вартість мінімальних лізингових (орендних) платежів має бути не меншою, ніж справедлива вартість активу, переданого в лізинг (оренду);

► активи, передані в лізинг (оренду), мають спеціалізований характер, тобто лише лізингоодержувач може користуватися ними без суттєвих модифікацій.

Підтвердженням належності операції до фінансового лізингу (оренди) можуть бути такі умови:

► у разі припинення лізингу (оренди) лізингоодержувачем пов'язані з цим збитки лізингодавця покладаються на лізингоодержувача;

► прибутки або збитки від коливань справедливої вартості ліквідаційної суми належать лізингоодержувачеві [наприклад, у формі знижки на лізингову (орендну) плату, яка дорівнює більшій частині виручки від продажу в кінці строку лізингу (оренди)];

► лізингоодержувач має змогу продовжити строк дії договору про лізинг (оренду) за плату, яка нижча від ринкової.

За оперативним лізингом (орендою) активи відображають на балансі лізингодавця, а за фінансовим - на балансі лізингоодержувача.

34. Облік реекспортних операцій.

Загальна характеристика реекспортних операцій Реекспорт — це вивезення за межі України та продаж іноземним суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності товарів, раніше імпортованих на територію України. У статті 196 Митного кодексу України визначено митний режим, відповідно до якого, товари не пізніше встановленого законодавством терміну з моменту їх увезення на митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту. Митний режим реекспорту є одним з нових режимів, уведених у 2004 році Митним кодексом України, яким передбачено режим вивезен ня товарів, за якого не стягуються митні платежі та не застосовуються за ходи економічної політики — реекспорт. Розрізняють реекспорт без увезення імпортного товару вкраїну та ре експорт зувезенням вкраїну, коли товар прямує транзитом через територію країни в країну реекспорту. Режим реекспорту, відповідно до українського законодавства, включає: x завезення товapiв, які були завезені раніше, але якіне підлягали вкраїні експортера будь якій пepepoбці; x операції, що здійснюються без завезення товарів у країну експортера i не обліковуються в iї митній статистиці; x товари, що були реалізовані на міжнародних аукціонах, товарних біржах в Україні. Підприємство закуповує товар в одній країні та продає його іншій фірмі з іншої країни. Операція складається з двох частин — імпорту та екс порту даного товару. Якщо товар прямує транзитом через територію країни, то ПДВ при проходженні ввізного товару через кордон країни не стягується. Виторг від реекспорту, що надходить на транзитний рахунок підприємства, розподіляється відповідно до встановленого порядку. Peeкcпopтнi oпepaції можуть здійснюватися i без увезення в свою країну. Вони здійснюються торгівельними фірмами з метою отримання прибутку завдяки різниці цін на той самий товар на різних ринках.

Розміщення товарів під митний режим реекспорту не передбачає яких небудь митних обмежень щодо часу перебування під даним митним ре жимом: товари можуть бути знову завезені в Україну і оформлені в тому або іншому митному режимі. Розміщення товарів під митний режим реекспорту не передбачає одержання яких небудь дозволів митного органу. Однак, для митного оформлення товарів, розташованих у цьому режимі, може знадобитись дозвіл інших державних органів, якщо це передбачено законодавством Ук раїни. Наприклад, статтею 197 Митного кодексу України і постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2003 р. №1211 «Деякі питання реек спорту товарів» передбачено надання дозволу Мінекономіки України.